Справа № 1328/9112/12
іменем України
(заочне)
“24“ квітня 2013 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Едера П.Т.
при секретарі Карпин Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» до ОСОБА_1, Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Укоопгарант» про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,-
08.11.2012 р. приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія» (далі - ПАТ «СТ «Гарантія») звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.
В обґрунтування позовних вимог покликаються на те, 24.12.2008 р. ВАТ «СТ «Гарантія» здійснюючи страхову діяльність уклало договір добровільного страхування наземного транспорту № 5-3380/08.047 з ОСОБА_2, відповідно до якого було застраховано автомобіль марки «Фольксваген Кадді», д.н.з. НОМЕР_1. 08.12.2009 р. за участю даного транспортного засобу сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій автомобіль зазнав механічних ушкоджень. Відповідно до розпорядження та страхового акту №02 від 04 січня 2010 року матеральні збитки спричинені страхувальнику транспортного засобу «Фольксваген Кадді» склали 4 347, 60 грн. Виконуючи взяті на себе зобов'язання по договору страхування, на підставі розрахунку суми страхового відшкодування, позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування у вищевказаному розмірі. Так як згідно постанови Шевченківського районного суду м. Львова вказана ДПТ сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху, до позивача перейшло право регресної вимоги до відповідача, як до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
В подальшому, у березні 2013 р. позивач уточнив позовні вимоги, вказав, що оскільки на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 була застрахована у ОСОБА_3 «СК «Укоопгарант», просить стягнути матеріальну шкоду в сумі 3 837,60 грн. з даного товариства, та 510 грн. франшизи з відповідача ОСОБА_1, а також судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 уточнені позовні вимоги підтримав, покликаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що стверджується повідомленням про вручення рекомендованого відправлення з відміткою про отримання.
Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав, підтримав письмове заперечення, що міститься в матеріалах справи, зокрема зазначив, що оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/4837855, укладеним із ОСОБА_3 «Страхова компанія «Укоопгарант», матеріальну шкоду, завдану внаслідок вчинення ДТП повинен відшкодовувати страховик, тобто ОСОБА_3 «Страхова компанія «Укоопгарант». Відтак позовні вимоги до ОСОБА_1 вважає необґрунтованими та безпідставними, просить у задоволенні позову в цій частині відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_3 «Страхова компанія «Укоопгарант» в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча відповідач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується повідомленням про вручення рекомендованого відправлення з відміткою про отримання, про причини неявки суд не повідомив, однак на адресу суду поступило письмове заперечення проти позову.
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі представника відповідача, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_5, повно та всебічно дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів.
Судом встановлено, що 24.12.2008 р. ВАТ «СТ «Гарантія» здійснюючи страхову діяльність уклало договір добровільного страхування наземного транспорту №5-3380/08.047 з ОСОБА_2, відповідно до якого було застраховано автомобіль марки «Фольксваген Кадді», д.н.з. НОМЕР_1, строк дії договору до 23.12.2009 р.
08.12.2009 р. близько 09-20 год. гр. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «Ауді А6» н.з. ВС 8416 АК по вул. Городоцькій, 45 у м. Львові порушив вимоги п.п.1.5, 13.1 ПДР України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Фольксваген» н.з. ВС 2522 ВХ, під керуванням ОСОБА_2 ОСОБА_6 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП встановлена постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 29.12.2009 р.
В результаті ДТП автомобіль «Фольксваген Кадді» д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, що стверджується довідкою за фактом дорожньо-транспортної пригоди від 09.12.2009 р. та протоколом огляду транспортного засобу від 08.12.2009 р.
Згідно страхового акту № 02 від 04.01.2010 р. вартість матеріального збитку, спричиненого страхувальнику ОСОБА_2 складає 4347, 60 грн. Виплата грошових коштів страхувальнику була здійснена ПАТ «Страхова компанія «Гарантія» шляхом оплати відновлювального ремонту автомобіля, що підтверджується платіжними дорученнями №6 від 06.01.2009 р. та № 7 від 06.01.2009 р.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі ст.ст. 993, 1191 ч.1 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Судом встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Укоопгарант», за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/4837855, укладеним із ОСОБА_3 «Страхова компанія «Укоопгарант», який передбачав франшизу у розмірі 510 грн. (ліміт майнового відшкодування 25 500 грн.)
Відповідно до преамбули Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Згідно ст.6 цього ж Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
У відповідності до ст.22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на сума франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобілем 08.12.2009 року здійснив зіткнення з автомобілем марки «Фольксваген» н.з. ВС 2522 ВХ, під керуванням ОСОБА_2, що стало причиною настання страхового випадку. Оскільки автомобіль «Фольксваген» був застрахований у ВАТ «СТ «Гарантія», останнє виплатило відшкодування суми завданого збитку його власнику шляхом оплати ремонту автомобіля в розмірі 4 347, 60 грн., тим самим набувши право зворотної вимоги до відповідача ОСОБА_3 «Страхова компанія «Укоопгарант», у якому була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 на суму 3 837, 60 грн., а з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягнення 510 грн. франшизи.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, а також з відповідача слід стягнути судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 58, 60, 88, 169, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст.11, 979, 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 27 Закону України «Про страхування» суд, -
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп. матеріальної шкоди.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Укоопгарант», код ЄДРПОУ 21618844, на користь приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» 3837 (три тисячі вісімсот тридцять сім) грн. 60 (шістдесят) коп. матеріальної шкоди та 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 (шістдесят) коп. сплаченого судового збору, а всього 4 052 (чотири тисячі п'ятдесят дві) грн. 20 (двадцять) коп.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя:
ОСОБА_7