15 травня 2013 р.Справа № 2-а-1512/5433/2012
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Куриленко О.М.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Зуєвої Л.Є.
- Шевчук О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси на постанову Київського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про поновлення пропущеного строку, визнання діяльності та бездіяльності неправомірною, зобов'язання провести перерахунок та виплату довічного грошового утримання,-
У квітні 2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, який в подальшому уточнив, просив поновити пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з грудня 2008 року по дату винесення постанови; визнати діяльність відповідача щодо проведення перерахунку розміру призначеного щомісячного довічного грошового утримання в бік зменшення у зв 'язку з неврахуванням набутого стажу з липня 2012 року, неправомірною; визнати бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку розміру призначеного щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим суддям, неправомірною; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачене довічне грошове утримання за період з грудня 2008 року по дату винесення постанови в сумі 73217,52 грн, у т.ч. не донарахування з 01.01.2012 року в сумі 52885,50 грн.; зобов'язати відповідача провести перерахунок призначеного довічного грошового утримання згідно з законом «Про судоустрій і статус суддів» від 01.07.2010 та довідкою, виданою Державною судовою адміністрацією про посадовий оклад, що враховується для призначення щомісячного довічного грошового утримання та з урахуванням положень Закону України «Про державний бюджет на 2012 рік» про зміну мінімальної заробітної плати станом на 1.10.2012 року; стягнути витрати на судовий збір.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2012 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання неправомірною бездіяльності УПФУ перерахунок та донарахування довічного грошового утримання - задоволено частково. Визнано діяльність УПФ України Київського району м. Одеси щодо проведення перерахунку розміру призначеного ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання в бік зменшення у зв 'язку з неврахуванням набутого стажу з липня 2012 року, неправомірною. Визнано бездіяльність УПФ України Київського району м. Одеси щодо не проведення перерахунку розміру призначеного ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим суддям, неправомірною. Зобов'язано УПФ України Київського району в м. Одесі нарахувати на користь ОСОБА_2 та виплатити недоплачене довічне грошове утримання за період з липня 2011 року по дату винесення постанови. Зобов'язано УПФ України Київського району в м. Одесі провести перерахунок призначеного довічного грошового утримання згідно з законом «Про судоустрій і статус суддів» від 01.07.2010 та довідкою, виданою Державною судовою адміністрацією про посадовий оклад, що враховується для призначення щомісячного довічного грошового утримання та з урахуванням положень Закону України «Про державний бюджет на 2012 рік» про зміну мінімальної заробітної плати станом на 1.10.2012 року.
В апеляційній скарзі УПФУ зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративний позову - відмовити у повному обсязі.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є суддею у відставці. Позивач з травня 2004 року перебуває на обліку в УПФУ у Київському районі м. Одеси та отримує довічне грошове утримання згідно Закону України «Про статус суддів».
ОСОБА_2 подав заяву до УПФУ у Київському районі м. Одеси щодо зменшення розміру грошового утримання судді у відставці з липня 2011 року та проведення його розрахунку.
Листом від 15.02.2012 року УПФУ у Київському районі м. Одеси у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 у відповідності до Закону України « Про судоустрій і статус суддів» відмовлено з посиланням на те, що такий перерахунок можливий лише у разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного суду України і інших перерахунків цим Законом не передбачено.
Колегія суддів, погоджується із висновком суду першої інстанції щодо неправомірності зазначеної відмови пенсійного фонду виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 126 Конституції України Конституція і закони України повинні гарантувати незалежність і недоторканність суддів. До таких конституційних гарантій віднесено обов'язок держави забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів (частина перша статті 130 Конституції України).
За змістом пункту 8 частини четвертої статті 47, статей 136-138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" належне матеріальне та соціальне забезпечення судді, в тому числі і щомісячне довічне грошове утримання, є елементами статусу судді та однією з основоположних гарантій незалежності судді.
Згідно з частиною першою статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону від 07.07.2010 р. № 2453-VI, чинній на момент звільнення позивача з посади судді) судді, який вийшов у відставку, при досягненні пенсійного віку виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" або, за його вибором, щомісячне довічне грошове утримання.
