Справа № 11-1078/11 Головуючий у 1 інстанції: О.В. Крамар
Провадження № 11/1390/6333/11 Доповідач: Белена А. В.
13 грудня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - Белени А.В.,
суддів - Гончарук Л.Я., Партики І.В.,
при секретарі Кирилейзі Ю.С.
з участю прокурора -Нижника М.Т.,
захисника - адвоката ОСОБА_1,
засудженого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові під час судового слідства кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та прокурора у справі на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 червня 2011 року,
встановила:
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз: 13.11.2003 року Дрогобицьким міським судом Львівської області за ч.2 ст. 186, ст. 15 ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 186, ст. 395, ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі, звільненого 15.03.2010 року по відбуттю покарання,
засуджено за ч.2 ст. 187 КК України на сім років шість місяців позбавлення волі із конфіскацією майна, за ч.2 ст. 186 КК України на чотири роки шість місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_2 покарання - сім років шість місяців позбавлення волі із конфіскацією майна.
Запобіжний захід -взяття під варту - залишено засудженому без зміни.
Строк відбуття покарання обчислюється з 17 вересня 2010 року.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно вироку суду, ОСОБА_2 15 липня 2010 року близько 21 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою групою осіб із п'ятьма невстановленими слідством особами, знаходячись на подвір'ї біля будинку АДРЕСА_1, вчинив напад на ОСОБА_4 з метою заволодіння його майном, завдав удар кулаком в голову, повалив на землю, в результаті чого потерпілий втратив свідомість та отримав тілесні ушкодження у вигляді саден в скроневій ділянці голови справа, на передніх поверхнях обох колін, синця в ділянці очниці зліва, які згідно висновку судово-медичного експерта відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, після чого викрав в ОСОБА_4 мобільний телефон марки "Самсунг Е-1080" вартістю 200 гривень із вставленою у нього сім-карткою "Київстар" вартістю 25 гривень та гроші в сумі 150 гривень, чим спричинив останньому майнову шкоду на загальну суму 375 гривень.
Крім цього, 09.09.2010 року близько 21 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на передньому сидінні автомобіля "таксі" біля магазину "Ромашка" по вул. Війтівська Гора в м. Дрогобичі Львівської області, скориставшись відсутністю в автомобілі потерпілої ОСОБА_5 та водія, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав із сумки мобільний телефон марки "Нокіа 6230-і" вартістю 350 гривень, який належить ОСОБА_5, після чого сховав його собі у шкарпетку правої ноги. Через деякий час по приходу ОСОБА_5, ОСОБА_2 був виявлений потерпілою з її мобільним телефоном та не зважаючи на те, що остання вимагала повернути його, продовжував утримувати даний телефон в себе з метою заволодіння чужим майном, після чого вийшов з автомобіля таксі та направився у напрямку центру м. Дрогобича і не повернув на вимогу ОСОБА_5 належний їй мобільний телефон "Нокіа 6230-і". Під час даної вимоги неподалік вищевказаного автомобіля наніс потерпілій декілька ударів в ділянку голови спричинивши їй тілесні ушкодження, які не є небезпечними для життя чи здоров'я особи в момент заподіяння чим спричинив матеріальну шкоду останній на суму 350 гривень.
В апеляції та доповнені від 01 серпня 2011 року засуджений ОСОБА_2 покликається на те, що потерпілий ОСОБА_4 знав особу, яка на нього напала, а він не був зацікавлений в розбійному нападі, так як останній є його сусідом і вони знайомі на протязі багатьох років.
Звертає увагу, що свідок ОСОБА_6 - дружина потерпілого вказала на те, що він - ОСОБА_2 не знаходився серед осіб, які били потерпілого та відбирали гроші і телефон.
Вважає, що його дії відносно ОСОБА_4 мали б кваліфікуватись за ст. 296 ч.2 КК України.
Просить скасувати вирок суду та направити справу для проведення додаткового розслідування.
В доповненні до апеляції від 01 листопада 2011 року, окрім наведеного, зазначає, що судом не перевірено куди саме він дзвонив близько 21 год. 15 липня 2011 року та не дано оцінки стосовно його побиття працівниками Дрогобицького МРВ ГУМВС України у Львівській області з метою визнання ним своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч.2 КК України.
Просить скасувати вирок суду і направити справу на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Вирок суду оскаржив і прокурор у справі, який у своїй апеляції не оспорюючи кваліфікації дій засудженого, просить вирок скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєного злочину і особі засудженого внаслідок м'якості та постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_2 більш суворе покарання - за ч.2 ст. 186 КК України у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі, за ч.2 ст. 187 КК України у вигляді 8 років 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією майна. На підставі ст.70 КК України остаточно призначити покарання 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції не надав правової оцінки ступеню тяжкості злочину, характеру суспільної небезпеки, обставинам та зухвалості нападу вчиненого засудженим злочину. Зокрема, що під час нападу на потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 останнім нанесено легкі тілесні ушкодження, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_2 злочинів.
В запереченні на апеляцію прокурора Коркішка Ю.О. просить не брати її до уваги у зв'язку із безпідставністю.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора у справі та заперечив апеляцію засудженого ОСОБА_2, пояснення засудженого ОСОБА_2 та виступ захисника-адвоката ОСОБА_1 в його інтересах, які підтримали апеляцію та просять скасувати вирок і повернути справу на новий судовий розгляд в іншому складі суду, заперечивши апеляцію прокурора, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, провівши судове слідство, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а апеляція прокурора - частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 334 ч.1 КПК України, мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.
Однак, в супереч наведеному, в мотивувальній частині даного вироку зазначено відомості про особу підсудного, зокрема відомості про попередні судимості ОСОБА_2
Крім цього, як вбачається з формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, по епізоду відносно потерпілого ОСОБА_4 - після того як потерпілий ОСОБА_4 втратив свідомість та отримав легкі тілесні ушкодження, ОСОБА_2 викрав в нього мобільний телефон марки "Самсунг Е-1080" вартістю 200 гривень із вставленою у нього сім-карткою "Київстар" вартістю 25 гривень та гроші в сумі 150 гривень, чим спричинив останньому майнову шкоду на загальну суму 375 гривень.
Проте суд не дав оцінки показанням потерпілого ОСОБА_4 як в судовому засіданні, так і на досудовому слідстві про те, що після бійки, яка тривала близько 2 хв. друг ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_3 почав обшукувати його кишені штанів. Він їм почав говорити, щоб не забирали в нього нічого і відпустили його та в цей момент до нього підійшов чоловік з їхнього колективу, віком близько 20-25 років і наніс йому удар ногою в обличчя, внаслідок чого він втратив свідомість.
Отже, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.
Таким чином, вирок районного суду підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, а кримінальна справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно розглянути справу з дотриманням чинного законодавства і прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Разом з тим, що стосується покликання ОСОБА_2 в апеляції про застосування до нього на досудовому слідстві працівниками Дрогобицького МРВ ГУМВС України у Львівській області фізичного тиску, то таке не знаходить свого фактичного ствердження, оскільки жодних заяв при справі про незаконні дії працівників міліції немає.
Керуючись ст.ст. 362, 366, 369 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задоволити, апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом І інстанції задоволити частково.
Вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 червня 2011 року відносно ОСОБА_2, скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.
Головуючий:
Судді: