Справа № 1324/2-121/12 Головуючий у 1 інстанції: Грицьків В.Т.
Провадження № 22-ц/783/311/13 Доповідач в 2-й інстанції: Береза В. І.
Категорія 20
19 лютого 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючої судді: Берези В.І., суддів: Павлишина О.Ф., Штефаніци Ю.Г.
при секретарі: Брикайло М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Трансгалбуд» на рішення Трускавецього міського суду Львівської області від 15 травня 2012 року у справі за позовом Приватного підприємства «Трансгалбуд» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання частково недійсним договору, -
оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову.
Рішення суду оскаржив позивач, ПП «Трансгалбуд», просить таке скасувати та ухвалити нове, яким визнати недійсним п.1.2 Договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 15.09.2009 року між підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду є необґрунтованим та прийнятим з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Суд не врахував ту обставину, що п. 1.2 Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.03.2009 року є недійсним з огляду на порушення законних прав та інтересів землекористувача за договором про право користування чужою земельною ділянкою для забудови від 25.03.2008 року. ОСОБА_2 при укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки з ОСОБА_4 не повідомив останнього про укладений договір суперфіцію, тобто існування прав третіх осіб на земельну ділянку, зазначивши в договорі купівлі-продажу протилежне.
В судове засідання з'явився представник апелянта, ОСОБА_5, інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи. Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України, справу розглянуто у їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта в підтримання вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 25.03.2008 року між приватним підприємцем ОСОБА_2 та приватним підприємством «Трансгалбуд» було укладено договір про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), який посвідчений приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 За умовами вказаного договору землевласник надає забудовнику право користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 для будівництва на ній належної забудовнику споруди на умовах та в порядку передбаченому цим договором. Згідно з п. п. 1.2., 1.3., 1.4. згаданого договору земельна ділянка належить землевласнику на підставі Державного акта на право приватної власності на землю, виданого 26.02.2008 року Трускавецьким міським управлінням земельних відносин.
Окрім того, 15.09.2009 року ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,0300 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1, про що свідчить договір купівлі-продажу земельної ділянки від 15.09.2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 реєстровий № 7018.
Згідно з п 1.2. договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.09.2009 року, продавець стверджує, що на момент укладення цього договору, земельна ділянка, що відчужується, не перебуває під арештом чи забороною, щодо неї не ведуться судові спори, вона не заставлена, у податковій заставі не перебуває, відносно неї відсутні обмеження щодо використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, треті особи не мають права на вищевказану відчужувану земельну ділянку та повідомляє, що на земельній ділянці, що є предметом цього договору, знаходиться частина житлового будинку, яка належить продавцю на праві приватної власності, яку продавець зобов'язується подарувати покупцю після повного розрахунку згідно з п. 2.1. цього договору.
Відповідно до ст. 308 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Згідно зі ст.ст.10,60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст.319 Цивільного кодексу (далі-ЦК) України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 на власний розсуд розпорядився своєю земельною ділянкою по АДРЕСА_1, продавши її відповідачу, ОСОБА_3
Слід зазначити, що посилання суду першої інстанції на ст.659 ЦК України, відповідно до якої продавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, право довічного користування тощо), є обгрунтованим. Невиконання цієї вимоги, згідно з даною статтею, зумовлює виникнення права у покупця вимагати зниження ціни або розірвання договору купівлі-продажу, якщо він не знав і не міг знати про права третіх осіб на. Дана обставина за наведених умов не надає право третій особі вимагати визнання недійсним положення цього договору.
Укладення вищезгаданого договору купівлі-продажу на умовах, визначених зокрема в п.1.2., не створює прав та обов'язків для ПП «Трансгалбуд», який є користувачем оспорюваної земельної ділянки за договором суперфіцію.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем (апелянтом) не представлено доказів для визнання недійсним п.1.2. договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.09.2009 року.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч.1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. 313, п. 1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу Приватного підприємства «Трансгалбуд» відхилити.
Рішення Трускавецього міського суду Львівської області від 15 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Береза В.І.
Судді: Павлишин О.Ф.
Штефаніца Ю.Г.