Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
27 травня 2013 року Справа № 805/7433/13-а
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Абдукадирова К.Е., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами ОСОБА_1, Мар'їнської районної громадської організації «Товариство захисту прав ошуканих безпорадних хворих споживачів» до Донецького апеляційного адміністративного суду про визнання дій протиправними, встановлення факту, зобов'язання вчинити певні дії, -
24 травня 2013 року ОСОБА_1, Мар'їнська районна громадська організація «Товариство захисту прав ошуканих безпорадних хворих споживачів» звернулися до суду з позовом до Донецького апеляційного адміністративного суду про визнання дій протиправними, встановлення факту, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просять визнати дії організації щодо здійснення фактичної помилки недостовірною інформацією, встановити факт наявності в діях організації омани, зобов'язати організацію оплатити судові витрати, зобов'язати організацію в наказовому порядку виправити помилку роботи організації, заявлену в інформаційному продукті, накласти арешт на майно організації.
Судом встановлено, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 2 статті 107 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Пунктом 1 частини 1 статті 109 КАС України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач оскаржує дії Донецького апеляційного адміністративного суду щодо прийнятої постанови від 15.02.2012 року у справі № 2а/0570/22053/2011.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні та підкоряються тільки закону.
Відповідно до ст. 126 Конституції України вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
Здійснення правосуддя в Україні регулюється конституційними нормами окремо від діяльності інших органів влади та управління.
Відповідно до вказаних положень Конституції України, рішення суду та згідно з цим дії або бездіяльність суддів з питань здійснення правосуддя (пов'язані з підготовкою, розглядом справ, виконанням рішень тощо) не можуть бути оскаржені шляхом звернення з адміністративним позовом, тому що таке оскарження порушує принцип незалежності суддів та заборону впливу на діяльність суду.
Статтею 14 Закону України від 07.07.2010р. №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007р. №8 «Про незалежність судової влади» оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів» від 12.06.2009р. № 6 визначено, що з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів необхідно враховувати те, що у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Зі змісту наведених положень вбачається, що рішення суду і відповідно дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя можуть оскаржуватись у встановленому законом апеляційному та касаційному порядку, а не шляхом їх оскарження до адміністративного суду першої інстанції, оскільки це порушує конституційний принцип незалежності суддів і заборону втручання у вирішенні справи незалежним судом.
За таких обставин, суд (суддя) як орган, що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем або іншою особою, яка бере участь у справі. Отже, заяви та скарги, спрямовані на притягнення суду (судді) як відповідача, не підлягають розгляду в суді, оскільки законом передбачений інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та приходить до висновку щодо відмови у відкритті провадження у даній справі.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 6, 17, 107, 109, 160, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви ОСОБА_1, Мар'їнської районної громадської організації «Товариство захисту прав ошуканих безпорадних хворих споживачів» до Донецького апеляційного адміністративного суду про визнання дій протиправними, встановлення факту, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву.
3. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
4. Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
5. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
6. Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Суддя Абдукадирова К.Е.