В силу частини першої статті 37 і статті 371 Закону України "Про державну службу" пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. У разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Відповідно до частини третьої статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.
Частиною четвертою статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що у разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного Суду України з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
Враховуючи те, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і розмір пенсії колишнього державного службовця залежать від суми грошового утримання діючого судді (заробітної плати працюючого на відповідній посаді державного службовця), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та виходячи з принципу єдності статусу суддів, у разі підвищення розміру грошового утримання діючого судді має здійснюватись перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Окрім того, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання передбачений на рівні підзаконного нормативно-правового регулювання.
Так, згідно з пунктами 3 і 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. № 384/2011, пунктами 2.1 і 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 р. № 5-5), серед основних завдань і функцій Пенсійного фонду України та його органів на місцях є призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати.
Додатком № 2 до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 р. № 3-1, встановлена форма довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій зазначаються відомості про заробітну плату судді, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що дії відповідача щодо відмови у проведені перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці є протиправними, а право позивача підлягають поновленню.
Наведене закріплене у рішеннях Конституційного суду України, що стосуються правових понять інституту судді у відставці, поняття щомісячного довічного грошового утримання, принципів незалежності суддів, що вказане конституційним судом, зокрема, про неможливість відміни та звуження змісту та об'єму статусу суддів; про неможливість звуження досягнутого рівня незалежності суддів; про неможливість диспропорції у матеріальному забезпеченні судів та суддів різних рівнів; про неможливість суттєвої диспропорції у грошовому забезпеченні працюючих суддів та суддів у відставці; про неможливість відміни принципу, як перегляд щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни заробітної плати працюючим суддям, виходячи з її нового розміру.
В іншому випадку гарантії нарахування щомісячного довічного грошового утримання позивачеві суттєво звузять зміст, об'єм статусу судді, рівень його соціального захисту, відповідно звузяться гарантії незалежності суддів, оскільки виходячи у відставку, суддя мав право на перегляд розміру виплат щомісячного довічного грошового утримання при зміні заробітку діючого судді, тлумачення нового закону, що він нібито не передбачає перегляду щомісячного довічного грошового утримання, протирічить змісту закону та Конституції.
Досліджуючи правове поняття "щомісячне довічне грошове утримання судді", Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення від 14 грудня 2011 року № 18-рп/2011, вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячне грошове утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаімопов'язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці сплачує Пенсійний фонд України за рахунок Державного бюджету, діючому судді виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказує про неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у рішеннях, а саме: від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 ( справа про пільги, компенсації та гарантії), від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 ( справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 ( справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 ( справа про гарантії незалежності суддів); рішення № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Порядок оплати праці працюючого судді визначено ст.129 зазначеного вище Закону. Так, відповідно до приписів ч.2 ст.129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддівська винагорода складається з посадового окладу та відповідних доплат. При цьому, частина перша цієї норми закону чітко встановлює, що суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
У зв'язку з чим позовні вимоги в частині визнання дій відповідача щодо проведення перерахунку розміру призначеного щомісячного грошового утримання в бік зменшення у зв'язку з неврахуванням набутого стажу з липня 2011 року підлягают задоволенню в повному обсязі , а позовні вимоги в частині зобов'язання УПФ у Київському районі м. Одеси нарахувати та виплатити недоплачене грошове утримання за період з грудня 2008 року - частковому, за період з липня 2011 року по день винесення рішення , так як будь- яких доказів звернення до відповідача у 2008 році позивач суду не надав. Також, на думку суду , позивач не довів поважності причин пропуску строку звернення до суду , у зв'язку з чим суд вважає доцільним у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду- відмовити, а позовні вимоги з 2008 р. по липень 2011 року- залишити без розгляду.
Отже при, визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді розрахунковою складовою є розмір грошового утримання судді, що дорівнює розміру його суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді, та з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу фізичної Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси - залишити без задоволення, постанову Київського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: О.В. Лук'янчук
Суддя: Л.Є. Зуєва
Суддя: О.А. Шевчук