Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 травня 2013 р. Справа №805/5630/13-а
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 15 год. 05 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,
за участі секретаря судового засідання Асманової Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
«Торгівельний будинок «Амстор»
до державної податкової інспекції в Київському
районі м. Донецька Донецької області Державної
податкової служби
про визнання протиправним та скасування рішення
від 18 квітня 2013 року про застосування
адміністративного арешту майна
за участю:
представника позивача: Панкова К.М. за дов. від 04 грудня 2012 року,
представника відповідача: Михайлова С.В., за дов. від 22.04.2013 року,
Кир'язієва С.О., за дов. від 14.08.2012 року,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення від 18 квітня 2013 року про застосування адміністративного арешту майна.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував протиправністю рішення від 18 квітня 2013 року про застосування повного адміністративного арешту майна, яке суперечить вимогам статті 94 Податкового кодексу України.
Позивач зазначає, що 17 квітня 2013 року фахівці інспекції вийшли за місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» з метою проведення позапланової документальної перевірки. Однак, позивач не допустив податківців до проведення перевірки, посилаючись на право, надане йому абз. 5 п.81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, оскільки документи, пред'явлені працівниками позивача були оформлені з порушенням вимог, що є підставою, на його думку, для недопущення до проведення перевірки. Зокрема, позивач зазначає, що в направленні на перевірку було зазначено головних спеціалістів Михайлова С.В. та Коніщеву Я.Є. Але, замість Коніщевої Я.Є. був присутній інший представник, якого не було зазначено у направленні.
Крім того, позивачем встановлено, що в службовому посвідченні Михайлова С.В. зазначено, що останній є старшим державним податковим ревізором, а не головним спеціалістом, як було зазначено у направленні на проведення перевірки.
Фахівцям державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби було запропоновано розпочати перевірку лише після усунення недоліків, після чого податківці покинули приміщення товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор».
20 квітня 2013 року позивачеві стало відомо, що працівниками відповідача без участі представників товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» було складено акти про відмову підписання направлення на перевірку, відмови у допуску до перевірки та відмову у підписанні акту не допуску до перевірки, які стали підставою для прийнятті оскаржуваного рішення про застосування повного адміністративного арешту майна позивача.
З зазначених підстав позивач вважає протиправним рішення про застосування адміністративного арешту майна від 18 квітня 2013 року та просить його скасувати.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, надав письмові заперечення від 07 травня 2013 року. В наданих запереченнях в обґрунтування незгоди із позовом зазначив, що підставою для застосування адміністративного арешту майна позивача є не допуск посадових осіб державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби до проведення позапланової документальної виїзної перевірки. Фахівці інспекції прибули за адресою місцезнаходження позивача, щоб вручити накази про проведення позапланових перевірок ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» та ТОВ «Амстор», яке розташоване за тією ж адресою, що й позивач та направлення на позапланові перевірки. Однак, позивач відмовився від підписання направлень, отримання копії наказу на проведення перевірки та не допустив податківців на підприємство позивача.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» зареєстровано як юридична особа та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 04 червня 2003 року, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Донецькій області АА № 655148 від 21 січня 2013 року, свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 742177 та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.6-8).
Позивач за даними, зазначеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстрований за адресою: 83012, Донецька область, м. Донецьк, вулиця Соколина, будинок 38.
Позивач перебуває на податковому обліку у Київському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби. Обставина знаходження позивача на податковому обліку відповідача не заперечується сторонами і не є спірною обставиною.
Також не є спірною обставиною не допуску посадових осіб відповідача до проведення позапланової документальної виїзної перевірки. Позивач наполягає на тому, що замість Коніщевої Я.Є., вказаної у направленні на перевірку, був присутній інший представник, якого не було зазначено у направленні.
Крім того, позивачем зауважує, що в службовому посвідченні Михайлова С.В. зазначено, що він є старшим державним податковим ревізором, а не головним спеціалістом, як було зазначено у направленні на проведення перевірки.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Відповідно до підпункту 94.2. Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, за вимогами підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок урегульовано статтею 78 ПК України. За вимогами підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.
Як вбачається із матеріалів справи, постановою старшого слідчого слідчого управління ДПС у Донецькій області Д.В. Коношенко від 08 квітня 2013 року призначено в кримінальному провадженні № 32013110100000031 позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01січня 2010 року по 01 квітня 2013 року службовими особами позивача з ТОВ «Саноіл Торг» (а.с. 31).
Отже, підставою для проведення перевірки є постанова слідчого про призначення позапланової документальної перевірки від 08 квітня 2013 року, не оскаржена з боку позивача.
Згідно з приписами пунктів 78.4 та 78.5 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
16 квітня 2013 року керівником податкового органу прийнято наказ № 448 про проведення перевірки ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор», в якому призначено позапланову документальну перевірку позивача, а головних державних податкових ревізорів-інспекторів Михайлова С.В. та Коніщеву Я.Є. зобов'язано провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача (а.с. 35). В наказі міститься назва позивача та код юридичної особи, які співпадають з відомостями, зазначеними у свідоцтві про державну реєстрацію ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор».
На виконання зазначеного наказу керівника відповідача на ім'я вищезгаданих посадових осіб податкового органу було виписано направлення від 16 квітня 2013 року № 421 та 422 (а.с.36-37). В обох направленнях також вірно зазначено назву та код юридичної особи - позивача, посади обох перевіряючих зазначені, як головні державні податкові ревізори - інспектори.
