Апеляційний суд Рівненської області
14 травня 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого - судді Сачука В.І.
суддів: Баглика С.П., Матюхи Ю.В.
за участю прокурора Горбань О.В.
потерпілої - ОСОБА_1
представника потерпілої ОСОБА_1- адвоката ОСОБА_2
захисника- адвоката ОСОБА_3
засудженого - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_1 на вирок Рівненського міського суду від 18 лютого 2013 року.
Цим вироком ОСОБА_4, 26 листопада 2011 року, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, неодружений, з середньою спеціальною освітою, працюючий газоелектрозварювальником на ПП «СД», раніше не судимий,
- засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України на чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на два роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням на строк два роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Судом стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 в порядку відшкодування: 14881, 68 грн. - матеріальної шкоди та 50000 грн. - моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за недоведеністю.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 в порядку відшкодування: 6974,81 грн. - матеріальної шкоди та 10000 грн. - моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за недоведеністю.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20000 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за недоведеністю.
Судом також вирішено питання щодо речових доказів по справі.
Як визнав доведеним суд, 26 листопада 2011 року, близько 23 години 25 хвилин ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки «Renault Clio Symbol», д.р.н. НОМЕР_1, рухаючись по вул. Соборній в м. Рівне в напрямку вул. Князя Острозького, порушив п.п.2.3,10.1,12,1 Правил дорожнього руху, не врахував дорожніх умов, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та, перетнувши смугу зустрічного руху, виїхав за межі проїзної частини, де допустив наїзд на придорожнє дерево з наступним перекиданням автомобіля.
В результаті даної ДТП пасажир автомобіля «Renault Clio Symbol», д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження, від яких померла в Рівненській ЦМЛ, пасажир ОСОБА_1 отримала тяжкі тілесні ушкодження, пасажир ОСОБА_8 отримала легкі тілесні ушкодження, а автомобіль зазнав механічних пошкоджень.
В апеляції потерпіла ОСОБА_1, не заперечуючи доведеності вини засудженого ОСОБА_4 у вчиненому злочині та не оспорюючи правильність кваліфікації його дій, вказує на необґрунтованість вироку в частині вирішення цивільного позову. Просить вирок суду в частині цивільного позову змінити, стягнути з ОСОБА_4 на її користь моральну шкоду в розмірі 80 000 гривень (вісімдесят тисяч гривень).
Прокурор в порядку ст. 355 КПК України 1960 року свою апеляцію відкликав.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи потерпілої ОСОБА_1 та її представника - адвоката ОСОБА_2, які просять вирок суду першої інстанції змінити в частині вирішення цивільного позову, , думку прокурора про задоволення апеляції потерпілої, пояснення засудженого ОСОБА_4 та його захисника- адвоката ОСОБА_3, які просять вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи й обговоривши викладені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілої-цивільного позивача ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Винність ОСОБА_4 у вчиненні злочину, за який його засуджено, за обставин, вказаних у вироку суду, підтверджена сукупністю зібраних у справі доказів, яким судом дана правильна юридична оцінка, що не заперечується і в поданих апеляціях.
Колегія суддів вважає, що суд вірно кваліфікував дії засудженого за ч. 2 ст. 286 КК України.
Під час апеляційного розгляду справи істотних порушень вимог КПК 1960 року, які б могли вплинути на правильність висновків суду та доведеність винності засудженого не встановлено. Покарання засудженому ОСОБА_4 призначено судом відповідно до вимог ст. 65 КК України, тому підстав для зміни чи скасування вироку суду в цій частині колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, при вирішенні цивільного позову про стягнення з ОСОБА_4 моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_1 судом не в повній мірі враховано обставини справи, а також засади розумності, виваженості та справедливості при визначенні суми моральної шкоди у розмірі 20 000 грн.
Відповідно до ст.28 КПК України 1960 року право пред'явлення цивільного позову у кримінальній справі належить особі, що зазнала від злочину збитків , а в силу п.4 ст.64 КПК України 1960 року характер і розмір заподіяної злочином шкоди підлягають доказуванню у кримінальній справі.
Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи №125 від 27 січня 2012 року у ОСОБА_1 відмічені тілесні ушкодження, які відносять до тяжких тілесних ушкоджень по критерію безпеки для життя (Т.1 а.с. 73-74).
Як вбачається з матеріалів справи, в результаті ДТП за вказаних у вироку суду обставин, потерпілій ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності по причині ураження центральної нервової системи та рекомендовано активне стаціонарне, амбулаторне лікування під наглядом невролога ( Т.1 а.с. 234).
Враховуючи характер та обсяг моральних страждань, яких зазнала потерпіла ОСОБА_1, тяжкість вимушених змін у її житті, стан здоров'я, виходячи із засад розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що сума відшкодування моральної шкоди, спричиненої потерпілій, підлягає збільшенню до 40 000 грн.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -
Апеляцію потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Рівненського міського суду від 18 лютого 2013 року стосовно ОСОБА_4 в частині стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_1 змінити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 40 000 грн.
В решті вирок Рівненського міського суду від 18 лютого 2013 року стосовно ОСОБА_4 залишити без зміни.
Сачук В.І. Баглик С.В. Матюха Ю.В.
Вірно. Доповідач суддя В.І.Сачук