04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"20" травня 2013 р. Справа№ 927/293/13-г
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коршун Н.М.
суддів: Алданової С.О.
Пашкіної С.А.
за участю представників:
Від позивача: Васильєв О.М. - представник за довіреністю;
Від відповідача: представник не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Домобудівник"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.03.2013 року.
у справі № 927/293/13-г (суддя Лавриненко Л.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Виробниче підприємство "Чернігівгазмонтаж"
до Публічного акціонерного товариства
"Будівельна компанія "Домобудівник".
про стягнення заборгованості 89 994,16 грн.
У лютому 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Чернігівгазмонтаж" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Домобудівник" про стягнення 89 994,16 грн., з яких 86 947,44 грн. основного боргу, 2 394,03 грн. пені, 478,80 грн. 3 % річних та 173,89 грн. інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду № 21/12 від 11.09.2012 р. щодо оплати за виконані позивачем роботи.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.03.2013 року у справі № 927/293/13-г позов задоволено частково, а саме стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Домобудівник" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Чернігівгазмонтаж" 86 947,44 грн. основного боргу, 2 393,25 грн. пені, 478,65 грн. 3 % річних, 173,89 грн. інфляційних та 1 799,86 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, як таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням представника.
Відповідачем не використано наданого йому законом права на участь його представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено.
За приписами ч. 1 ст. 98 ГПК України про прийняття апеляційної скарги до провадження апеляційний господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або про відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.
Матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, а саме поштове повідомлення № 08863559.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.09.2012 року між Публічним акціонерним товариством „Будівельна компанія „Домобудівник" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Чернігівгазмонтаж" (субпідрядник) було укладено договір підряду № 21/12, відповідно до умов якого субпідрядник взяв на себе зобов'язання виконати будівництво зовнішніх мереж газопостачання низького тиску на об'єкті підрядника, замовник - ЦТУКБ Міністерства оборони України: „Коригування ПКД для будівництва 324 кв. житлового будинку з блоком соціально-побутового обслуговування по вул. Курсанта Єськова, 14б в м. Чернігові", відповідно до затвердженої проектної документації і договірної ціни та передати виконані роботи підряднику у встановленому порядку, а - підрядник надати будівельний майданчик, передати затверджену проектну документацію, прийняти та оплати виконані роботи на умовах і в терміни, передбачені в цьому договорі.
Пунктом 1.2. договору сторони узгодили, що Роботи виконуються силами, засобами субпідрядника, або за попередньо погодженими сторонами цінами з матеріалами та залучених механізмів субпідрядника.
Згідно з п. 2.1. договору вартість робіт, що доручаються субпідряднику за даним договором, визначається за твердою договірною ціною яка становить 193,810 тис.грн., розрахованою на підставі робочих креслень та проектно-кошторисної документації, затвердженої підрядником, а також згідно ДБН Д.1.1-1-2000 зі змінами та доповненнями, і діючої в Україні нормативної бази.
Як передбачено п.2.2. договору, фактична вартість робіт визначається згідно Актів приймання виконаних будівельних робіт (типова форма КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних робіт та витрат (типова форма КБ-3), з урахуванням можливих змін згідно фактично виконаних видів та обсягів робіт.
Відповідно до п. 2.3. договору тверда договірна ціна на виконання кожного етапу або виду робіт у відповідності до нормативних вимог ДБН по кожному об'єкту розраховується субпідрядником окремо і узгоджується із підрядником.
У п. 4.4. договору сторони узгодили, що розрахунки за виконані роботи проводяться підрядником з субпідрядником по Актам КБ-2в і Довідкам КБ-3 щомісячно на протязі 15 робочих днів з дня підписання.
Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.
В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно ч.1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Частиною 1 ст. 838 ЦК України визначено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року від 30.11.2012 року (форма КБ-2в), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2012 року від 30.11.2012 року (форма КБ-3) на суму 193 810,13 грн., які підписані представниками та скріплені печатками сторін.
Крім того, виконання позивачем (субпідрядником) будівельно-монтажних робіт та приймання закінченого будівництвом об'єкта підтверджується також Актом про приймання закінченого будівництвом об'єкта системи газопостачання підземного г/п низького тиску до житлового будинку № 14б по вул. Курсанта Єськова, в м. Чернігові від 21.11.2012 року. (а.с. 17).
Однак, відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних будівельних робіт виконав частково, сплативши 106 862,69 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3059 від 17.09.2012 року, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість в розмірі 86 947,44 грн.
На підставі чого, 16.01.2013р. позивачем була надіслана відповідачу вимога за вих. № 01/13 від 16.01.2013р сплатити заборгованість за Договором у розмірі 86 947,44 грн. (а.с. 21), яка отримана відповідачем 17.01.2013 р. (а.с. 20).
Однак, доказів сплати відповідачем зазначеної вище заборгованості в матеріалах справи відсутні.
За таких обставин судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості у сумі 86 947,44 грн. за виконані позивачем роботи є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача пені, 3 % річних та інфляційних втрат судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 10.2. договору винна сторона несе відповідальність перед іншою стороною шляхом сплати штрафних санкцій в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день стягнення пені від вартості невиконаних або неоплачених робіт кожній із сторін.
Перевіривши правильність нарахування 2 394,03 грн. пені за період прострочення платежу з 24.12.2012 року по 28.02.2013 року за допомогою системи «ЛІГА: ЕЛІТ», судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 2 393,25 грн., оскільки позивач при розрахунку пені не врахував, що в 2012р. - 366 днів.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховано відповідачу 173,89 грн. інфляційних втрат за січень 2013 року та 3% річних в розмірі 478,80 грн. за період з 24.12.2012 року по 28.02.2013 року.
Перевіривши правильність нарахування 478,80 грн. 3% річних за січень 2013 року за допомогою системи «ЛІГА: ЕЛІТ», судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 478,65, оскільки позивач при розрахунку 3% річних не врахував, що в 2012р. - 366 днів.
Судова колегія, перевіривши правильність нарахування 173,89 грн. інфляційних втрат, за період прострочення платежу з 24.12.2012 року по 28.02.2013 року за допомогою системи «ЛІГА: ЕЛІТ», дійшла до висновку про те, що вказані позовні вимоги є обґрунтованими та вірними, а тому підлягають задоволенню.
Судова колегія вважає не обґрунтованими доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції безпідставно відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням представника, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до поданого клопотання про відкладення розгляду справи не подано доказів, які підтверджують неможливість явки повноважного представника в судове засідання, а саме наказ про відрядження.
Крім того, у пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.
Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено частково, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Домобудівник" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.03.2013 року залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.03.2013 року у справі № 927/293/13-г - без змін.
3. Матеріали справи № 927/293/13-г повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Коршун Н.М.
Судді Алданова С.О.
Пашкіна С.А.