Справа № 466/1296/13-ц
іменем України
16 квітня 2013року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі головуючої судді Білінської Г.Б.
при секретарі Галоян К.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Християнська злагода» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
установив:
20.02.2013р. КС «Християнська злагода» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути на користь КС «Християнська злагода» з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі гривень.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у відповідності до кредитного договору №385 від 3 листопада 2006року КС «Християнська злагода» зобов'язався надати відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 13000,00гривень, строком на 24 місяці з 03.11.2006року по 03.11.2008року із сплатою 60% річних, а ОСОБА_3 зобов'язувався погашати даний кредит згідно з вказаним графіком шляхом перерахування коштів на рахунок кредитної спілки. КС «Християнська злагода» взяті на себе зобов'язання виконала в повному обсязі.
Для забезпечення виконання кредитного договору, між КС «Християнська злагода» та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_2 виступає поручителем по даному зобов'язанню, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язання повністю як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо.
Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, а тому станом на 13.02.2013року заборгувала КС «Християнська злагода», кошти по кредитному договору в загальній сумі 55850,37гривень.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності.
В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, заперечив проти їх задоволення та подав суду клопотання про застосування строку позовної давності.
Заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази суд приходить до висновку, що у задовленні позовної заяви слід відмовити з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 3 листопада 2006року між КС «Християнська злагода» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №385, відповідно до якого КС «Християнська злагода» зобов'язалась надати відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 13000,00гривень, строком на 24 місяці з 03.11.2006року по 03.11.2008року із сплатою 60% річних, а ОСОБА_3 зобов'язувався погашати даний кредит згідно з вказаним графіком шляхом перерахування коштів на рахунок кредитної спілки.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В судовому засіданні встановлено, що КС «Християнська злагода» взяті на себе зобов'язання виконала в повному обсязі. ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання не виконав, а тому станом на 13.02.2013року заборгував КС «Християнська злагода», кошти по кредитному договору в загальній сумі 55850,37гривень.
Для забезпечення виконання кредитного договору, між КС «Християнська злагода» та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_2 виступає поручителем по даному зобов'язанню, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язання повністю як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо.
Дані обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи письмовими доказами.
Відповідно до вимог ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Жодних дій що свідчили б про визнання відповідачами боргу, як це передбачено ч.1 ст.264 ЦК України, ними не вчинялось. Поважності підстав пропуску строку позовної давності позивачем не доведено.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за спливом строку позовної давності, в силу дії ч.4 ст.267 ЦК України.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 83, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст.257, 264, 526, 575, 651, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, -
вирішив:
В позові Кредитної спілки «Християнська злагода» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити за спливом строку позовної давності.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
ОСОБА_4