Справа № 1326/4115/12 Головуючий у 1 інстанції: Маритинишин М.О.
Провадження № 22-ц/783/2634/13 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.
Категорія:51
18 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі: головуючого - судді Курій Н.М.,
суддів: Крайник Н.П., Каблака П.І.,
за секретаря Данилюк І.І.
з участю ОСОБА_2, та його представника ОСОБА_3,
представника Державного підприємства Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут Бурляй О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Франківського районного суду м.Львова від 03 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку, недоплаченої грошової допомоги,
У травні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача невиплачену при звільненні на пенсію заробітну плату за березень та грошову допомогу в розмірі шести місячних посадових окладів (ставок) з урахуванням надбавок і доплат в розмірі 22717,19 грн. та середній заробіток за два місяці затримки розрахунку при звільненні у розмір 6536,16 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 16.03.2012 року за наказом №37-к він був звільнений з роботи з Державного підприємства Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут (далі ДП ЛНДРТІ) у зв'язку з виходом на пенсію за віком, попрацювавши в означеному підприємстві 38 років. При звільненні йому не було виплачено заробітну плату за березень та грошову допомогу в розмірі шести місячних посадових окладів (ставок) з урахуванням надбавок і доплат згідно зі ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Таким чином, позивач вважав, що при повному розрахунку за березень 2012 року відповідач повинен йому виплатити згідно з законом суму в розмірі 22717,19 грн., яка обчислюється шляхом сумування нарахованої в розрахунковому листі бухгалтерії суми 10914,09 грн. та різниці між законною та помилково нарахованою бухгалтерією ДП ЛНДРТІ сумою грошової допомоги 11803,10 грн. Крім цього, уточнивши позовні вимоги, позивач просив стягнути середній заробіток за чотири місяці затримки розрахунку при звільненні в сумі 13072,32 грн.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 03 грудня 2012 року вищезазначений позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного підприємства Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в сумі 10914,09 грн.
В решті позовних вимог суд відмовив.
Стягнуто з Державного підприємства Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп. в доход держави.
Рішення суду оскаржив представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що суд, приймаючи оскаржуване рішення неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, крім того, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Апелянт зазначає, що судом не повно досліджено обставини справи та не встановлено правовідносини, які виникли між сторонами, внаслідок чого не застосовано законодавство, яке підлягало до застосування.
Апелянт стверджує, що суд упустив факт порушення нарахування ОСОБА_2 заниженої більше як вдвічі грошової допомоги при виході на пенсію.
Апелянт просить змінити рішення Франківського районного суду м. Львова від 03.12.2012р. та стягнути на його користь 11 803,10 грн. різниці між законною сумою грошової допомоги та фактично виплаченою грошовою допомогою. Рішення Франківського районного суду м. Львова від 03 грудня 2012 року в частині стягнення з Державного підприємства Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут заборгованості по заробітній платі в сумі 10 914 грн. 09 коп. апелянт просить залишити без змін.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови в позовних вимогах ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за чотири місяці затримки розрахунку при звільненні в сумі 13072,32 грн. апелянтом не оскаржується, а тому колегією суддів в цій частині не переглядається.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши відповідно до ст.303 ЦПК України законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення частково скасувати з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правових відносин та інші. Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.212 ЦПК України з врахуванням положень ст.57-66 ЦПК України. Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 ЦПК України.
Відповідно до вимог частини першої ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином суд, розглядаючи цивільну справу у порядку позовного провадження, повинен повно і всебічно з'ясувати фактичні обставини справи та вирішити спір у межах заявлених позовних вимог та зібраних у справі доказів.
Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині цим вимогам не відповідає.
Встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з Державним підприємством Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут на посаді провідного наукового співробітника, має наукове звання кандидата технічних наук.
Наказом № 37-к від 16.03.2012 року його звільнено з роботи у зв'язку з виходом на пенсію за віком за ст.38 КЗпП України. Згідно з довідкою № 235 від 10.05.2012 року заборгованість по заробітній платі перед позивачем на час його звільнення складала 11677 грн. , до виплати підлягала сума 10914 грн. 09 коп. з урахуванням відрахувань на обов'язкові платежі ( а.с.19).
Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, суд правильно виходив з положень зазначеної статті цього Кодексу і рішення в цій частині сторонами не оскаржується.
Матеріалами справи встановлено, що позивач перебував з відповідачем у трудових відносинах на посаді провідного наукового співробітника і відповідно до Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів 111-1У рівнів акредитації, затвердженому Постановою КМ України, на нього поширюються положення Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення грошової допомоги відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», суд виходив з того, що, оскільки колективним договором відповідача передбачена виплата грошової допомоги при виході працівників на пенсію в розмірі трьох місячних посадових окладів, відтак, положення вищезазначеного Закону на позивача не поширюються.
Проте, з висновком суду не можна погодитись, оскільки він не ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.
Відповідно до ст.10 КЗпП України, колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів. За змістом зазначеної статті цього Кодексу положення колективного договору поширюються на відносини, сторонами яких є трудовий колектив з одного боку та власник (уповноважений орган) з іншого, тому зобов'язальні умови колективного договору мають не загальний, а конкретний характер, тобто допускають можливість внесення в колективні договори умов, що поліпшують становище працівників порівняно з законодавством (надають додаткові трудові та соціально-побутові пільги працівникам, а також додаткові гарантії).
Згідно зі ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», при виході на пенсію з посади наукового (науково-педагогічного) працівника відповідно до цього Закону науковому працівнику видається грошова допомога в розмірі шести місячних посадових окладів (ставок) з урахуванням надбавок і доплат за наявності стажу роботи на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів 111-1У рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затвердженому Кабінетом Міністрів України, не менше для чоловіків - 12,5 років; для жінок - 10 років.
Ураховуючи, що у позивача виникло право на пенсію відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», відтак, відповідно до положень ст.24 цього Закону йому видається грошова допомога в розмірі шести місячних посадових окладів (ставок) з урахуванням надбавок і доплат, що становить 19147 грн.10 коп. Оскільки відповідачем нарахована позивачу грошова допомога в розмірі трьох місячних посадових окладів в сумі 7344 грн., що стверджується довідкою № 236 від 27.04.2012 року ( а.с.70), відтак, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 11803 грн. 10 коп.
Посилання відповідача на те, що позивачу нарахована грошова допомога у розмірі трьох місячних окладів згідно з п. 42 Колективного договору не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення грошової допомоги у розмірі, визначеному Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», оскільки таке право позивача передбачено положеннями зазначеного Закону, відповідно до якого він вийшов на пенсію.
Відтак, рішення суду в частині відмови позивачу в стягненні з відповідача недорахованої грошової допомоги в сумі 11803 грн. 10 коп., яке ухвалене з порушенням норм матеріального права в законній силі залишатись не може та підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову та, відповідно, стягнення з відповідача в доход держави в силу ст. 88 ЦПК України 12 грн. 58 коп. судового збору .
Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, ст. 309, ч.2 ст. 314, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 03 грудня 2012 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Державного підприємства Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут про стягнення недоплаченої грошової допомоги при виході на пенсію скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
Стягнути з Державного підприємства Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут в користь ОСОБА_2 11 803 грн. 10 коп. недоплаченої грошової допомоги при виході на пенсію.
Стягнути з Державного підприємства Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут в доход держави 12 грн. 58 коп. судового збору.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 03 грудня 2012 року в частині стягнення з Державного підприємства Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут на користь ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платі в сумі 10 914 грн. 09 коп. та в доход держави 214 грн. 60 коп. судового збору залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: