"03" березня 2009 р.
Справа № 8/401/08
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.
(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 24 від 16.02.2009 року колегію суддів у складі С.І. Колоколова, М.С. Петрова, М.В. Михайлова замінено на колегію суддів у складі С.І. Колоколова, М.С. Петрова, Г.П. Разюк)
при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.
за участю представників сторін:
від позивача: Котович Т.Ю. (довіреність № 01/33-119 від 30.12.2008 року)
від відповідачів:
- від ВЧ А-0224 -Кучеренко І.В. (довіреність № 254 від 02.02.2009 року);
- від КЕВ м. Миколаєва -не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва
на рішення господарського суду Миколаївської області від «25» листопада 2008 року
по справі № 8/401/08
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» в особі філії м. Миколаєва, м. Миколаїв
до:
- Військової частини А-0224, м. Миколаїв;
- Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва, м. Миколаїв
про стягнення в солідарному порядку з відповідачів 144 913,54 грн.
26.09.2008 року Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія Миколаївобленерго» в особі філії м. Миколаєва (далі по тексту -позивач, Постачальник) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Військової частини А-0224 (далі по тексту -відповідач 1, Споживач) та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (далі по тексту -відповідач 2) в солідарному порядку заборгованості у розмірі 144 913,54 грн., з яких: 124 732,62 грн. -борг за активну електроенергію, 8 587,43 грн. -інфляційних витрат, 1 336,89 грн. -3 % річних та 10 256,60 грн. -пені. Також позивач просив стягнути на його користь витрати по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ВЧ А-0224 в порушення укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії та норм чинного законодавства за отриману в періоди з серпня 2007 року по серпень 2008 року електричну енергію не розрахувалася, на підставі чого виставлені відповідні рахунки, які залишені не сплаченими. Крім того, позивач посилається на те, що між відповідачами укладено договір поруки, а тому і сума заборгованості підлягає стягненню у солідарному порядку.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.11.2008 року, яке підписано 05.12.2008 року по справі № 8/401/08 (суддя Гриньова-Новицька Т.В.) позовні вимоги ВАТ «ЕК «Миколаївобленерго» в особі філії м. Миколаєва -задоволені частково. Стягнуто солідарно з ВЧ А-0224 та з КЕВ м. Миколаєва на користь позивача 79 124,04 грн., з яких: 68 943,12 грн. -борг за активну електроенергію, 8 587,43 грн. -інфляційних витрат, 1 336,89 грн. -3 % річних та 256,60 грн. -пені, 689,43 грн. -державного мита та 72,57 грн. -витрат на ІТЗ судового процесу. В частині стягнення 55 789,50 грн. -основного боргу -відмовлено за безпідставністю. В частині стягнення 10 000 грн. -пені -відмовлено на підставі п.3 ст.83 ГПК України. Стягнуто з відповідачів в солідарному порядку в доход Державного бюджету України 201,81 грн. держмита. На виконання даного рішення господарським судом Миколаївської області 16.12.2008 року видано відповідні накази.
До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що позивач довів належними доказами заборгованість ВЧ А-0224 в розмірі сум, стягнутих з відповідачів, а саме наявність основного боргу, а також прострочення оплати грошового зобов'язання, на яке нараховано пеню, 3 % річних та збитки від інфляції.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, КЕВ м. Миколаєва звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції: «Позов задовольнити частково. Стягнути з ВЧ А-0224 на користь позивача 68 943,12 грн. боргу, 256,60 грн. пені, 8 587,43 грн. інфляційних нарахувань, 1 336,89 грн. 3 % річних, 689,43 грн. держмита та 72,57 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Також в доход держбюджету з ВЧ А-0224 в солідарному порядку стягнути 201,81 грн. -доплати несплаченого позивачем при поданні позову держмита. В частині стягнення суми боргу в солідарному порядку з КЕВ м. Миколаєва - відмовити». В обґрунтування своїх вимог, доводів та заперечень, скаржник посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
В обґрунтування апеляційної скарги КЕВ м. Миколаєва посилається на те, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що за договором поруки № 13П від 26.02.2007 року КЕВ м. Миколаєва несе відповідальність у солідарному порядку у повному обсязі за неналежне виконання ВЧ А-0224 зобов'язань за основним договором на постачання електроенергії, оскільки згідно із умовами договору поруки забезпечено виконання зобов'язань ВЧ А-0224 не в повному обсязі, а частково -тільки в частині сплати за електроенергію, фінансування якої здійснюється з бюджету, а саме на утримання, експлуатацію, обслуговування казармено-житлового фонду, будівель, споруд та об'єктів, що належать Збройним Силам України. За таких обставин КЕВ м. Миколаєва вважає, що він не повинен нести відповідальність у солідарному порядку із ВЧ А-0224 за прострочення оплати за спожиту електроенергію.
На думку скаржника, місцевий господарський суд, стягуючи борг солідарно з КЕВ м. Миколаєва, безпідставно послався на пункти 2.1, 2.2 договору поруки, оскільки їх зміст не спростовує зміст пункту 1.1 договору поруки щодо часткового забезпечення зобов'язань ВЧ А-0224.
КЕВ м. Миколаєва також зазначає на те, що він за договором поруки не повинен відповідати за електроенергію спожиту субспоживачами ВЧ А-0224, так як останній використовував електроенергію не задля утримання і експлуатації об'єктів, що належать Збройним Силам України.
Крім того, КЕВ м. Миколаєва вважає, що місцевий господарський суд стягнув солідарно з відповідачів 3 % річних, збитки від інфляції та пеню, не маючи обґрунтованого розрахунку та документів, з яких можливо встановити прострочення сплати основного боргу. При цьому пеня, збитки від інфляції, 3 % річних нараховані на основний борг за електроенергію, спожиту субспоживачами, в тому числі мешканцями гуртожитків -фізичними особами, а тому нараховані санкції за прострочення оплати цього боргу повинна платити тільки ВЧ А-0224.
Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він та його представники в судових засіданнях просили залишити апеляційну скаргу КЕВ м. Миколаєва без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.
ВЧ А-0224 також надала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому визнала апеляційну скаргу КЕВ м. Миколаєва частково та просила позовні вимоги ВАТ «ЕК «Миколаївобленерго» в особі філії м. Миколаєва до ВЧ А-0224 задовольнити частково та в солідарному порядку, а саме: борг перед позивачем за активну електроенергію на суму 68 943,12 грн. визнати за ВЧ А-0224 частково -в сумі 15 852,06 грн., а решту боргу -в сумі 53 091,06 грн. стягнути на користь позивача з КЕВ м. Миколаєва; у задоволенні позовних вимог про стягнення на користь позивача з відповідачів пені, інфляційних, річних, державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу відмовити.
Представник КЕВ м. Миколаєва в судове засідання 03.03.2009 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи. Між тим, КЕВ м. Миколаєва двічі (02.02.2009 року та 17.02.2009 року) заявляло до суду клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника. Таким чином, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.
Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу і відзиви на неї, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2005 року між філією ВАТ «ЕК «Миколаївобленерго» м. Миколаєва та ВЧ А-0224 укладено договір № 44/2769 про постання електричної енергії і про технічне забезпечення електропостачання споживача разом із додатками, які є невід'ємною частиною цього Договору (а.с.13-24).
Відповідно до пункту 10.9 Договору, строк його дії сторонами встановлений до «31» грудня 2005 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього Договору або його перегляд. В матеріалах справи відсутні будь-які заяви сторін про відмову від Договору або його перегляд, а тому даний Договір станом на дату розгляду справи у суді є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до умов вищевказаного Договору, позивач зобов'язався забезпечувати постачання електричної енергію та технічну можливість її передачі у відповідності з встановленими даним договором умовами та величинами споживання електричної енергії, а відповідач повинен був сплачувати за фактично використану електричну енергію відповідно до умов та у строки, передбачені договором.
Під час виконання даного договору сторони домовились керуватись його умовами, а по всім питанням, що не обумовлені цим договором -Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, іншими чинними законодавчими актами України.
Згідно п. 1.1. вказаного договору постачальник забезпечує постачання електричної енергії, технічну можливість передачі електричної енергії відповідно до умов договору, а споживач своєчасно проводить оплату отриманої електричної енергії, своєчасно сплачує за отримані послуги, в тому числі за перетікання реактивної електроенергії за розрахунковий період (тобто період часу, за який визначається обсяг спожитої електроенергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки) банківськими коштами та виконує інші умови, визначені цим договором.
Умовами договору не визначено момент, з якого вважається оплаченою спожита електроенергія, тому відповідно із п.6.9 Правил користування електричною енергією дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.
Відповідно до п. 2.2 договору постачальник зобов'язується постачати електроенергію як різновид товарної продукції і забезпечувати технічну можливість її передачі споживачу в межах 227,5 кВт + 1370 кВА приєднаної (дозволеної до використання) потужності згідно з визначеними йому цим договором умовами та величинами постачання електричної енергії.
За умовами додатків № 4 та № 10 до вказаного договору розрахунковий період встановлено 15-м числом місяця, однак як вбачається із матеріалів справи, фактично розрахунковий період сторонами змінено, оскільки ВЧ А-0224 надавала акти про використану електричну енергію іншим числом кожного місяця, а позивач з цим погоджувався і виставляв рахунки на сплату спожитої електроенергії протягом 5 днів після надання цих актів.
Згідно із пунктом 5.1 Договору, за внесення платежів з порушенням термінів, визначених додатком № 10, Споживач сплачує Постачальнику пеню у межах подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу по день фактичної оплати.
26.02.2007 року ВАТ «ЕК «Миколаївобленерго» (Кредитор), ВЧ А-0224 (Боржник) та КЕВ м. Миколаєва (Поручитель) уклали договір поруки № 13П (а.с.32).
Відповідно до п. 1.5. вказаного договору поруки підставою зобов'язання, що забезпечується цим договором, є договір про постачання електричної енергії і про технічне забезпечення електропостачання споживача № 44/2769 від 01.08.2005 року.
Згідно із п.1.1 договору поруки, Поручитель поручається перед Кредитором Боржника за виконання останнім свого обов'язку по сплаті за спожиту електроенергію з ПДВ, згідно договору про постачання електричної енергії № 44/2769 від 01.08.2005 року за поточну активну та реактивну електроенергію, починаючи з 01.01.07 року, фінансування якої здійснюється з бюджету. Рахунки за спожиту Боржником електроенергію отримує сам Боржник в двох примірниках, з яких один надає Поручителю в день отримання. Оплата рахунків Боржника здійснюється Поручителем у продовж 10 операційних днів з дня отримання рахунку Боржником. Поручитель надає копії платіжних доручень Боржнику.
Відповідно із п.2.1 договору, у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) Боржником зобов'язання, забезпеченого порукою цим договором (п.1.1 цього договору), Кредитор вправі звернутися з позовом про стягнення заборгованості як до Боржника так і до Поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.
Пунктом 2.2 договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед Кредитором в тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу та неустойки.
Таким чином, із змісту п.2.2 випливає, що крім обов'язку Поручителя по сплаті активної і реактивної електроенергії на нього також покладені і інші обов'язки, тобто відповідальність у обсязі, якій дорівнює відповідальності Боржника, встановленої договором № 44/2769 від 01.08.2005 року про постачання електричної енергії.
Як зазначалося вище, за договором № 44/2769 від 01.08.2005 року про постачання електричної енергії на ВЧ А-0224, крім обов'язку по оплаті активної і реактивної електроенергії, покладено відповідальність за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, за прострочення оплати спожитої електроенергії у вигляді пені, 3 % річних та збитків від інфляції, а отже всі ці обов'язки і відповідальність покладені і на Поручителя -КЕВ м. Миколаєва.
При цьому слід зазначити, що положення пунктів 2.1, 2.2 договору поруки не суперечать пункту 1.1 цього договору 44/2769 від 01.08.2005 року і кореспондуються із положеннями ст.554 ЦК України, згідно якої Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до пункту 7.5 Договору поруки, вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення його печатками сторін та діє протягом строку дії основного договору, а тому цей договір - № 13П від 26.02.2007 року діє і по даний час.
Враховуючи вищенаведене, а також умови п.1.6 договору Поруки, ВАТ «ЕК Миколаївобленерго» в особі філії м. Миколаєва 03.09.2008 року направило КЕВ м. Миколаєва вимогу про сплату за договором Поруки спожитої ВЧ А-0224 активної електроенергії, пені, 3 % річних, збитків від інфляції за спірні періоди.
Згідно із розрахунком ВАТ «ЕК Миколаївобленерго» та актами про використану електричну енергію, які складалися ВЧ А-0224, за серпень 2007 року -серпень 2008 року Військовою частиною А-0224 спожито 1636721 кВт/г на суму 826 720,40 грн., при цьому ця кількість спожитої електроенергії визначена без врахування обсягів спожитої електроенергії субспоживачем, зазначеним у договорі на постачання електричної енергії.
Між тим, вказана сума була погашена лише частково -в розмірі 701 987,78 грн. і станом на 01.09.2008 року заборгованість ВЧ А-0224 за спожиту в період з серпня 2007 року по серпень 2008 року електроенергію склала 124 732,62 грн.
Однак, як вбачається з наявних матеріалів справи, листом № 10/08ю-1173 від 29.10.2008 року позивач повідомив суд, що 09.09.2008 року, тобто до звернення з позовом до суду, поручителем сплачено 55 789,50 грн. за спожиту ВЧ А-0224 у серпні 2008 року електроенергію, що підтверджується платіжним дорученням № И1287469 від 09.09.2008 року, а тому і основний борг за спожиту електроенергію повинен бути зменшений на цю суму і становить 68 943,12 грн. (а.с.87, 88).
З врахуванням наведеного, залишок несплаченої вартості спожитої активної електроенергії військовою частиною А-0224 за спірні місяці складає 68 943,12 грн., який відповідно із ст.ст.525,526 ЦК України підлягає стягненню на користь позивача.
При цьому, у судовому засіданні апеляційного суду на підставі акту звірки розрахунків між ВЧ А-0224 і КЕВ м. Миколаєва було встановлено, що з загального обсягу спожитої ВЧ А-0224 електроенергії частку електроенергії, вартість якої за розрахунком ВАТ «ЕК Миколаївобленерго» складає 15 582,06 грн., спожито субспоживачами -КСМЕП світлофор та Концерном «Воєнторгсервіс» і ця вартість сплачена військовій частині А-0224.
Отже, залишок боргу за активну електроенергію у сумі 53 361,01 грн. є боргом за електроенергію спожиту тільки ВЧ А-0224 і цей борг на підставі договору поруки № 13/П від 26.02.2007 року підлягає стягненню солідарно з ВЧ А-0224 і КЕВ м. Миколаєва.
Щодо позовних вимог про стягнення 55 789,50 грн. за спожиту активну електроенергію слід відмовити, оскільки вказана сума була сплачена до подачі позову.
Як вбачається з матеріалів справи, дати часткової оплати спожитої електроенергії та залишок несплаченого боргу за спірні місяці свідчать про те, що часткова сплата боргу здійснювалася із простроченням, а залишок боргу взагалі не сплачено.
Згідно із п.2 додатку № 10 до договору № 44/2769 від 01.08.2005 року, у випадку відсутності платежів у строк і в обсязі відповідно до п.1 додатку, на суму заборгованості, відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» нараховується пеня за кожну добу по день фактичної оплати в розмірі, що обчислюється виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України. Аналогічні положення встановленні і пунктом 5.1 Договору № 44/2769 від 01.08.2005 року.
Сплату пені за порушення боржником зобов'язання передбачено також і ст.549 ЦК України.
Крім того, відповідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як зазначалося вище, апеляційним судом встановлено, що частку активної електроенергії вартістю 15 582,06 грн. у спірний період спожито субспоживачами -КСМЕП світлофор та Концерном «Воєнторгсервіс», тому 3 % річних, збитки від інфляції та пені у сумах заявлених позивачем не можуть бути стягнуті солідарно з ВЧ А-0224 і КЕВ м. Миколаєва, оскільки вони нараховувалися на суму простроченого боргу за спожиту активну електроенергію ВЧ А-0224 і субспоживачами -КСМЕП світлофор та Концерном «Воєнторгсервіс», в той час як КЕВ м. Миколаєва поручався лише за виконання зобов'язань ВЧ А-0224.
В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції, проведено перерахунок 3 % річних, збитків від інфляції, пені, нарахованих на прострочену заборгованість за активну електроенергію, спожиту тільки ВЧ А-0224 і встановлено окремий розмір 3 % річних, збитків від інфляції, пені, нарахованих на прострочену заборгованість за активну електроенергію, спожиту субспоживачами -КСМЕП світлофор та Концерном «Воєнторгсервіс».
Враховуючи наведене, а також те, що за договором поруки № 13П від 26.02.2007 року КЕВ м. Миколаєва поручалося перед ВАТ «ЕК Миколаївобленерго» лише за виконання зобов'язань щодо спожитої електроенергії ВЧ А-0224, судова колегія вважає, що 3% річних у сумі 1 034,70 грн., збитки від інфляції у сумі 6 646,67 грн., пені у сумі 205,28 грн. підлягають стягненню солідарно з КЕВ м. Миколаєва і ВЧ А-0224, так як вони нараховані на прострочену заборгованість за спожиту електроенергію саме ВЧ А-0224, з врахуванням зменшення місцевим господарським судом суми пені до 256,60 грн. на підставі ст.83 ГПК України, оскільки доводи місцевого господарського суду, які викладені в оскаржуваному рішенні, на обґрунтування такого зменшення, відповідають вимогам ст.83 ГПК України та наявним матеріалам справи.
Щодо стягнення 3% річних у сумі 302,12 грн., збитків від інфляції у сумі 1 940,75 грн., пені у сумі 51,32 грн., нарахованих на прострочену заборгованість за спожиту електроенергію субспоживачами -КСМЕП світлофор та Концерном «Воєнторгсервіс» у спірний період, то вони підлягають стягненню лише з ВЧ А-0224.
Доводи скаржника про те, що п.1.1 договору поруки встановлює часткове забезпечення зобов'язань ВЧ А-0224 і він не повинен сплачувати пеню, 3% річних, збитки від інфляції, судова колегія до уваги не приймає, оскільки це спростовується змістом пунктів 2.1, 2.2 договору поруки.
Не заслуговують на увагу і доводи скаржника щодо відсутності в матеріалах справи рахунків позивача на оплату спожитої електроенергії і неможливості у зв'язку із цим визначити момент, з якого починається прострочення оплати, оскільки це спростовується наявними матеріалами справи (а.с.30, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 56, 59, 63).
Крім того, посилання скаржника на те, що збитки від інфляції та 3 % річних неправомірно нараховані позивачем на основний борг за електроенергію, спожиту субспоживачами, в тому числі мешканцями гуртожитків -фізичними особами, є безпідставними та невірними, оскільки такі положення містились ще в статті 214 ЦК УРСР ( в редакції 1963р.), згідно якої дійсно нарахування індексу інфляції та річних не поширюються на правовідносини, що виникають з прострочення виконання грошового зобов'язання, пов'язаного з оплатою населенням комунальних послуг, але у даній справі збитки від інфляції та 3 % річних нараховані за період з вересня 2007 року по серпень 2008 року на підставі статті 625 вже нового ЦК України, положення якої не містить будь-яких обмежень.
Сторони ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надали, а тому зазначені вище факти під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які сторони посилалися як на підстави своїх вимог, доводів і заперечень.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 25.11.2008 року по справі № 8/401/08 частково не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга ВАТ «ЕК «Миколаївобленерго» -частковому задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви, апеляційної скарги та витрати на ІТЗ судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.
Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Миколаївської області від «25» листопада 2008 року по справі № 8/401/08 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
«Позов Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» в особі філії м. Миколаєва задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Військової частини А-0224 (54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду,72, р/р 35226002003190 у ВДК в Миколаївській області, МФО 826013, код 08489704) та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (54056, м. Миколаїв, проспект Миру,62-а, р/р 35224006002746 в УДК Миколаївської області, МФО 826013 ЄДРПОУ 08029523) на користь Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» в особі філії м. Миколаєва (54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина,94, п/р зі спеціальним режимом використання № 260383011001 у Державному Ощадному банку України, МФО 326461, код 23399393) заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 53 361,06 грн. (по 26 680,53 -з кожного).
Стягнути солідарно з Військової частини А-0224 (54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду,72, р/р 35226002003190 у ВДК в Миколаївській області, МФО 826013, код 08489704) та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (54056, м. Миколаїв, проспект Миру,62-а, р/р 35224006002746 в УДК Миколаївської області, МФО 826013 ЄДРПОУ 08029523) на користь Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» в особі філії м. Миколаєва (54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина,94, поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 24789699) збитки від інфляції у сумі 6 646,67 грн. (по 3 323,33 грн. -з кожного), 3 % річних у сумі 1 034,70 грн. (по 517,35 грн. -з кожного), пеню у сумі 205,28 грн. (по 102,64 грн. -з кожного), державне мито за розгляд позовної заяви у сумі 612,40 грн. (по 306,20 грн. -з кожного), витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 49,86 грн. (по 24,93 грн. -з кожного).
Стягнути з Військової частини А-0224 (54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду,72, р/р 35226002003190 у ВДК в Миколаївській області, МФО 826013, код 08489704) на користь Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» в особі філії м. Миколаєва (54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина,94, п/р зі спеціальним режимом використання № 260383011001 у Державному Ощадному банку України, МФО 326461, код 23399393) заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 15 582,06 грн.
Стягнути з Військової частини А-0224 (54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду,72, р/р 35226002003190 у ВДК в Миколаївській області, МФО 826013, код 08489704) на користь Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» в особі філії м. Миколаєва 54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина,94, поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 24789699) збитки від інфляції у сумі 1 940,75 грн., 3 % річних у сумі 302,12 грн., пеню у сумі 51,32 грн., державне мито за розгляд позовної заяви у сумі 178,67 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 14,54 грн.
В решті позовних вимог -відмовити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» в особі філії м. Миколаєва (54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина,94, поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 24789699) на користь Державного бюджету України (р/р 31118095700006, банк ГУДКУ в Миколаївській області, отримувач УДК у м. Миколаєві, код 826013, ЄДРПОУ 23626096) 201,73 грн. -державного мита за розгляд позовної заяви».
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» в особі філії м. Миколаєва (54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина,94, поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 24789699) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (54056, м. Миколаїв, проспект Миру,62-а, р/р 35224006002746 в УДК Миколаївської області, МФО 826013 ЄДРПОУ 08029523) 89,37 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
4. Видачу наказів за постановою та в порядку статті 122 Господарського процесуального кодексу України доручити господарському суду Миколаївської області.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя М.С. Петров