10 квітня 2013 року Справа №1915/19799/2012
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., з участю секретаря судового засідання Франчук Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з участю третьої особи публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про виділення у власність ? частини коштів вартості автомобіля, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 з участю третьої особи публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення у її користь ? частини вартості автомобіля MITSUBISHI LANCER, № двигуна НОМЕР_2, № кузова НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1 в сумі 64000 грн., який зареєстрований за ОСОБА_2.
В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 вказала, що вона перебувала із 2003 року з відповідачем ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який розірвала 15 лютого 2010 року. У період шлюбу вони взяли кредит у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» для придбання автомобіля марки MITSUBISHI LANCER державний номерний знак НОМЕР_1, який в даний час знаходиться у відповідача. Кредит вони виплачували разом. Позивач вказала, що перший внесок за кредит у розмірі 8000 доларів США вона брала у своєї матері, оскільки у відповідача коштів не було. Із вказаних підстав позивач ОСОБА_1 просить стягнути із відповідача у її користь ? частину коштів, які під час перебування у шлюбі були вкладені нею та відповідачем як перший внесок за спірний автомобіль в розмірі 14000 доларів США та чергове погашення кредиту в розмірі 2000 доларів США, тобто ? частину від 16000 доларів США, що еквівалентно 64000 грн.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві, просять їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні заперечили щодо задоволення позовних вимог з тих підстав, що позивачем не подано доказів дійсної вартості спірного автомобіля на час розгляду справи. Відповідач ОСОБА_2 вказав, що не погоджується сплачувати позивачу вартість 1/2 частини спірного автомобіля.
Представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог з підстав їх незаконності та необґрунтованості.
Суд дослідивши та оцінивши докази у справі, заслухавши пояснення сторін, встановив наступні обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 20 вересня 2003 року зареєстрували шлюб, який розірвали 15.02.2010 року, що не заперечується сторонами у справі та доводиться свідоцтвом про розірвання шлюбу, серія НОМЕР_4, яке видане 15.02.2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції.
Із журналу карток Управління Державтоінспекції УМВС України в Тернопільській області, який доданий до листа вказаного управління від 01.02.2013 року № 13/577 вбачається, що власником автомобіля марки MITSUBISHI LANCER, № двигуна НОМЕР_2, № кузова НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_2, згідно свідоцтва про державну реєстрацію від 04.03.2008 року.
Відповідно до положень ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до положень ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до положень ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Відповідно до положень пунктів 22, 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» - вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
За вказаних обставин справи суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення шляхом визнання автомобіля MITSUBISHI LANCER, № двигуна НОМЕР_2, № кузова НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_2 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як такий що набутий ними за час шлюбу, оскільки судом встановлено, що вказаний автомобіль набутий відповідачем за час зареєстрованого шлюбу із позивачем ОСОБА_1, а тому є спільною сумісною власністю сторін у справі, відповідно до положень ст. 60 СК України.
Зважаючи на те, що сторони в судовому засіданні не дійшли згоди що вартості спірного автомобіля та позивачем не подано належних доказів в підтвердження дійсної його вартості на час розгляду справи, з урахуванням того факту, що визначена позивачем вартість спірного автомобіля в розмірі 16000 доларів США є голослівною, а тому у задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення із відповідача ? частини вартості автомобіля слід відмовити за недоведеністю таких позовних вимог. Із цих же підстав суд не визначає частки сторін у спірному автомобілі, а залишає його у спільній сумісній власності сторін у справі. Відмовляючи у задоволенні вказаних позовних вимог, суд також бере до уваги той факт, що відповідач ОСОБА_2 не надав згоди щодо сплати ним вартості ? частини спірного автомобіля у користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись 60, 69, 71 СК України, пунктами 22, 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст. 4, 10, 60, 212, 224-226, 228, 232, 233 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати автомобіль MITSUBISHI LANCER, № двигуна НОМЕР_2, № кузова НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_2 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як такий що набутий ними за час шлюбу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий Дзюбич В.Л.