вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39
"29" квітня 2013 р. Справа № 370/510/13-ц
Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Тандира О.В., при секретарі Приходько О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Макарівської районної державної адміністрації Київської області, Відділу Держземагенства у Макарівському районі Київської області про скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, -
ОСОБА_1, (далі - позивач) звернувся до суду із вказаним позовом до в якому просив незаконним та скасувати розпорядження Макарівської районної державної адміністрації від 10.04.2006 року за № 278 в частині передачі у власність земельних ділянок громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, та визнати недійсними державні акти серії ЯГ № 221843, ЯГ № 221844, ЯГ № 221845 на право власності на земельні ділянки відповідачів для ведення особистого селянського господарства, виданих на підставі вказаного розпорядження, а також скасувати кадастрові номери, присвоєні земельним ділянкам відповідачів в базі даних відділу держземагенства.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідно до свідоцтва на право на спадщину за заповітом від 02.04.2010 року він успадкував земельну ділянку площею 2,450 га, яка розташована на території Людвинівської сільської ради та належала померлій ОСОБА_6 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії Р1 №240443 від 03.04.2001 року, зареєстрованого за №220, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
У грудні 2011 року позивач звернувся до землевпорядної організації ТОВ «СОУЛ-ГРУП» для виготовлення правовстановлюючого документа на успадковану земельну ділянку, яка повідомила, що на час виготовлення державного акта виникають перешкоди, а саме наявне взаємне перекриття земельних ділянок між собою (накладка).
Листом Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області від 09.12.2011 року за № 01-10/1156а позивача було повідомлено, що в архіві управління на зберіганні знаходиться документація із землеустрою щодо виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_6 до листа управління додано кадастровий план з каталогом координат місця розташування земельної ділянки, а також викопіювання місцезнаходження земельної ділянки на місцевості згідно з каталогом координат земельної ділянки, які знаходяться в документації щодо виготовлення державного акта на право власності.
З вищенаведеного вбачається, що згідно з каталогом координат місця розташування земельної ділянки громадянки ОСОБА_6, які знаходяться в автоматизованій базі даних та документації із землеустрою, щодо виготовлення державного акта на право власності різняться між собою, а тому, при формуванні обмінного файла на підставі документації, яка знаходиться в архіві управління, щодо виготовлення державного акту на ім'я ОСОБА_6 встановлено, що земельна ділянка має взаємне перекриття із земельними ділянками громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які в свою чергу мають право власності на земельні ділянки на підставі державних актів серії ЯГ №221845, ЯГ №221844, ЯГ №221843 відповідно.
Таким чином позивач вважає, що Макарівською РДА було прийняте розпорядження від 10.04.2006 року за № 278 про передачу у власність земельних ділянок відповідачам за рахунок земель, які перебувають у власності громадянки ОСОБА_6 без її попередньої згоди та вилучення, що і стало підставою для звернення до суду.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_9, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити із підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_10, проти задоволення позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні.
На підставу заперечень проти позову вказав, що земельні ділянки позивача і відповідачів не накладаються одна на одну, оскільки вони знаходяться в межах різних сільських рад (Людвинівської та Фасівської), що встановлено рішенням суду. Також зазначив, що спір між сторонами вже був предметом розгляду суду, і в задоволенні позову ОСОБА_1, було відмовлено.
Макарівська районна державна адміністрація Київської області в судове засідання представника не направила, причини неявки представника не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Відділ Держземагенства у Макарівському районі Київської області повідомив про можливість розгляду справи за відсутності їх представника. Позовні вимоги залишив на розсуд суду.
Ухвалою суду від 29.04.2013 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Макарівської районної державної адміністрації Київської області, Відділу Держземагенства у Макарівському районі Київської області про скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки - в частині вимог до Відділу Держземагенства у Макарівському районі Київської області про зобов'язання видалити з автоматизованої бази даних кадастрові номери земельних ділянок - закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва на право на спадщину за заповітом від 02.04.2010 року він успадкував земельну ділянку площею 2,450 га, яка розташована на території Людвинівської сільської ради та належала померлій ОСОБА_6 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії Р1 №240443 від 03.04.2001 року, зареєстрованого за №220, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222788000:03:016:0007.
