79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.05.13р. Справа№ 914/994/13-г
За позовом: Прокурора Городоцького району в інтересах держави в особі Комарнівської міської ради, м.Комарно Городоцького району Львівської області
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Комарно Городоцького району Львівської області
про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку.
Суддя Гулик Г.С.
при секретарі Фартушок Н.Б.
Представники:
від прокуратури: Копишинська О.В. - старший прокурор відділу прокуратури м.Львова (посвідчення №011086 від 24.10.2012р., дійсне до 24.10.2017р.);
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_3 - представник (довіреність №306 від 19.03.2013р., дійсна до 19.03.2016р.).
Прокурору та представнику відповідача роз'яснено їхні права та обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.
Прокурором Городоцького району в інтересах держави в особі Комарнівської міської ради заявлено позов до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку.
Ухвалою суду від 14.03.2013р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 26.03.2013р. В судовому засіданні 26.03.2013р. розгляд справи по суті не розпочинався, оскільки відповідач надала докази направлення суду, прокурору та позивачеві зустрічної позовної заяви, а відтак судом було оголошено перерву до 11 год. 30 хв. 15.04.2013р. Ухвалою від 29.03.2013р. суд повернув зустрічну позовну заяву без розгляду, у зв'язку з відсутністю достатніх правових підстав для надання позивачці, за зустрічним позовом, відстрочки сплати судового збору. Ухвалою суду від 15.04.2013р., через неявку в судове засідання сторін та невиконання ними всіх вимог ухвали від 14.03.2013р., а також враховуючи подане представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 25.04.2013р. У зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача та невиконання прокурором і сторонами всіх вимог попередніх ухвал суду, а також враховуючи подане представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 13.05.2013р.
В судовому засіданні 13.05.2013р. прокурор позовні вимоги підтримала і просить суд позов задоволити повністю.
Позивач в судове засідання 13.05.2013р. не з'явився, явки повноважного представника не забезпечив.
В судовому засіданні 13.05.2013р. представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просить у задоволенні позову відмовити. Крім цього, представник відповідача, через канцелярію суду подала клопотання про продовження строку розгляду спору, мотивуючи фактом вагітності її довірительки та перебуванням у лікарні, через що не може дати особистих пояснень по суті справи. Пунктом 1.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 26.12.2011р. №18 передбачено, що Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 28 ГПК громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Відповідно до цього пункту Постанови представник відповідача подавала заперечення своєї довірительки, що вбачається із відзиву на позов та поясненні. Проти клопотання про продовження строку розгляду спору ще на 15 днів представник прокуратури заперечила і просить суд звернути увагу на вимоги ст.69 ГПК України, в якій зазначено, що строк розгляду спору понад двохмісячний термін можливий у виняткових випадках, тоді як в даному разі мотиви відповідача не ґрунтуються на винятковому випадку. Вислухавши пояснення представника прокуратури з приводу заявленого клопотання, суд, виходячи із принципів розумності строків розгляду спору не знаходить правових підстав для продовження розгляду справи понад двохмісячний, в зв'язку з чим клопотання відповідача судом відхилено.
У відзиві на позов відповідачка просить в позові відмовити повністю з тих мотивів, що нею оскаржено податкове повідомлення-рішення і т.д. Доказів направлення копії відзиву не надала. Представник відповідача також, через канцелярію суду 13.05.2013р. подала пояснення до поданного 28.04.2013р. відзиву на позов.
В судовому засіданні представник відповідача заявила усне клопотання про те, що її довірителька - відповідач по справі, ФОП ОСОБА_1 звернулася в господарський суд Львівської області з позовом до Комарнівської міської ради про визнання спірного договору недійсним, але спір поки що не призначений до розгляду в зв'язку із несплатою нею судового збору. Представник прокуратури проти усного клопотання заперечила з мотивів того, що ухвали про прийняття позову та призначення його до розгляду немає. Враховуючи думку прокуратури, усне клопотання представника відповідача на ніби-то заявлений позов судом відхилено.
Розглянувши позовні матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні докази, судом встановлено таке:
Прокуратурою Городоцького району проведено перевірку в порядку нагляду за додержанням та застосуванням вимог чинного законодавства у сфері земельних відносин у Комарнівській міській раді, в ході якої встановлено, що 16.12.2009р. між Комарнівською міською радою (орендодавець, позивач по справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар, відповідач по справі) укладено договір оренди земельної ділянки (надалі по тексту - договір), що зареєстрований у Городоцькому районному відділі Львівської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» 24.03.2010р. за №04.10.450.00001.
Згідно п.1.1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Комарнівської міської ради Городоцького району Львівської області. В оренду передається земельна ділянка площею 0,9206 га (п.2.1 договору).
Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 24.03.2010р. орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку площею 0,9206 га по АДРЕСА_1. Кадастровий номер ділянки 4620910400:01:010:0057. В цьому акті зазначено, що земельна ділянка передається в оренду для влаштування майданчика для торгівлі промисловими та продуктовими товарами згідно договору оренди від 16.12.2009р.
Договір укладено строком на 10 (десять) років (п.3.1 договору).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка знаходиться у м.Комарно Городоцького району Львівської області, станом на 12.02.2013р., згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №555, складає 1 281 419 грн. 96 коп.
Згідно п.4.1. договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3 грн. 26 коп. за кв.м. (рішення №470 18 сесії Комарнівської міської ради від 23.01.2009р.). Орендна плата за рік становить 30 011 грн. 56 коп. і вноситься помісячно в рівних частинах.
В ході перевірки, прокуратурою Городоцького району Львівської області також встановлено, що стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 16.12.2009р. за 2010 рік було предметом судового розгляду.
Зокрема, 22.12.2010р. та 15.06.2011р. ДПІ у Городоцькому районі Львівської області зверталася із позовами до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 8 218 грн. 00 коп. та про стягнення орендної плати за листопад-грудень 2010 року на суму 5 001 грн. 92 коп. Ці позови були задоволені Львівським окружним адміністративним судом, що підтверджуються постановами від 01.02.2011р. по справі №2а-12466/10/1370 та від 14.07.2011р.по справі №2а-6886/11/1370.
Проте, зазначені постанови суду державним виконавцем не були виконані у зв'язку із відсутністю у ФОП ОСОБА_1 майна, на яке могло бути звернуто стягнення, що підтверджується постановами ВДВС Городоцького РУЮ про повернення виконавчого документа ДПІ у Городоцькому районі Львівської області №26084137 від 31.08.2011р., №29279551 від 20.04.2012р., №32408923 від 02.11.2012р., №29748501 від 20.04.2012р. та №324089923 від 02.11.2012р.
За результатами проведеної перевірки Городоцькою МДПІ Львівської області ДПС України за актом від 17.01.2013р. відповідачеві донараховано основний платіж за договором оренди земельної ділянки у сумі 128 138 грн. 12 коп. та штрафні санкції в сумі 32 374 грн. 78 коп.
Позивач неодноразово, на адресу відповідача, надсилав листи: №231 від 11.07.2012р., №271 від 03.09.2012р., №361 від 14.11.2012р. та №19 від 24.01.2013р. про погашення заборгованості, що виникла внаслідок прострочення орендної плати. Відповідач ці листи залишив без реагування.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2013р. Городоцька МДПІ Львівської області ДПС, на адресу прокурора Городоцького району Львівської області направила лист №4181/17, в якому зазначила, що за період з 2010р. по даний час за оренду земельної ділянки відповідачем 09.08.2010р. було сплачено лише 10 812 грн. 44 коп. і станом на 14.02.2013р. сума заборгованості по орендній платі становить 173 021 грн. 54 коп.
Пунктом 11.2 договору передбачено, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законодавством. Договір також припиняється в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п.11.3 договору його дія припиняється за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом; вимога однієї із сторін у випадку невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених договором.
Відповідачка у поданому відзиві на позовну заяву стверджує, що нею 08.02.2013р. було оскаржено податкове повідомлення-рішення №00071741 від 28.01.2013р. до Державної податкової служби України у Львівській області та від 05.03.2013р. до Державної податкової служби України, а також подано адміністративний позов до Львівського окружного адміністративного суду і посилаючись на п.56.15 ст.56 Податкового кодексу України зазначила, що податкове повідомлення-рішення №00071741 від 28.01.2013р. вважається неузгодженим. З огляду на зазначене, суд не приймає до уваги твердження відповідачки, оскільки станом на день розгляду справи нею не подано доказів отримання відповіді зазначених органів податкової служби та доказів скасування податкового рішення-повідомлення.
Крім цього, відповідачка, у своєму поясненні, посилаючись на ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, стверджує, що договір оренди земельної ділянки від 16.12.2009р., на її думку є недійсним. Таке твердження відповідачки не приймається судом до уваги, оскільки вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 16.12.2009р. стосувалися зустрічного позову, який був повернутий їй без розгляду.
За користування спірною земельною ділянкою відповідачка зобов'язувалася сплачувати орендну плату згідно умов договору Проте, свої договірні зобов'язання виконувала неналежним чином і заборгувала державі 173 021грн. 54 коп. - орендної плати.
В зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 16.12.2009р., позивач звернувся в суд про розірвання зазначеного договору та повернення земельної ділянки.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Відповідно до ст.121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом. І згідно із ч.3 ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність її захисту.
Згідно з ч.1 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (ч.3 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»).
В рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 зазначено, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, тому прокурор, у кожному конкретному випадку, з посиланням на законодавство, самостійно визначає, в чому саме відбулося, чи може відбутися, порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Заявлений прокурором Городоцького району Львівської області в інтересах держави в особі Комарнівської міської ради позов, відповідає вимогам Законів України «Про прокуратуру», «Про місцеве самоврядування в Україні» та Податкового кодексу України і підлягає до розгляду по суті.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно умов договору від 16.12.2009 року відповідач орендує земельну ділянку площею 0,9206 га по АДРЕСА_1 для для влаштування майданчика для торгівлі промисловими та продуктовими товарами.
Згідно ч.1 ст.93 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998р. №161-XIV (із внесеними змінами та доповненнями) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ст.792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користуватися на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України «Про оренду землі»).
Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Відповідно до ст.782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо розірвання договору оренди позивач посилається на те, що станом на 14.02.2013р. відповідачем не сплачено орендної плати за користування земельною ділянкою на суму 173 021 грн. 54 коп. Невиконання умов договору оренди прямо порушує інтереси та права позивача, а також наносить пряму шкоду у розмірі фактичної непогашеної заборгованості.
Пунктом «д» ст.141 Земельного кодексу України встановлено, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати;
Згідно ч.1 ст.24 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998р. №161-XIV (із внесеними змінами та доповненнями) орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998р. №161-XIV (із внесеними змінами та доповненнями) передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Положеннями п.11.3 договору оренди землі передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.
Відповідно до ст.34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Частиною 2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Факт невиконання відповідачем грошового зобов'язання по договору оренди землі від 16.12.2009р., зареєстрованого у Городоцькому районному відділі Львівської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» 24.03.2010р. за №04.10.450.00001, підтверджується постановами ВДВС у Городоцькому РУЮ та листом МДПІ Львівської області ДПС від 14.02.2013р. №4181/17. Відповідач, вимог позивача, документально не спростував.
Виходячи із змісту наведених норм та документально підтвердженого факту невиконання відповідачем договірних зобов'язань по орендній платі, позов прокурора Городоцького району Львівської області про розірвання договору оренди землі від 16.12.2009р., укладеного між Комарнівською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, є обґрунтованими і таким, що підлягає до задоволення.
При поданні прокурором позовної заяви, судовий збір не сплачувався, оскільки, відповідно до п.7 частини першої ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. №3674-VI (із внесеними змінами і доповненнями) від сплати судового збору звільняються державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.
Частиною третьою ст.49 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Оскільки, прокуратура Городоцького району Львівської області звільнена від сплати судового збору та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача, судовий збір в сумі 1 147 грн. 00 коп., стягується з відповідача в дохід Державного бюджету України.
В судовому засіданні 13.05.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. №1790-ХIІ (із внесеними змінами і доповненнями), ст. ст. 1, 13, 24, 32, 34 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998р. №161-XIV (із внесеними змінами та доповненнями), п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. №3674-VI (із внесеними змінами і доповненнями), ч. 1 ст. 79, ч. 1 ст. 93, п. «д» ч.1 ст. 141, ст. 152 Земельного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 651, 652, 782, 792 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, 12, 33, 34, 44, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити.
2. Договір оренди земельної ділянки від 16.12.2009р., укладений між Комарнівською міською радою та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер ДРФО НОМЕР_1) про передачу в оренду земельної ділянки площею 0,9206 га, вартістю 1 281 419 грн. 96 коп., розташованої по вул.Львівській у м.Комарно Городоцького району Львівської області, для облаштування майданчика для торгівлі промисловими і продуктовими товарами, та який зареєстрований у Городоцькому районному відділі Львівської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.03.2010р. за №04.10.450.00001 розірвати.
3. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер ДРФО НОМЕР_1) повернути земельну ділянку площею 0,9206 га, розташовану по вул.Львівській у м.Комарно Городоцького району Львівської області, відповідно до умов повернення земельної ділянки орендодавцеві, встановлених п.6.3 та п.7.1. договору оренди земельної ділянки від 16.12.2009р., укладеного між Комарнівською міською радою та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 про передачу в оренду земельної ділянки площею 0,9206 га, зареєстрованого у Городоцькому районному відділі Львівської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.03.2010р. за №04.10.450.00001.
4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер ДРФО НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України - 1 147 грн. 00 коп. судового збору.
5. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Повне рішення складено 17.05.2013р.
Суддя Гулик Г.С.