вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39
"17" квітня 2013 р. Справа № 1016/3019/12
Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Тандира О.В., при секретарі Приходько О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарів справу за позовом ОСОБА_1 до Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - КП КОР «Макарівське бюро технічної інвентаризації», про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -
ОСОБА_1, (далі - позивач) звернувся до Макарівського районного суду із позовом до Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області (далі - відповідач), третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору -КП КОР «Макарівське бюро технічної інвентаризації» в якому просив визнати за ним право власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
В обгрунутування позовних вимог позивач посилався на те, що на підставі рішення правління КСП «БИШІВ» від 26.02.1999р. йому було продано приміщення кочегарки, яка розташована в АДРЕСА_1. Позивач прийняв у володіння вказане приміщення кочегарки та протягом 1999р., повністю сплатив вартість вказаного приміщення готівковими коштами, проте, на той час між позивачем та КСП «БИШІВ» не було укладено договір купівлі-продажу. На момент подання позову позивач продовжує добросовісно і відкрито використовувати спірне майно та вважає, що має право набути право власності на це майно за набувальною давністю.
Згідно із клопотанням представника позивача, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити із підстав, викладених у позові та розглядати справу без присутності позивача та його представника.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, вказавши на відсутність підстав для задоволення позову.
Третя особа представника у судове засідання не направила, про причини його неявки не повідомила. Про день та час слухання справи повідомлено належним чином.
Заслухавши сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Позивачу на підставі рішення правління КСП «БИШІВ» від 26.02.1999р. було продано приміщення кочегарки, яка розташована в АДРЕСА_1 по залишковій вартості - 976 грн., що підтверджується протоколом № 2 від 26.02.1999р.
Встановлено, що позивач прийняв у володіння вказане приміщення кочегарки та протягом 1999р. повністю сплатив вартість вказаного приміщення готівковими коштами, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру №640 від 30.02.1999р., №577 від 19.10.1999р., №616 від 19.02.1999р., №581 від 23.10.1999р., №130 від 09.03.1999р., №780538 від 13.04.1999р. Факт продажу спірного приміщення та оплати позивачем його вартості підтверджується також довідкою КСП «БИШІВ» №252 від 02.06.2000р.
Проте, на той час між позивачем та КСП «БИШІВ» не було укладено договір купівлі-продажу, оскільки в КСП було запевнено позивача, що рішення правління та довідки № 2 від 02.06.2000р. буде достатньо для подальшого оформлення права власності на зазначене майно.
Судом встановлено, що у 2000р. КСП «БИШІВ» було реорганізовано у сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Лан», яке згодом також припинило свою діяльність, що підтверджується витягом серії АЕ № 111747 з Єдиного
державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Оскільки, припинив свою діяльність попередній власник спірного майна КСП «БИШІВ», так і його правонаступник СТОВ «Лан», це позбавило позивача можливості укласти договір купівлі-продажу зазначеного майна.
Позивач використовував вказане нерухоме майно починаючи з 1999р., однак, із урахуванням п.8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, строк користування спірним майном для позивача почав спливати з 01.01.2001р., оскільки відповідно до зазначеного пункту, правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності Цивільним кодексом. Вказану обставину не заперечив відповідач у судовому засіданні.
Зокрема, згідно із ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п'яти, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом
На момент подання позову позивач продовжує добросовісно і відкрито використовувати спірне майно та вважає, що з 01.01.2011 р. має право набути право власності на це майно за набувальною давністю, оскільки правомірно заволодів спірним майном, повністю сплативши вартість придбаного майна.
Крім того, факт відкритого та добросовісного користування нерухомим майном, а саме кочегаркою, яка розташована в АДРЕСА_1 підтверджується, квитанціями про сплату вартості спожитої електроенергії. Згідно технічних умов №76 від 11.04.2002р., позивачем ще у 2002р. було здійснено підключення до джерел енергопостачання.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Перелік способів захисту порушених прав визначає ст. 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, і суд може захистити порушені права чи інтереси і в інший спосіб, який встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Оскільки відповідач не заперечив факт безперервного користування спірним майном, продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом більш як десяти років, суд вважає за можливе позов задовольнити.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати слід покласти на позивача, оскільки відповідач не вчиняв протиправних дій, які б стали підставою для звернення з цим позовом.
Керуючись ст.ст. 15, 60, 79, 88, 209, 212-215, 223,224-223, 294 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору -КП КОР «Макарівське бюро технічної інвентаризації», про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно за набувальною давністю, а саме, на приміщення котельні, яка розташована в АДРЕСА_1 площею 141,6 кв.м.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області протягом 10 днів з моменту його проголошення, а особами, що не були присутні при його проголошенні - з моменту отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили по закінченню строку на його оскарження, у разі, якщо не подано апеляційну скаргу. В інакшому випадку - після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий О.В.Тандир