На вказаному державному акті нотаріусом було зроблено відмітку про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_1
Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Як встановлено ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Статтею 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Право на спадщину оформляється видачею свідоцтва про право на спадщину (ст.ст. 1296-1298 ЦК України).
Як передбачено ст. 1299 ЦК України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу). Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку що позивач має право на отримання у власність вказаної земельної ділянки, право власності на яку виникне після його державної реєстрації.
У грудні 2011 року позивач звернувся до землевпорядної організації ТОВ «СОУЛ-ГРУП» для виготовлення правовстановлюючого документа на успадковану земельну ділянку на своє ім'я, проте остання повідомила позивача про неможливість завершення виготовлення технічної документації у зв'язку із наявним взаємним перекриттям земельних ділянок позивача та земельних ділянок, що належать відповідачам.
Так, з листів Відділу держземагентсва у Макарівському районі Київської області від 21.02.2013 року № 01-10/358 та № 01-10/359 вбачається, що координати поворотних точок земельної ділянки ОСОБА_6, в автоматизованій базі даних не відповідають координатам, зазначеним у технічній документації зі складання державного акту, що створює перешкоди у переоформленні позивачу права власності на успадковану земельну ділянку. Привести координати у базі даних відділу держземагенства не виявляється можливим, оскільки виникне накладання на земельні ділянки відповідачів. Також згідно вказаних листів, земельна ділянка ОСОБА_6, під час розпаювання, виготовлення державних актів на право власності на земельну ділянку та на даний час розташована в межах Фасівської сільської ради Макарівського району Київської області.
Як вбачається із викопіювань з автоматизованої бази даних відділу, та з чергового кадастрового плану, а також із відповіді Відділу держземагенства у Макарівському районі Київської області від 26.04.2013 року № 01-12/7921 на запит суду, згідно бази даних відділу земельна ділянка, що належала ОСОБА_6 не накладається на ділянки відповідачів, проте згідно каталогу координат поворотних точок ділянки, що містяться у документації із землеустрою, щодо виготовлення державного акта на право власності на неї, на вказану земельну ділянку накладаються земельні ділянки відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
Оскільки межі земельної ділянки визначаються координатами, вказаними у документації із землеустрою, вказані координати мають відображатися у базі даних Відділу держземагенства при перенесенні їх з обмінного файлу, у разі їх розбіжності суд бере до уваги координати визначені саме в документації із землеустрою, а тому суд приходить до висновку, що Макарівською РДА відповідачам у власність були передані земельні ділянки, в тому числі і ділянка, яка вже перебувала у власності ОСОБА_6, яку відповідно успадкував позивач.
При цьому судом також встановлено, що розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації від 10.04.2006 року за № 278 громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у власність були передані земельні ділянки.
На підставі вказаного розпорядження відповідачам були видані державні акти:
- серії ЯГ № 221843 на право власності на земельну ділянку площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222788000:03:017:0003, на ім'я ОСОБА_4, зареєстрований у книзі записів реєстрації № 068 від 15.05.2006 року;
- серії ЯГ № 221844 на право власності на земельну ділянку площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222788000:03:017:0001, на ім'я ОСОБА_3, зареєстрований в книзі записів реєстрації № 067 від 15.05.2006 року;
- серії ЯГ № 221845, на право власності на земельну ділянку площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222788000:03:017:0002, на ім'я ОСОБА_2, зареєстрований в книзі записів реєстрації № 066 від 15.05.2006 року.
Із копій свідоцтв про шлюб серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_2.
Вирішуючи вимоги за даним позовом, суд керується наступним.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Перелік способів захисту порушених прав визначає ст. 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, і суд може захистити порушені права чи інтереси і в інший спосіб, який встановлений договором або законом.
