Справа № 127/33/13-ц Провадження № 22-ц/772/1199/2013Головуючий в суді першої інстанції:Іщук Т.П.
Категорія: 2Доповідач: Медяний В. М.
Апеляційного суду Вінницької області
від 13 травня 2013 року
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :
Головуючого: Медяного В.М.,
Суддів : Жданкіна В.В., Пащенко Л.В.
при секретарі : Агеєвій Г.А.,
за участю сторін у справі: представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника третьої особи ПАТ «ОТП Банк» - Джедули Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6, публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання права власності на майно та звільнення його з-під арешту,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 березня 2013 року, -
В січні 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про визнання права власності на майно та звільнення його з-під арешту. Просив ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності на автомобіль марки ВАЗ 2108, 1986 р.в, д.н.з. НОМЕР_1 та зобов'язати Замостянський ВДВС ВМУЮ зняти арешт з вказаного автомобіля.
Посилається на те, що 25 листопада 2011 року ним було придбано у ОСОБА_5 легковий автомобіль марки ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_1 зареєстрований Вінницьким МРЕВ ГУ УМВС 30.06.2006 року, який діяв на підставі довіреності (з правом передоручення) наданої ОСОБА_6 посвідченої приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7 15.11.2010 за 2 200 доларів США, що підтверджується наданою ним розпискою, складеною в присутності двох свідків. Зареєструвати вказаний автомобіль в органах ДАІ на власне ім'я не представилось можливим через відсутність у нього коштів, тому автомобіль отримав за довіреністю в порядку передоручення, яку було посвідчену приватним нотаріусом Вінницького нотаріального округу ОСОБА_8 Однак, 29 листопада 2012 року на 63 км на а/д Житомир-Могилів-Подільський вказаний автомобіль було затримано та вилучено інспектором ДПС роти ДПС УДАІ м. Вінниці Поляничкою М.В. з тих підстав, що транспортний засіб знаходився в розшуку, так як на нього було накладено арешт за невиконання кредитних зобов'язань перед кредиторами ОСОБА_6, що підтверджується актом про тимчасове затримання за №317 від 29.11.2012 року. Таким чином, вважає, що набув право власності на спірний автомобіль, у зв'язку з чим є усі підстави для зняття арешту із вказаного транспортного засобу.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04 лютого 2013 року залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_10 та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (а.с.27).
В ході розгляду справи 04 березня 2013 року представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 збільшив позовні вимоги свого довірителя, де також просив крім вищевикладених позовних вимог зобов'язати Вишенський ВДВС ВМУЮ зняти арешт на автомобіль марки ВАЗ 2108, 1986 р.в, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.42).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 березня 2013 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача акціонерне товариство «Ощадбанк» (а.с.54).
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26 березня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 114,70 грн. (а.с.80).
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції від 26 березня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі. Зазначає, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим через порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник скаржника позивача у справі ОСОБА_2 - ОСОБА_3 апеляційну скаргу повністю підтримав та просив її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.
Представник третьої особи ПАТ «ОТП Банк» - Джедула Л.І. апеляційну скаргу не визнала та заперечила проти її задоволення, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість.
Представники відповідачів та інших третіх осіб, що беруть участь у справі, до суду апеляційної інстанції не з'явилися, однак були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, тому відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України справа розглянута у їх відсутність, оскільки їх неявка не перешкоджає розглядові справи.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін у справі, що з'явилися до суду, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст.ст.10, 57, 60 ЦПК України суд вирішує цивільно-правовий спір на засадах змагальності, кожна сторона зобов'язана доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції встановив та виходив з того, що 15 листопада 2010 року ОСОБА_10 видав довіреність ОСОБА_5 на право користування та розпорядження автомобілем ВАЗ 2108, 1986 року випуск номер кузова НОМЕР_3, д/н НОМЕР_2, посвідчену приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим № 2943.
