Справа № 1309/2-590/12 Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І.
Провадження № 22-ц/783/404/13 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.
Категорія: 27
18 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі: головуючого-судді Курій Н.М.,
суддів: Каблака П.І., Шандри М.М.,
за секретаря Данилик І.І.,
з участю представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 04 квітня 2012 року,
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 04 квітня 2012 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4 в межах ціни позову - 18 700 доларів США, що в еквіваленті становить 149 239 гривень 00 копійок в порядку забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про повернення боргу.
Не погодившись з ухвалою суду, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подала на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що ухвала суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції неповно з'ясовано всі обставини справи.
Апелянт зазначає, що зазначена квартира одноосібно належить не відповідачу, а виключно його брату - ОСОБА_6, тому ухвала порушує інтереси та конституційне право особи, яка не брала участі у справі, а саме - ОСОБА_6 у реалізації його права вільно користуватися та розпоряджатися своєю приватною власністю.
Апелянт просить ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову скасувати.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення судової повістки (а.с.100), про причини неявки суд не повідомив та з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався, тому розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України здійснюється колегією суддів за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Забезпечуючи позов на підставі ст.ст. 151-152 ЦПК України, суд свої висновки обґрунтовував тим, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Як вбачається із позовної заяви, ОСОБА_2, на підставі розписки, наданої йому ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з останнього 149 239 грн. боргу, що еквівалентно 18 700 дол. США.
Відповідно до ч.1,3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Одним із видів забезпечення позову відповідно до ч.1 п.1 ст.152 ЦПК України є накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Відповідно до п.4 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4 в межах ціни позову - 18 700 доларів США, що в еквіваленті становить 149 239 гривень 00 копійок, суд правильно виходив з обсягу позовних вимог, за якими розмір грошових коштів, які просить позивач стягнути з відповідача, становить 149 239 грн. (еквівалентно 18 700 дол. США), та що відчуження відповідачем належного йому майна може утруднити виконання можливого судового рішення про задоволення позову.
З урахуванням встановленого, суд дійшов правильного висновку про задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру відповідача ОСОБА_7
Доводи апеляційної скарги про те, що зазначена вище квартира, на яку судом першої інстанції накладено арешт не належить відповідачу ОСОБА_7, а тільки його брату ОСОБА_6 не заслуговують на увагу, оскільки долученою до апеляційної скарги копією Витягу про державну реєстрацію прав (а.с.58) підтверджується, що квартира АДРЕСА_1 перейшла у приватну власність ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 24.05.2012року, тобто після постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали про забезпечення позову.
Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що ухвала суду відповідає обставинам справи, постановлена з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому підстав для скасування ухвали суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст. 312, п.4 ч.1 ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 04 квітня 2012 року відхилити.
Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 04 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку не оскаржується.
Головуючий:
Судді: