Справа № 643/5114/2013-к
Пр. № 1-кп/643/178/2013
29 квітня 2013 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Зінченко Ю.Є.,
за участю секретаря Колтур Я.С.,
прокурора Рєзанова А.Б.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
потерпілої ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013220470001532 від 07.03.2013 року за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, тимчасово не працюючого, раніше не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України, -
Суд визнав доведеним, що обвинувачуваний ОСОБА_1 02.03.2013 р., приблизно о 06:00 годині, перебував за місцем свого мешкання у квартирі АДРЕСА_1, до якого у цей час за проханням ОСОБА_1 прийшла його дружина ОСОБА_2, з метою налагодити їх сімейні стосунки, які протягом одного місяцю до цього мешкали окремо, у зв'язку з раніше виниклим між ними сімейними непорозуміннями.
При вказаних обставинах ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 протягом дня 02.03.2013 р. самі знаходились у вказаній квартирі, де спілкувалися з приводу їх відносин, та разом за столиком у кімнаті випивали спиртні напої - пиво. При цих обставинах, приблизно о 19 годині, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт на ґрунті раптових неприязних взаємовідносин, при якому ОСОБА_1 знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, став ображати нецензурною лайкою свою дружину ОСОБА_2, яка піднялась від столика. У цей час ОСОБА_1 з метою спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, наніс ОСОБА_2 один удар кулаком правої руки в область лівого ока, від чого ОСОБА_2 впала на підлогу через кут ліжка, та втратила свідомість. Біля лежачої на підлозі ОСОБА_2 знаходився ОСОБА_1, який продовжував ображати нецензурною лайкою ОСОБА_2 та коли вона прийшла до тями, він поміг їй піднятись з підлоги, та продовжуючи свої злочинні дій. ОСОБА_1 наніс другий удар кулаком правої руки у ліве плече ОСОБА_2, після чого ОСОБА_1 самостійно припинив свої протиправні дії, та конфлікт закінчився. Після цього ОСОБА_2 залишилася спати до ранку дома ОСОБА_1, а в ранці повернулась до себе додому, та в подальшому звернулась за медичною допомогою.
В результаті вказаних умисних дій ОСОБА_1, потерпілій ОСОБА_2 згідно висновку судово-медичної експертизи № 348-е від 27.03.2013 року були спричинені наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку з синцем і крововиливом на голові; синець на лівій руці. За ступеням тяжкості: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку з синцем і крововиливом на голові належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), згідно п.п. 2.3.1. а. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 р. За ступенем тяжкості синець викликав незначні скороминущі наслідки, тривалістю п- більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 р., відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Судом дії обвинувачуваного кваліфікуються по ч.2 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
29 березня 2013 року по даному кримінальному провадженню між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 відповідно до вимог ч.1 ст. 468 КПК України укладено угоду про примирення, за якою сторони дійшли згоди, що обвинувачений зобов'язується повно та беззастережно визнати свою вину в обсязі та за обставин, викладених у повідомленні про підозру та обвинувальному акті в ході судового провадження за кримінальним провадженням №12013220470001532.
Потерпіла ОСОБА_2 стверджує та проти цього не заперечує підозрюваний ОСОБА_1, що збитки злочином не спричинені, матеріальних претензій до підозрюваного ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_2 не має.
Зважаючи, що злочин, вчинений ОСОБА_1 не є тяжким та чинне законодавство України передбачає можливість укладення угоди про примирення у такій категорії справ, сторони вважають за необхідне узгодити розмір покарання, що необхідно призначити підозрюваному ОСОБА_1 в межах санкції, передбаченої ч.2. ст. 125 КК України у вигляді громадських робіт на строк сто п'ятдесят годин. Окрім того, сторони узгодили, що у відповідності до положень п.1 п. 2 ст. 56 КК України, громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування, та громадські роботи відбуваються не більш як чотири години на день.
Сторони також у відповідності до положень частин шостої та сьомої статті 474 КПК України свідчать, що укладення угоди сторонами є добровільним, що умови угоди не порушують інтересів сторін або інших осіб, що вони дійшли повного та безумовного примирення щодо вчиненого злочину, здатні в повному обсязі виконати умови, викладені в цій угоді.
Потерпіла та підозрюваний також свідчить, що їм зрозумілі положення частин шостої та сьомої статті 474 КПК України, а також положення ст.476 КПК України щодо умисного невиконання умов угоди.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК та КК України, просить угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні просила затвердити укладену угоду про примирення та призначити узгоджене сторонами покарання.
Обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та заявив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просить суд угоду про примирення затвердити та призначити узгоджене покарання.
Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення сторонами угоди про примирення є добровільним, з наданих суду матеріалів кримінального провадження, суд з'ясував, що скарги обвинувачений під час кримінального провадження не подавав.
Суд, перевіривши угоду про примирення на відповідність вимогам КПК та КК України, встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого за ч.2 ст.125 КК України є правильною. Злочин у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості і відповідно до вимог ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні.
Умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.
Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що сторони примирились і укладення угоди є добровільним. Взяті обвинуваченим на себе за угодою про примирення зобов'язання можливі для виконання. За таких обставин суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України. За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про примирення.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений, судові витрати по справі відсутні. Речових доказів немає.
Керуючись ст.ст. 314,370, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про примирення від 29 березня 2013 року, укладену між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1.
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України і призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 29 березня 2013 року покарання за цією статтею у вигляді громадських робіт на строк сто п'ятдесят годин, які підлягають виконанню засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування, та громадські роботи відбуваються не більш як чотири години на день.
Роз'яснити ОСОБА_1 наслідки невиконання угоди про примирення, передбачені ч.1, ч.5 ст. 476 КПК України.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області протягом 30 днів через Московський районний суд м. Харкова.
Суддя Зінченко Ю.Є.
643/5114/13-к
29.04.2013