Справа № 1/463/22/13
Іменем України
21 травня 2013 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді - Мармаша В.Я.,
при секретарі - Магеровській Ю.Я.
з участю прокурора - Букаловського Р.О.
захисника - ОСОБА_1
підсудного - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, 2013 р.н., не працюючого, раніше судимого вироком Личаківського районного суду м. Львова від 16.09.2010р. за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України на 2 роки, проживаючого: АДРЕСА_1, -
за ч. 2 ст. 185 КК України, -
Підсудний ОСОБА_2, будучи раніше судимим згідно вироку Личаківського районного суду м. Львова від 16.09.2010р. за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, та звільненим від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України на 2 роки, 01.01.2011 р. близько 07.00 год., знаходячись у квартирі АДРЕСА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, повторно, таємно викрав належний потерпілій ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Нокіа 5530» вартістю 1999,95 грн. із сім-карткою оператора «Лайф» вартістю 15 грн., на рахунку якої було 30 грн., а всього викрав майна потерпілої на загальну суму 2044,95 грн.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винність у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав, що 31.12.2010 року він разом зі своїми знайомими вирішив відсвяткувати АДРЕСА_2. Там вони із знайомими сиділи за столом та святкували Новий Рік, випиваючи алкогольні напої, які близько 02.00 год. закінчились, після чого він із знайомим пішли купити ще горілки. Повернувшись додому, вони продовжили випивати алкогольні напої. Коли всі розійшлись, хто спати, хто в гості, він, виходячи із кімнати, побачив на комп'ютерному столі мобільний телефон марки «Нокіа 5530», який належав потерпілій ОСОБА_3, і в нього виник умисел його викрасти. Він взяв із столу вказаний мобільний телефон, оглянувся навколо, побачив, що нікого немає, та поклав його на шафу, попередньо вимкнувши. Після цього він пішов із квартири. Повернувшись через 30 хвилин, всі полягали спати. Зранку близько 06.00 год. його розбудила ОСОБА_3 та знайомий ОСОБА_4, й запитали, чи не бачив він мобільного телефону потерпілої. Він повідомив їм, що мобільного телефону останньої не бачив. В подальшому приблизно через годину, коли нікого вже не було в кімнаті, він з шафи непомітно забрав мобільний телефон потерпілої та поклав собі кишеню куртки. Дорогою він витягнув із телефону СІМ-карту оператора «Лайф», яку в подальшому викинув біля зупинки. Того ж дня приблизно о 19.00 год., коли він знаходився у будинку бабусі, прийшов його знайомий ОСОБА_1, якому він домовився продати вказаний телефон за 1300 грн. Даний телефон він передав ОСОБА_1, а останній зобов'язався сплачувати йому гроші за телефон частинами. 11.01.2011 року приблизно о 12.00 год. його було доставлено в Личаківський РВ ЛМУ ГУМВСУ у Л/о, де він зізнався в вчиненні крадіжки та написав явку з повинною.
Враховуючи, що учасниками судового розгляду не оспорювались фактичні обставини справи, а тому докази, які їх стверджують, в судовому засіданні не досліджувались.
Таким чином, суд вважає доведеною винність підсудного ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно. Його дії кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 185 КК України за кваліфікуючою ознакою - вчинення злочину повторно.
Обираючи підсудному покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, дані про його особу, зокрема, те, що він раніше судимий та вчинив злочин до відбуття покарання за попереднім вироком (а.с. 56-58), на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває (а.с. 60, 61), за місцем проживання характеризувався з позитивної сторони (а.с. 69), одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, 2013 р.н.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2, є щире каяття, сприяння розкриттю злочину. Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що виправлення і перевиховання підсудного можливе в умовах ізоляції від суспільства та реального відбуття покарання, а тому йому слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення, частково приєднавши не відбуту частину покарання за вироком Личаківського районного суду м. Львова від 16.09.2010р.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України (в ред. 1960р.),-
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та обрати йому покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового складання покарань частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Личаківського районного суду м. Львова від 16.09.2010р. та остаточно вважати засудженим ОСОБА_2 до 2 (двох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.
Строк покарання ОСОБА_2 за даним вироком рахувати з моменту його затримання - 22.04.2013 року.
До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Речові докази - мобільний телефон марки «Нокіа 5530» із чеком на купівлю та гарантією, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 (а.с. 51), - залишити потерпілій ОСОБА_3
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - у цей же строк з моменту вручення копії вироку.
Суддя Мармаш В.Я.