Справа № 591/3171/13-к
Провадження № 4/591/16/13
29 квітня 2013 року. м. Суми.
Зарічний районний суд м. Суми у складі : головуючого - судді Бойка В.Б.,
при секретарі - Москаленко Т.В.,
з участю прокурора Тимошенка Є.І., потерпілого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого про закриття кримінальної справи,
до Зарічного районного суду м. Суми надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову слідчого СУ УМВС України в Сумській області Колодяжного В.А. від 17.10.2012 року про закриття кримінальної справи, яка мотивується порушеннями вимог КПК України, а також невідповідністю висновків фактичним обставинам справи. Вважаючи висновки органа досудового слідства незаконними та необгрунтованими, посилаючись на неповноту проведеного слідства, потерпілий просить скасувати постанову про закриття кримінальної справи та направити справу для відновлення досудового слідства.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його адвокат скаргу підтримали.
Представник прокуратури Сумської області та слідчий зі скаргою не погодилися, оскільки, на їх думку, оскаржувана постанова ухвалена з дотриманням усіх вимог кримінального процесуального закону.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали додані до скарги, матеріали кримінальної справи, вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров”я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнані найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини і громадянина та її гарантії визначають зміст та спрямованість діяльності держави.
Завданням кримінального судочинства ( ст. 2 КПК України 1960 р. ) є охорона прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів.
Згідно з вимогами ст. 22 КПК України 1960 р., орган досудового слідства зобов”язаний вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об”єктивного дослідження обставин справи.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови слідчого та як встановлено судом під час розгляду справи, 04.04.2009 року, близько 11 години ранку, на автошляху « Суми-Солідарне « сталося зіткнення автомобіля НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, та велосипедиста ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який рухався у зустрічному напрямку. Останній, в результаті отриманих тілесних ушкоджень, помер на місці події.
04.04.2009 року стосовно водія ОСОБА_3 була порушена кримінальна справа, а скаржника було визнано потерпілим.
17.10.2012 року слідчий СУ УМВС України в Сумській області Колодяжний В.А. виніс постанову про закриття кримінальної справи за відсутністю в діянні водія ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Суд вважає, що при прийнятті рішення про закриття кримінальної справи, слідчим не були виконані всі вимоги КПК України, а прийняте процесуальне рішення є передчасним, не узгоджується з зібраними по справі доказами. Зокрема, висновки органу досудового слідства, що містяться в оскаржуваній постанові, ґрунтуються на тому, що достатніх доказів вини водія ОСОБА_3 не здобуто.
Однак, по справі вбачається, що слідчим не були вжиті всі передбачені законом заходи для з»ясування дорожньої обстановки, механізму зближення учасників ДТП та їх зіткнення.
Органом досудового слідства не були належним чином спростовані доводи потерпілого в тій частині, що дорожньо-транспортна подія сталася саме в межах населеного пункту - с. Косівщина Сумського району, а саме на вул. Косівщинський шлях, відповідно до вимог п. 12.4 ПДР України, на даній ділянці дороги дозволена швидкість руху для транспортних засобів повинна становити 60 км/год.
На підтвердження даного факту потерпілим було надано копію Кадастрового плану забудови с. Косівщина Сумського району від 10.11.2003 року. Також в матеріалах кримінальної справи наявна копія рішення Косівщинської сільської ради від 24.12.2003 року « Про затвердження проекту відведення земельних ділянок громадянам для індивідуального житлового будівництва та ведення особистого селянського господарства» з Додатком № 1, в якому зазначено, що на вул. Косівщинський шлях с. Косівщина ( тобто на вулиці де сталася ДТП ) виділено під забудівлю та ведення селянського господарства 7 земельних ділянок.
Як вбачається із матеріалів справи, на момент дорожньо-транспортної події, та безпосередньо в місці де вона сталася, з правого боку по напрямку руху автомобіля, яким керував ОСОБА_3 вже було побудовано декілька будинків, а місце ДТП, безпосередньо розташоване біля одного із домоволодінь по вул. Косівщинський шлях, та в'їзд до даного будинку розташований безпосередньо з вул. Косівщинський шлях. Наявність даного будинку підтверджується фотознімками до протоколу огляду місця події, а також відеозаписом з місця де сталося ДТП, який був наданий слідчому потерпілим.
Ці докази підтверджують те, що дорожньо-транспортна подія сталася в межах населеного пункту с. Косівщина, на вул. Косівщинський шлях, та водій ОСОБА_3 мав об'єктивну можливість при русі бачити будинки з правого боку проїзної частини вул. Косівщинський шлях, а допущенні ним порушення п. 12.4 ПДР України, тобто, перевищення швидкості руху в населеному пункті, перебувають в прямому причинному зв'язку з подією та наслідками ДТП.
Окрім того, як зазначено в протоколі огляду місця події, при закінченні вул. Косівщинської м. Суми, на даній ділянці дороги, де сталася ДТП, будь які дорожні знаки, про закінчення населеного пункту - м. Суми відсутні.
В п. 1.10 ПДР України зазначено, що населений пункт - це забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47, 5.48;
У зв»язку з цим, органу досудового слідства необхідно було надати оцінку доводам потерпілого та експертів про те, що водій який рухався по даній дорозі, мав керуватися дорожніми знаками, і якщо дорожні знаки 5.46, та 5.48 відсутні, то водій не мав права перевищувати встановлену швидкість руху в населеному пункті - 60 км/год., повинен вважати, що він рухається в населеному пункті ( м. Суми ).
Не спростовані належним чином органом досудового слідства і висновки щодо наявності в діях водія ОСОБА_3 порушень п. 12.4 ПДР України, двох комісійних автотехнічних експертиз.
Зокрема, відповідно до висновку експерта №9-32 від 08.05.2012 року, згідно з ПДР, населеним пунктом є територія , при в їзді на яку встановлені дорожні знаки 5.45 або 5.47 « Початок населеного пункту «, а при виїзді - 5.46 або 5.48 «Кінець населеного пункту». Знаки 5.45 та 5.46 установлюються на фактичній межі забудови, яка прилягає до дороги.
У разі, якщо з якихось причин знаки 5.45 та 5.47 відсутні, але явно видно, що це населений пункт ( забудована територія ), водій зобов'язаний притримуватися порядку руху в населеному пункті.
Таким чином, в даній дорожній обстановці, водій, який рухається по ділянці дороги, маючи можливість об'єктивно бачити, що рухається по території населеного пункту ( забудована територія ), при цьому не проінформований відповідними дорожнім знаком про кінець або початок населеного пункту, в даному випадку в напрямку руху ОСОБА_3 дорожній знак 5.46 «Кінець населеного пункту м. Суми» був відсутній, водій повинен був вважати, що здійснює рух по автодорозі, яка проходить по території населеного пункту, і відповідно дотримуватися певних обмежень в швидкісному режимі, які обумовленні вимогами ПДР України.
Відповідно до даного висновку експерта, в діях водія ОСОБА_3 наявні порушення п. 12.4 ПДР України, які перебувають в прямому причинному зв'язку з подією та наслідками ДТП .
Органом досудового слідства не була виконана вказівка прокурора про проведення додаткового огляду, слідчий посилається на те, що відпала необхідність в проведенні додаткового огляду місця події, однак слідчий не зробив юридичний аналіз про те, чи є ця територія забудованою чи ні.
Окрім того, згідно зі ст. 227 КПК України ( 1960 року ), вказівки прокурора є обов'язковими для слідчого, та повинні бути виконанні.
Поза увагою органу досудового слідства залишилося і те, що відповідно до показань ОСОБА_3, після ДТП на проїзній частині зупинився автомобіль марки «Мазда « або « Опель», в даному автомобілі перебували невстановлений чоловік та жінка, які викликали швидку медичну допомогу по мобільному телефону.
