Справа № 2-4973/12
Провадження №2/369/735/13
іменем України
(заочне)
09.04.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
головуючого судді Медвідь Н.О.
при секретарі Ковтонюк К.В.
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що 23.08.2007 між ОСОБА_2 та ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності, оформлений полісом №190-0038220.
Відповідно до договору було застраховано автомобіль Чері Тіго, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1.
28.04.2011 найменування ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" було змінено на ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант- Авто».
21.01.2008 у м. Києві, на вул. Дегтярівській, відбулося зіткнення застрахованого автомобіля та автомобіля Форд, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням відповідача. Внаслідок ДТП застрахований автомобіль було пошкоджено.
ДТП сталася в результаті порушення відповідачем п.п. 11.9, 12.1 Правил дорожнього руху України.
Згідно зі звітом незалежного оцінювача (ФОП ОСОБА_3) №014/02/08 від 30.01.2008, матеріальний збиток, завданий власнику застрахованого автомобіля в результаті його пошкодження в ДТП, складає 15 556,45 грн.
Згідно з п.п. 9.1, 9.14.1, 9.26.2 Правил страхування при пошкодженні транспортного засобу до складу страхового відшкодування (збитків, що компенсуються страхувальнику) входять витрати на проведення необхідних відновлювальних робіт та витрати на проведення експертної оцінки пошкоджень застрахованого транспортного засобу.
Відповідно до п.9.17 Правил страхування страхове відшкодування може здійснюватись шляхом оплати страховиком вартості замінюваних частин, деталей на аналогічні пошкодженим (за якістю і вартістю) та відновлюваного ремонту застрахованого транспортного засобу постачальнику запчастин/ремонтному підприємству або безпосередньо страхувальнику.
На виконання наведених вище положень Правил страхування ПАТ "УСК "Гарант- Авто" за узгодженням з вигодонабувачем за договором оплатило, за вирахуванням франшизи у розмірі 175,00 грн., вартість ремонту застрахованого автомобіля у розмірі 15381,50 грн., та вартість автотоварознавчого дослідження у розмірі 350 грн.
Витрати ПАТ "УСК "Гарант-Авто" на виплату страхового відшкодування у зв'язку з ДТП на користь власника Застрахованого автомобіля склали 15731,50 грн. (вартість ремонту + вартість автотоварознавчого дослідження = 15381,50 + 350 = 15731,50).
25.09.2008 р. між позивачем і відповідачем було укладено угоду про розстрочення боргу №3207, якою відповідач визнав борг перед позивачем на суму 15731,50 грн. На виконання цієї угоди відповідачем було сплачено на користь позивача 11550,00 грн. (останній платіж на суму 1500 грн. - у квітні 2010 р.)Заборгованість відповідача складає 4181,50 грн. (15731,50- 11550 = 4181,50).
Тому просив стягнути з відповідача 4181 грн. 50 коп., та судові витрати.
Представник позивача позов підтримав.
Відповідач в судове засідання не з»явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, своїх заперечень проти позову не надав. Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Судом встановлено, що 23.08.2007 між ОСОБА_2 та ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності, оформлений полісом №190-0038220.
Відповідно до договору було застраховано автомобіль Чері Тіго, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1. Страхування проводилось відповідно до Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №119, зареєстрованих Міністерством фінансів України за реєстраційним номером №55162.
28.04.2011 р. найменування ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" було змінено на ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант- Авто", що підтверджується витягом зі статуту ПАТ "УСК "Гарант-Авто", свідоцтвом про державну реєстрацію позивача та відповідною довідкою з ЄДРПОУ.
21.01.2008 у м. Києві, на вул. Дегтярівській, відбулося зіткнення Застрахованого автомобіля та автомобіля Форд, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням відповідача. Внаслідок ДТП застрахований автомобіль було пошкоджено, що підтверджується відповідною довідкою ДАІ.
ДТП сталася з вини відповідача, що підтверджується постановою судді Шевченківського районного суду м.Києва від 13.03.2008р.
Згідно зі звітом незалежного оцінювача (ФОП ОСОБА_3) №014/02/08 від 30.01.2008 матеріальний збиток, завданий власнику застрахованого автомобіля в результаті його пошкодження в ДТП, складає 15 556,45 грн.
Відповідно до п.7.1.4 Правил страхування страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування страхувальнику у порядку та на умовах, що передбачені цими Правилами та договором страхуванням Пункт 2.2.1 Правил страхування передбачає, що страховим випадком визнається пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин (у т.ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок ДТП.
Згідно з п.п. 9.1, 9.14.1, 9.26.2 Правил страхування при пошкодженні транспортного засобу до складу страхового відшкодування (збитків, що компенсуються страхувальнику) входять витрати на проведення необхідних відновлювальних робіт та витрати на проведення експертної оцінки пошкоджень застрахованого транспортного засобу.
Відповідно до п.9.17 Правил страхування страхове відшкодування може здійснюватись шляхом оплати страховиком вартості замінюваних частин, деталей на аналогічні пошкодженим (за якістю і вартістю) та відновлюваного ремонту застрахованого транспортного засобу постачальнику запчастин/ремонтному підприємству або безпосередньо страхувальнику.
ПАТ "УСК "Гарант- Авто" за узгодженням з вигодонабувачем за договором оплатило (за вирахуванням франшизи у розмірі 175,00 грн., що підтверджується страховим актом, вартість ремонту застрахованого автомобіля у розмірі 15381,50 грн., платіжним дорученням №2704 від 19.03.2008, та вартість автотоварознавчого дослідження у розмірі 350 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2669 від 19.03.2008.
Витрати позивача на виплату страхового відшкодування у зв'язку з ДТП на користь власника застрахованого автомобіля склали 15731,50 грн. (вартість ремонту + вартість автотоварознавчого дослідження = 15381,50 + 350 = 15731,50).
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом., використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст.27 Закону України "Про страхування" та ст.993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
До позивача у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої власнику застрахованого автомобіля внаслідок ДТП.
25.09.2008 р. між позивачем і відповідачем було укладено угоду про розстрочення боргу №3207, якою відповідач визнав борг перед позивачем на суму 15731,50 грн. На виконання цієї угоди відповідачем було сплачено на користь позивача 11550,00 грн. (останній платіж на суму 1500 грн. - у квітні 2010 р.).
Заборгованість відповідача складає 4181,50 грн. (15731,50- 11550 = 4181,50).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.
Статтею 530 ЦК України визначається, що зобов'язання повинні бути виконанні у встановлений строк його виконання.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, суд, оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача, оскільки вони відповідають вимогам ст.57-59 ЦПК України.
Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати суд покладає на відповідачів.
Керуючись ст.ст. 993, 1187, 1188 ЦК України, ЗУ «Про страхування» ст.ст. 10, 11, 209, 212-214, 215 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» 4 181 грн. 50 коп. страхового відшкодування, 214 грн. 60 коп. судового збору, а всього 4 396 грн. 10 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський протягом 10 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя: