25 квітня 2013 р.Справа № 2а-9201/11/1470
Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Косцової І.П.
суддів - Турецької І.О.
- Стас Л.В.
за участю секретаря - Заболотної Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Грінтур-Екс» до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -
ТОВ «Грінтур-Екс» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби № 0000480037 від 19.03.2012 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 649 435 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що висновки податкового органу про порушення Товариством вимог Податкового кодексу України не ґрунтуються на законі та суперечать фактичним обставинам справи, оскільки податковий кредит сформовано ним правомірно та обґрунтовано заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість, нараховані у зв'язку з придбанням товару з метою їх подальшого використання у своїй діяльності на підставі податкових накладних і первинних бухгалтерських документах.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року позов задоволено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
У зв'язку з реорганізацією центральних органів виконавчої влади відповідно до постанови КМ України від 29.08.12 року № 799, внаслідок чого СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві реорганізовано шляхом приєднання до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби, судом апеляційної інстанції на підставі відповідного клопотання здійснено заміну відповідача СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження, став акт Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 07.07.2011 р. № 769/37/25380435 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Грінтур - Екс» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ «Очаківське суднобудівне підприємство» за травень 2010 року та ТОВ «Руна-КЛ» за квітень, червень, липень, серпень 2010 року.
Перевіркою встановлено порушення пп. 14.1.181 ст.14, п.п. 200.1, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за квітень 2011 року у сумі 1 651 264,82 грн.
Суть порушень, за висновком податкового органу, полягала в тому, що у контрагентів позивача за ланцюгом постачання встановлено взаємовідносини з суб'єктами господарської діяльності, які порушили свої податкові зобов'язання, що, в свою чергу стало підставою для висновку про не обґрунтованість заявлених Товариством вимог про надання податкової вигоди - відшкодування з державного бюджету, оскільки останнє діяло без належної обачності й обережності.
За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000480037 від 19.03.2012 року, яким Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 649 435,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що не виконання контрагентами позивача своїх зобов'язань щодо сплати податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї юридичної особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права формування податкового кредиту і наступне відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. З огляду на це суд дійшов висновку, що
позивачем правомірно сформовано податковий кредит та обґрунтовано заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість за січень 2011 року, нарахованих у зв'язку з придбанням товару з метою їх подальшого використання у своїй діяльності, на підставі податкових накладних і первинних бухгалтерських документах, оформлених належних чином відповідно до норм податкового законодавства.
Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає правильним з огляду на наступне.
Відповідно до 7.4.1, пп.7.4.5, пп.7.7.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи).
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в періоді, що перевірявся, ТОВ «Грінтур - Екс» сформовано податковий кредит за наслідками господарських операцій з ТОВ «Очаківське суднобудівне підприємство» та ТОВ «Руна КЛ».
На підтвердження здійснених господарських операцій Товариством до органів державної податкової служби надано договори, видаткові накладні та податкові накладні, банківські виписки, акти здачи-прийому, товаро-транспортні накладні.
Актом перевірки та судом першої інстанції не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог законодавства, а тому, за встановленого факту реальності здійснення господарський операцій, висновки податкового органу щодо нікчемності вчиненого правочину є безпідставними.
За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару у ланцюгу постачання податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування.
Платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.
Судом першої інстанції при безпосередньому дослідженні доказів не було встановлено, що первинні документи, складені за наслідками здійснення спірних господарських операцій, не відповідають дійсності. Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях. Тому, враховуючи належне дослідження судом першої інстанції факту здійснення позивачем господарських операцій з придбання товару з метою використання його у господарській діяльності, доводи податкового органу, викладені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції знаходить безпідставними.
Також суд правильно відхилив доводи податкового органу щодо нікчемності вчинених позивачем господарських зобов'язань, оскільки для цього необхідно встановити наявність у платника податку при вчинення таких зобов'язань мети, суперечної інтересам держави і суспільства. Про наявність такої мети у платника податку (покупця) не можуть свідчили лише факти певних порушень правил ведення господарської діяльності чи оподаткування будь-ким з постачальників товару у ланцюгу постачання.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.
За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1. ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Грінтур-Екс» до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
Суддя - доповідач: І.П. Косцова
Судді: І.О. Турецька
Л.В.Стас.