В матеріалах справи наявне доручення слідчого про встановлення даних свідків, як можливих очевидців ДТП, але доручення слідчого виконане не було, в матеріалах справи наявні лише рапорти від працівників міліції про начебто неможливість встановлення даних свідків.
Суд не може погодитися з такими висновками слідства, оскільки необхідно було направити відповідний запит до ПАТ « УКРТЕЛЕКОМ « для встановлення номерів телефонів, з яких здійснювався дзвінок до « швидкої допомоги « в день та час ДТП, а потім по номерам телефонів знайти даних свідків, але цього зроблено не було, хоча тяжкість даного злочину та наслідки від нього вимагали дієвого розслідування кримінальної справи.
В матеріалах кримінальної справи наявні показання свідка ОСОБА_5, який їхав на велосипеді разом з потерпілим, відповідно до даних свідчень, то він першим проїхав проїзну частину, та спустився вниз по примикаючій дорозі де зупинився та поставив свій велосипед біля огорожі будинку, і лише потім почув звук гальмування автомобіля. Дані показання протирічать показанням водія ОСОБА_3, оскільки водій вказував про двох велосипедистів, які одночасно виїжджали на дорогу, а як виходить з первинних показів ОСОБА_5 в момент початку гальмування автомобіля ОСОБА_5 вже перебував на значній відстані від місця ДТП.
Дані не усунуті протиріччя в показах свідків мають суттєве значення, оскільки прямо впливають на вибір експертом моменту виникнення небезпеки для водія, оскільки двоє велосипедистів були дітьми.
Зі свідком ОСОБА_5 слідчий не провів слідчу дію - відтворення обстановки та обставин події.
В матеріалах кримінальної справи наявні свідчення свідка ОСОБА_6, яка вказала, що водій маршрутного таксі здійснив обгін двох велосипедистів в районі монументу ( Хреста ), при цьому, з даним свідком слідчий не провів слідчу дію - відтворення обстановки та обставин події, хоча покази даного свідка безпосередньо на місці події також можуть вплинути на об'єктивність розгляду даної справи.
В протоколі відтворення обстановки та обставин події з водієм ОСОБА_3 вихідні дані є сумнівними, оскільки в протоколі зазначено розрахунок швидкості руху автомобіля - 105 км/год., яка в подальшому приймалася експертом при проведенні слідчої дії, однак у висновку експерта ( т. 1, а.с. 138) зазначено, що на момент ДТП швидкість руху автомобіля складала 107, 1 км/год., всі інші висновки автотехнічних експертиз також підтверджують, що швидкість руху автомобіля становила не менше 107,1 км/год.
Дані протиріччя в розрахунках прямо впливають на об'єктивну можливість водієм виявити велосипедиста.
Окрім того, в даному протоколі взагалі не зазначено, яким саме чином виставлявся на дорогу для огляду велосипедист, та скільки саме даних велосипедистів було виставлено на дорозі для встановлення об'єктивної видимості, адже з показів водія ОСОБА_3 він бачив двох велосипедистів, а не одного.
У зв'язку з чим, суд вважає, що по справі необхідно повторно провести слідчий експеримент, з участю вказаних вище свідків, водія ОСОБА_3, а після отримання вихідних даних, призначити по справі автотехнічну експертизу.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення скарги та скасування оскаржуваної постанови.
Суд вважає за необхідне поновити скаржнику строк на звернення до суду зі скаргою, оскільки він пропущений з поважних причин, оскаржувану постанову було отримано лише 19.02.2013 року.
Керуючись ст.ст. 236-5 - 236-6 КПК України ( 1960 р. ), суд -
Поновити строк ОСОБА_1 строк звернення до суду.
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СУ УМВС України в Сумській області Колодяжного В.А. від 17.10.2012 року про закриття кримінальної справи, направивши матеріали кримінальної справи прокурору Сумської області для відновлення досудового слідства .
На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області на протязі семи діб з дня її винесення .
Суддя В.Б. БОЙКО