25 листопада 2011 року ОСОБА_5, в порядку передоручення, уповноважив ОСОБА_2 (позивача у справі) користуватися з правом тимчасового використання за межами України, за умови отримання відповідного свідоцтва в органах ДАІ, а також розпоряджатися належним ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4, виданого Вінницьким МРЕВ ГУ УМВС України 30.06.2006 року, транспортним засобом марки ВАЗ 2108, тип ТЗ: легковий комбі - В, 1986 року випуску, номер НОМЕР_3, д/н НОМЕР_2, зареєстрованого Вінницьким МРЕВ ГУ УМВС 30.06.2006 року. При цьому, ОСОБА_5 25.11.2011 року видав ОСОБА_2 розписку, відповідно до якої ОСОБА_5 передав за довіреністю вказаний автомобіль ОСОБА_2 та отримав від нього кошти в розмірі 2200 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ станом на 25.11.2011 року становить 17 577,34 грн.
15.03.2010 року на вказаний транспортний засіб Замостянським та Вишенським ВДВС Вінницького міського управління юстиції було накладено арешт, тобто іще до надання доручення ОСОБА_11 ОСОБА_5,
Таким чином, суд першої інстанції виходив з того, що фактичним обставинам справи відповідають правовідносини, що врегульовані нормами розділу IV Книги першої, глави 54 розділу ІІІ Книги п'ятої ЦК України стосовно загальних положень про правочини, зокрема договори купівлі-продажу рухомого майна, а також договірних зобов'язань.
А тому, враховуючи положення ч.1 ст.237, ч.1 ст.240, ч.3 ст.244 ЦК України, постанову Кабінету міністрів України від 11.11.2009 року за №1200 «Про затвердження Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери» суд прийшов до висновку, що видачу довіреності не можна вважати договором, що укладений відповідно до закону та допускає перехід права власності.
Також судом було сприйнято критично послання позивача на неможливість оформлення спірного автомобіля в органах ДАІ на своє ім'я через відсутність у нього коштів, оскільки, з дати оформлення довіреності - придбання автомобіля у власність за твердженням позивача пройшло більше року.
Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що за позивачем в органах ДАІ спірний автомобіль на праві власності не реєструвався, і для проведення продажу з обліку не знімався, а посилання на наявність у позивача страхового полісу не є належним доказом укладення договору купівлі-продажу автомобіля, оскільки страхування цивільно-правової відповідальності відповідно до чинного законодавства здійснюється також і користувачами.
Крім цього, суд першої інстанції звернув увагу і на те, що оскільки арешт на автомобіль накладений державним виконавцем ще до видачі довіреностей, тобто вимоги про забезпечення виконання боржником (в даному випадку ОСОБА_10) повернення боргу мали місце задовго до видачі довіреностей та звернення позивача в суд з даним позовом, тому укладення договору купівлі-продажу є не можливим.
Тому, місцевий суд враховуючи те, що між сторонами наявні відносини представництва, прийшов до цілком обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2
Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції повно з'ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об'єктивний склад, права та обов'язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права та не порушені норми процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду.
Відповідно до статті 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законами України.
Перелік способів захисту цивільних справ та інтересів міститься в статті 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором.
Так, відповідно до положень ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Зі змісту статей 237, 244, 245 Цивільного кодексу України довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами, ґрунтується на договорі та визначає правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
При оформленні довіреності перехід права власності не відбувається, оскільки повірений отримує лише тимчасове право на здійснення від імені й на користь іншої сторони (власника майна) тих дій, які передбачені довіреністю. Такою дією може бути і продаж самого майна.
Таким чином, видача генеральної довіреності чи передоручення повноважень на транспортний засіб без укладення договору купівлі-продажу не є договором, який допускає перехід права власності на майно до третіх осіб.
Тому, колегія суддів прийшла до висновку, що посилання скаржника на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом застосування норм матеріального та процесуального права є безпідставним, не обґрунтованим та таким, що суперечить вимогам Закону та матеріалам справи. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не є обґрунтованими підставами для скасування ухваленого судом рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 березня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :підпис. В.М. Медяний
Судді :підписи. В.В. Жданкін
Л.В. Пащенко
З оригіналом вірно.
Суддя :