23 квітня 2013 р.Справа № 2а-5709/12/1470
Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів Кравченка К.В.,
Димерлія О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Веселинівському районі Миколаївської області про стягнення коштів,
2 листопада 2012 року управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області (далі - управління ПФУ) звернулось з адміністративним позовом до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Веселинівському районі Миколаївської області (далі -Фонд соціального страхування від нещасних випадків) про стягнення витрат на виплату та доставку щомісячної адресної допомоги за липень-вересень 2012р. в розмірі 26 736,33 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що декільком пенсіонерам, які одержують пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, виплачується адресна допомога, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008р. № 265. Зазначена допомога та витрати на її доставку повинні бути відшкодовані Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Проте відповідач в результаті щомісячної звірки не приймає до заліку ці суми та добровільно не відшкодовує їх, а тому позивач звернувся до суду з вимогою про їх сплату.
Представник відповідача заперечував проти позову, посилаючись на те, що державна адресна допомога, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008р. № 265 не є відшкодуванням пенсії в розумінні норм ст..ст.21,28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та не є страховою виплатою.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012р. в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі управління ПФУ посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.
В зв'язку із відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно п.1 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи управлінням ПФУ за період з 01.07.2012р. по 30.09.2012р. понесені витрати з виплати пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та ін.
Складено акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку і т.ін. за відповідними підписами представника управління та фонду (а.с.9-14).
За даними актів УПФ вважає, що загальна сума витрат, що підлягає поверненню, складає по 10 193,85 грн. кожного місяця. В свою чергу фонд зазначає про суму, яка підлягає відшкодуванню 1 281,74 грн. щомісяця. Отже, виникають розбіжності в сумі 8 912,11 грн. щомісяця, тобто 26 736,33 грн. за весь спірний період.
Згідно таблиць розбіжностей ця сума виникла в результаті неврахування фондом суми щомісячної державної адресної допомоги (постанова КМУ від 26.03.2008р. № 265) (а.с.15-17).
Позивач вважає, що відповідач повинний відшкодувати щомісячну цільову грошову допомогу разом із витратами на її доставку. Відповідач вважає, що такий обов'язок у нього відсутній.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції погодився з позицією відповідача та виходив з відсутності у Фонду соціального страхування від нещасного випадку обов'язку відшкодовувати управлінню ПФУ витрати, пов'язані з виплатою та доставкою державної адресної допомоги одержувачам пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.
Так, перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений статтею 21 Закону України № 1105-ХІV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»
Відповідно до цієї статті Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.
Аналіз положень постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", якою передбачено надання щомісячної державної адресної допомоги, дає підстави вважати, що така допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 4 цієї постанови встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Вирішуючи питання чи здійснюються ці виплати за рахунок коштів Фонду, необхідно враховувати те, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів, які відповідно до статті 46 Закону № 1105-ХІV не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.
Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати з виплати державної адресної допомоги.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 6 червня 2011 року (справа № 21-57а11), від 20 червня 2011 року (справа № 21-59а11) та від 14 листопада 2011 року (справа № 21- 343а11).
Аналізуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення витрат на виплату і доставку адресної допомоги в сумі 26 736,33 грн. не підлягають задоволенню.
Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Веселинівському районі Миколаївської області про стягнення коштів - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.О.Димерлій
Суддя: К.В.Кравченко