Справа: № 2а-10880/12 Головуючий у 1-й інстанції: Кухта В.О. Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
22 травня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді суддівСобківа Я.М., Петрика І.Й., Усенка В.Г.
розглянувши в приміщенні суду в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та надбавки до пенсії за проживання на радіоактивно забрудненій території у розмірах визначених ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09 грудня 2011 року позовні вимоги задоволено: за період з 15 березня 2011 року по 18 червня 2011 року зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю та надбавку до пенсії за проживання на радіоактивно забрудненій території у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіряючи правильність встановлення обставин справи судом першої інстанції та його висновків, колегія суддів виходить з наступного.
Як підтверджується матеріалами справи, позивач є громадянином, який постійно проживає на території зони радіоактивного забруднення, має посвідчення особи, що постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії, є пенсіонером, а тому має право на пільги, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч. 2 ст. 39 Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні гарантованого добровільного відселення - двох мінімальних заробітних плат.
Всупереч ст. ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до постанов КМУ №1 від 03.01.2002 року, №836 від 26.07.1996 року, а не у співвідношенні до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачу застосуванню підлягають статті 39 та 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не вказані вище постанови КМУ, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, визнавши, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197 ч.1, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09 грудня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Собків Я.М.
Судді: Петрик І.Й.
Усенко В.Г.
.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Петрик І.Й.
Усенко В.Г.