За вимогами пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;
копії наказу про проведення перевірки;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Позивач не заперечує, що податківцями було надано копію наказу про проведення перевірки від 16 травня 2013 року № 448, направлення на проведення позапланової документальної невиїзної перевірки та службове посвідчення Михайлова С.В., тобто, документи визначені пунктом 81.1 статті 81 ПК України. Однак позивач не допустив податківців до перевірки за формальними ознаками, а саме, через невідповідність посади Михайлова С.В. у направленні, де вказано, що від є головним державним податковим ревізором-інспектором службовому посвідченню, де вказано, що зазначена особа є старшим державним податковим ревізором-інспектором.
Судом встановлено, що наказом від 10 квітня 2012 року № 27-о Михайлов Степан Володимирович був прийнятий на посаду старшого державного податкового ревізора - інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового контролю в порядку переведення з державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби, з кадрового резерву (а.с. 38).
У службовому посвідченні Михайлова Степана Володимировича також зазначено, що він обіймає посаду старшого державного податкового ревізора - інспектора (а.с. 39).
Однак наказом керівника інспекції від 21 березня 2013 року № 30-о Михайлова Степана Володимировича переведено на посаду головного державного податкового ревізора - інспектора цього ж відділу (а.с. 40-41). При цьому Михайлову С.В. службове посвідчення з зазначенням нової посади було видано лише 18 квітня 2013 року через тривалу процедуру отримання службового посвідчення, встановлену наказом Державної податкової служби України від 10 січня 2012 року № 18 (а.с. 42).
Зазначеним наказом ДПС України затверджено Інструкцію щодо виготовлення, зберігання, видачі і знищення бланків службових посвідчень і службових посвідчень посадових осіб органів державної податкової служби України. Пунктом 2.3 Інструкції встановлено, що оформлення та видача посвідчень здійснюється працівниками підрозділів персоналу відповідно ДПС України, ДПС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. На виконання вказаної норми відповідач звернувся до податкового органу вищого рівню - ДПА у Донецькій області з проханням видати бланки службових посвідчень у кількості 100 одиниць, про що свідчить лист від 11 березня 2013 року № 1204/8/04-013 (а.с. 27).
Пунктом 2.4 вказаної Інструкції встановлено, що при переміщенні з посади на посаду, присвоєнні чергових спеціальних звань (рангів), закінченні строку дії, зміні облікових даних працівника посвідчення підлягає обміну. При цьому Інструкція не встановлює певних строків обміну службових посвідчень працівника ДПС.
Як зазначено вище, заявку на отримання службових посвідчень ним було направлено до ДПС у Донецькій області листом від 11 березня 2013 року, а нове службове посвідчення Михайлова С.В. було видано йому та іншим працівникам інспекції після отримання бланків від ДПА у Донецькій області, а саме: 18 квітня 2013 року, про що зазначено в журналі реєстрації службових посвідчень (а.с. 43).
Вказаними доказами спростовуються твердження позивача, що на перевірку прийшла інша особа, ніж зазначена у направленні.
Пунктом 81.2 статті 81 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Суд зауважує, що вказана норма не передбачає складання акту в присутності посадових осіб платника податків чи понятих, як помилково стверджує позивач. При цьому позивач визнає факт не допуску податківців до проведення позапланової перевірки.
17 квітня 2013 року перевіряючими було складено три акти: «Про відмову від допуску посадових осіб органів державної податкової служби до перевірки», «Про відмову від підписання направлень та отримання копії наказу на проведення позапланової документальної виїзної перевірки» та «Про відмову від підписання акта не допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення перевірки» (а.с.10-12). Вказаними актами зафіксоване порушення права відповідача на проведення позапланової документальної виїзної перевірки підприємства позивача, надане йому Податковим кодексом України.
Крім того, судом встановлено, що за адресою позивача зареєстроване товариство з обмеженою відповідальністю «Амстор», про що свідчить довідка форми № 4-ОПП та свідоцтво про державну реєстрацію (а.с. 25-26), на позапланову перевірку якого керівником інспекції 16 квітня 2013 року було прийнято наказ № 449 та виписано направлення від 16 квітня 2013 року № 419 та 420 на ім'я головних державних податкових ревізорів-інспекторів Харахаш О.Г. та Шевченко Л.Л. (а.с. 28-30).
З зазначених підстав головний державний податковий ревізор-інспектор Михайлов С.В. та головний державний податковий ревізор-інспектор Харахаш О.Г. прибули для вручення посадовим особам товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» та товариства з обмеженою відповідальністю «Амстор» документів для проведення перевірки, визначених пунктом 81.1 статті 81 ПК України.
Сторонами не спростовується той факт, що позивач відмовився від підписання направлень на перевірку та отримання копії наказу на проведення позапланової документальної виїзної перевірки.
У відповідності до пункту 94.3 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.
Пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Відповідно до підпунктів 94.6.1 та 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
З підстав не допуску посадових осіб податкового органу до проведення позапланової документальної виїзної перевірки керівником державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби 18 квітня 2013 року було прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна позивача (а.с.9).
З огляду на зазначене та наявними в матеріалах справи документами підтверджена відмова позивача від допуску посадових осіб податкового органу до проведення позапланової документальної виїзної перевірки, що свідчить про наявність передбачених статтею 94 Податкового кодексу України підстав для прийняття податковою інспекцією рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 18 квітня 2013 року про застосування повного адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор».
З огляду вище викладене, на підставі положень Податкового кодексу України та на підставі ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» до державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення від 18 квітня 2013 року про застосування адміністративного арешту майна - відмовити.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 20 травня 2013 року в присутності представників позивача та відповідача.
Повний текст постанови виготовлено 20 травня 2013 року.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.