79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
10.03.09 Справа № 16/200
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Краєвської М.В.
суддів: Галушко Н.А.
Орищин Г.В.
розглянувши апеляційну скаргу малого приватного виробничого комерційного підприємства фірми “Ріпекс» від 12.12.2008 р. без номера
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 10.12.2008 р.
у справі № 16/200
за позовом спільного підприємства у формі ТзОВ “Сандерс-Іршава ГмбХ» (Українсько-німецьке), м.Іршава Закарпатської обл.
до відповідача-1 малого приватного виробничого комерційного підприємства фірми “Ріпекс» (далі -МПВКП фірма “Ріпекс»), м.Київ
до відповідача-2 виконавчого комітету Іршавської міської ради Закарпатської області, м.Іршава Закарпатської обл.
про визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсними 2-х свідоцтв про право власності (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, а.с.58-59, Том 1)
За участю представників сторін:
від позивача -Розентал Г.З. (директор),
Маркусь М.І. (представник, довіреність від 08.12.2008 р. без номера в матеріалах справи, а.с.45, Том 1);
від відповідача-1 -не з»явився;
від відповідача-2 -не з»явився
Представникам позивача роз»яснено їх права й обов»язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.
Оскільки жодна зі сторін не заявляла клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 р., 05.02.2009 р., 10.02.2009 р., 19.02.2009 р.
Ухвалою голови Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.2009 р. відмовлено в задоволенні заяви МПВКП фірми “Ріпекс» (вх. № 1183 від 19.02.2009 р.) про відвід головуючого-судді Краєвської М.В., оскільки в даній заяві не міститься жодних правових підстав для її задоволення в порядку ст.20 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 10.12.2008 р. у справі № 16/200 (суддя Васьковський О.В.) (а.с.46-47, Том 1) заяву спільного підприємства у формі ТзОВ “Сандерс-Іршава ГмбХ» (Українсько-німецьке) задоволено, вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: майновий комплекс, що знаходиться по вул.Гагаріна, 49 у м.Іршава Закарпатської обл., зареєстрований КП “Іршавське бюро технічної інвентаризації» в реєстрі прав власності на нерухоме майно під реєстраційним номером 22698080 та в реєстраційній книзі 1 ю.о. під номером запису 127; дитячий садок, розташований по вул.Гагаріна, 49/1 у м.Іршава Закарпатської обл., зареєстрований КП “Іршавське бюро технічної інвентаризації» в реєстрі прав власності на нерухоме майно під реєстраційним номером 25099868 та в реєстраційній книзі 1 ю.о. під номером запису 142.
Ухвала суду мотивована тим, зокрема, що в позивача є правовстановлюючі документи, на підставі яких зареєстровано право власності на спірне майно за відповідачем-1, що дає йому можливість у будь-який момент розпорядитися ним без жодних обмежень шляхом його приховування, передачі в користування третім особам, укладення правочинів по його відчуженню, передачі його в іпотеку чи обтяження в інший спосіб. Вчинення подібних дій призведе до неможливості виконання рішення суду в частині зобов»язання відповідача-1 повернути майно позивачу.
Відповідач-1 з даною ухвалою не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати, в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити, з наступних підстав: господарський суд не дослідив, на якій правовій підставі позивач володіє та користується майном без належного оформлення права власності; спільне підприємство у формі ТзОВ “Сандерс-Іршава ГмбХ» (Українсько-німецьке) самовільно захопило майно, виставило охорону та не допускає МПВКП фірму “Ріпекс» як законного власника до свого майна; спірне майно знаходилось і продовжує перебувати у позивача, останній не довів наявність фактичних обставин, які зумовлюють вжиття заходів до забезпечення позову, а суд першої інстанції послався лише на ймовірність вчинення відповідачем-1 дій, не обгрунтувавши неможливість або утруднення виконання рішення суду в майбутньому тощо.
У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні позивач просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення з підстав, викладених у ньому.
05.02.2009 р. Іршавською міською радою Закарпатської області (яка не є стороною в справі, останньою є виконком Іршавської міськради Закарпатської області) подано відзив на апеляційну скаргу, в якому орган місцевого самоврядування підтримує вимоги апеляційної скарги повністю, просить оскаржувану ухвалу скасувати з підстав, викладених у ньому.
Відповідачі явки повноважних представників у судове засідання не забезпечили, причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується долученою до матеріалів справи належним чином засвідченою копією реєстру Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2009 р.
Оскільки явка уповноважених представників сторін ухвалою суду апеляційної інстанції від 19.02.2009 р. була визнана необов»язковою, а на власний розсуд, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, то за таких обставин колегія суддів вважає за доцільне переглянути справу у відсутності представників відповідачів за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.101 ГПК України.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що спільне підприємство “Сандерс-Іршава ГмбХ» створено двома учасниками: резидентом -Іршавською бавовняною ткацькою фабрикою та нерезидентом -фірмою “Гебр. Сандерс ГмбХ і Ко». Державну реєстрацію позивача проведено Іршавською районною державною адміністрацією Закарпатської області на підставі розпорядження Представника Президента України в Іршавському районі Закарпатської області № 450 від 11.12.1992 р. (а.с.65, Том 1), який згідно з ст.1 Закону України "Про Представника Президента України" від 05.03.1992 р. N 2167-XII є главою Іршавської районної державної адміністрації Закарпатської області. Наведене підтверджується, зокрема, установчим договором спільного підприємства з іноземними інвестиціями від 17.11.1992 р. (а.с.16-21, Том 1), його статутом (а.с.24-33, Том 1).
На виконання п.п.5.3 і 5.4 статуту та відповідно до додатку № 2 до установчого договору (а.с.34, Том 1) Іршавська бавовняна ткацька фабрика передала до статутного фонду спільного підприємства внески в натуральній формі, а саме: будівлі, споруди майнового комплексу та дитячий садок, розміщені по вул.Гагаріна, 49 і 49/1 у м.Іршава Закарпатської обл., що підтверджується передаточними відомостями від 14.07.1993 р. з актами опису характеристик нерухомого майна (а.с.83-101, Том 1), наказами по Іршавській бавовняній ткацькій фабриці № 52 від 22.06.1993 р. (а.с.127, Том 1), № 77 від 14.09.1993 р. (а.с.126, Том 1), № 1 від 06.01.1994 р. (а.с.128-129, Том 1), № 3 від 12.01.1994 р. (а.с.130, Том 1), № 10/1 від 31.01.1994 р. (а.с.131, Том 1).
На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.2006 р. у справі № 3/118 (а.с.123-124, Том 1) Іршавська державна бавовняна ткацька фабрика передала, а МПВКП фірма “Ріпекс» прийняла довгострокові фінансові вкладення у розмірі 4 287, 07 грн., що відповідають майну, яке передане як внесок до статутного фонду позивача і становить 20 % від останнього, що підтверджується актом приймання-передачі частки (внеску) до статутного фонду спільного підприємства “Сандерс-Іршава ГмбХ» від 03.06.2006 р. (а.с.82, Том 1).
Проте апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що згідно з договором купівлі-продажу від 26.11.2004 р. за № 346 (а.с.67-69, Том 1), який був предметом дослідження у справі № 3/118, відповідачем-1 було придбано нерухоме майно в с.Ком»яти Виноградівського р-ну Закарпатської обл., яке і було йому передане на підставі акту прийому-передачі (а.с.71-72, Том 1).
28.11.2008 р. МПВКП фірмою “Ріпекс» було прийнято рішення про вихід зі складу учасників (засновників) спільного підприємства та повернення собі внеску в розмірі 20 % статутного фонду спільного підприємства “Сандерс-Іршава ГмбХ» в натурі (долучено до відзиву на апеляційну скаргу, Том 2).
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників позивача, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 10.12.2008 р. у справі № 16/200 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу МПВКП фірми “Ріпекс» - без задоволення.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд повинен оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних умов:
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
- імовірності ускладнення виконання чи невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вибір заходу до забезпечення позову залежить від суті позовної вимоги. Так, згідно з п.6.1 роз»яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 23.08.1994 р. № 02-5/611 з наступними змінами та доповненнями за позовами про визнання права власності або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуально визначене майно, що і дотримано в даному випадку Господарським судом Закарпатської області.
Оскільки між сторонами існує спір про право власності на нерухоме майно, а саме: виробничий комплекс і дитячий садок по вул.Гагаріна, 49 і 49/1 у м.Іршава Закарпатської обл., а в МПВКП фірми “Ріпекс» наявні правовстановлювальні документи, а саме: видані виконавчим комітетом Іршавської міської ради Закарпатської області 2 свідоцтва про право власності на спірні об'єкти нерухомого майна серії ЯЯЯ № 127982 від 28.03.2008 р. (а.с.40, Том 1) і серії САВ № 758784 від 09.10.2008 р. (а.с.42, Том 1), на підставі яких проведена реєстрація прав власності (а.с.41, 43, Том 1), правомірність видачі яких також оспорюється в даному позовному провадженні, то можливість вільно розпорядитися нерухомим майном до вирішення спору по суті жодним чином не обмежена шляхом його приховування, “створення» добросовісного набувача, передачі в користування третім особам, укладення правочинів по його відчуженню, передачі його в іпотеку чи обтяження в інший спосіб. Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що вчинення подібних дій призведе до неможливості виконання рішення суду в частині зобов»язання відповідача-1 повернути майно позивачу.
Крім того, в судовому засіданні 27.01.2009 р. представник апелянта підтвердив, що саме в фактичному володінні МПВКП фірми “Ріпекс» знаходиться спірне майно й охоронна фірма ПП “Еу-СЕК Украіне ТМ» надає тепер йому послуги, а не спільному підприємству у формі ТзОВ “Сандерс-Іршава ГмбХ» (Українсько-німецьке), продовжує контролювати пропуск працівників і інших осіб на територію підприємства, вести облік транспортних засобів, які вивозять продукцію, завозять сировину.
Таким чином, на думку судової колегії, судом першої інстанції при вирішенні питання про вжиття заходів до забезпечення позову врахована співмірність з заявленими позовними вимогами.
Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Закарпатської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105-106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 10.12.2008 р. у справі № 16/200 залишити без змін, а апеляційну скаргу МПВКП фірми “Ріпекс» - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя М.В.Краєвська
Суддя Н.А.Галушко
Суддя Г.В.Орищин