Вказана норма кореспондується із ст. 152 ЗК України, відповідно до якої власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Також відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно ж зі ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Відповідно до ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Таким чином підставою для отримання у власність відповідачами земельної ділянки у даному випадку є розпорядження Макарівської РДА.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Оскільки Макарівською РДА у порушення ст. 17 ЗК України відповідачам у власність були передані земельні ділянки, в тому числі і ділянка, яка вже перебувала у власності ОСОБА_6, яку відповідно успадкував позивач, оскаржуване розпорядження в частині передачі у власність ділянок відповідачам суперечить закону та порушує права позивача, воно в цій частині підлягає визнанню судом незаконним та скасовується.
Також підлягають визнанню недійсними і державні акти на право власності на земельні ділянки відповідачів, що були видані на підставі незаконного розпорядження Макарівської РДА.
Посилання представника відповідача на те, що згідно копії технічної документації зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я померлої ОСОБА_6, останній мала бути виділена земельна ділянка під іншим номером згідно списку розпаювання, судом відхиляються, оскільки державний акт на право власності на землю є чинним, ніким не оспорювався, а право власності є абсолютним і непорушним.
Посилання представника відповідача на те, що земельні ділянки позивача і відповідача не можуть накладатися одна на одну, оскільки знаходяться в межах різних сільських рад (Людвинівської та Фасівської) судом також відхиляються, оскільки накладання земельних ділянок існує відповідно до координат їх поворотних точок, що зазначені в технічній документації, та підтверджується матеріалами справи (викопіюваннями з чергового кадастрового плану, висновком Відділу держземагенства у Макарівському районі). Можлива технічна помилка щодо розташування земельної ділянки (у межах відповідної сільської ради) не є вирішальним у даному випадку, оскільки земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Межі земельної ділянки визначені координатами в технічній документації.
Посилання представника відповідача на те, що аналогічний спір вже був предметом розгляду суду, судом відхиляються, оскільки рішенням Макарівського районного суду Київської області від 13.09.2012 року у справі № 1016/529/12, що залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12.12.2012 року у задоволенні позову ОСОБА_1, до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про скасування державних актів на землю та визнання права власності на земельні ділянки було відмовлено у зв'язку із недоведеністю вимог, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог. Більше того, вказаний позов ОСОБА_1, що розглядався судом, мав інший предмет і інші підстави.
Вимоги щодо скасування кадастрових номерів у автоматизованій базі даних Відділу держземагенства у Макарівському районі Київської області задоволенню не підлягають, оскільки такий спосіб захисту порушених прав не передбачений жодним нормативно-правовим актом, тобто законом, у широкому розумінні цієї дефініції.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати стягненню з відповідачів не підлягають, оскільки позовні вимоги задоволено частково, а відповідачі - фізичні особи протиправних дій щодо оформлення у власність земельних ділянок не вчиняли.
Керуючись ст.ст. 15, 60, 79, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Макарівської районної державної адміністрації Київської області, Відділу Держземагенства у Макарівському районі Київської області про скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки - задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати розпорядження Макарівської районної державної адміністрації від 10.04.2006 року за № 278 в частині передачі у власність земельних ділянок громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
Визнати недійсним державний акт серії ЯГ № 221843 на право власності на земельну ділянку площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222788000:03:017:0003, виданий на ім'я ОСОБА_4, зареєстрований у книзі записів реєстрації № 068 від 15.05.2006 року.
Визнати недійсним державний акт серії ЯГ № 221844, на право власності на земельну ділянку площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222788000:03:017:0001, виданий на ім'я ОСОБА_3, зареєстрований в книзі записів реєстрації № 067 від 15.05.2006 року.
Визнати недійсним державний акт серії ЯГ № 221845, на право власності на земельну ділянку площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер
3222788000:03:017:0002, виданий на ім'я ОСОБА_2, зареєстрований в книзі записів реєстрації № 066 від 15.05.2006 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через суд, що його ухвалив протягом десяти днів з моменту його проголошення, а особами, що не були присутні у судовому засіданні при його проголошенні - з моменту отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України.
Головуючий О.В.Тандир