Справа № 1007/13650/12 Головуючий у І інстанції Шинкар А.О.
Провадження № 22-ц/780/2023/13 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л.А.
Категорія 4 27.05.2013
Іменем України
23 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Волохова Л.А.,
суддів: Матвієнко Ю.О., Кулішенка Ю.М.,
при секретарі Баліну П.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 7 лютого 2013 року у справі за заявою ОСОБА_3 про повторне виселення, -
У грудні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаною заявою, посилаючись на те, що 28.12.2010 року Броварськи міськрайонни судом Київської області ухввалено рішення про виселення ОСОБА_2 з приміщень 1-1, 1-2 1-5 у житловому будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Заявник вказувала, що 31.07.2012 року вказане рішення суду виконано в примусовому порядку. Однак, через деякий час ОСОБА_2 самостійно вселився в приміщення, з яких його було примусово виселено, тому посилаючись на вимоги ст. 78 Закону України «Про виконавче провадження» ОСОБА_3 просила постановити ухвалу про повторне виселення ОСОБА_2 з вищевказаниих приміщень.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 07.02.2013 року заяву задоволено.
Повторно виселено ОСОБА_2 з приміщень 1-1, 1-2, 1-5 у житловому будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою судді, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до Броварського міськрайонного суду Київської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції при постановленні вказаної ухвали норм процесуального права, а також неповне зґясування обставинавин, що мають значення для справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 28.12.2010 року по вказаній справі ухвалено рішення, яким було задоволено позовні вимоги про виселення ОСОБА_2 з приміщень 1-1, 1-2, 1-5 у житловому будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Також встановлено, що старшим державним виконавцем Русецьким П.С. було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа про виселення ОСОБА_2 з вказаних приміщень.
28.08.2012 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа про виселення ОСОБА_2 закінчено в звґязку з виконанням рішення.
Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції посилався на ч. 11 ст. 78 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у разі, якщо особа самостійно вселилася у приміщення, з якого вона була примусово виселена, повторне її виселення може бути здійснено державним виконавцем на підставі ухвали суду, який прийняв рішення про виселення. Виконавче провадження в такому разі підлягає поновленню за постановою державного виконавця.
Проте, з такими висновкаму суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з наступних підстав.
Відповідно до договору дарування житлового будинку АВМ № 747942 від 04.09.2000 року, ОСОБА_2 подарував ОСОБА_4 належну йому 1\4 частину будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 15).
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 28.12.2010 року ОСОБА_4 було виділено у даному будинку в користування житлову кімнату 1-4 площею 16,3 кв.м, а також кухню 1-4 площею 8,1 кв.м., вбиральню «В», 1\2 газопровода від газового стояка до врізки, що складає 1\4 частину від усього домоволодіння (а.с. 16).
Статті 10, 60 ЦПК України визначають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 ЦПК України.
Колегія суддів дійшла висновку, що апелянт виконав вимоги закону щодо надання суду належних, допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
Апелянтом були надані докази того, що він проживає на виключно належній ОСОБА_4 вищевказаній житловій площі та користується належною йому допоміжною площею - кухнею, а тому висновки суду першої інстанції щодо повторного вселення ОСОБА_2 з належної ОСОБА_3 частини будинку без належної перевірки зазначених апелянтом обставин є передчасним, а тому суду першої інстанції при повторному розгляді заяви ОСОБА_3 має перевірити зазначені обставини.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а ухвала судді підлягає скасуванню на підставі ст.312 ЦПК України з передачею питання про повторне виселення на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Керуючись ст.ст.312, 315 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 7 лютого 2013 року скасувати та передати питання про повторне виселення на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: