Вирок від 29.03.2013 по справі 1-42/13

29.03.2013 1-42/13

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2013 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

головуючого - судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Сакаді О.В.,

за участю прокурора захисника-адвоката Штогуна М.С., ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді кримінальну справу щодо

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, освіта середня-спеціальна, неодруженого, не працюючого, який проживає у АДРЕСА_1, на підставі ст. 89 КК України не судимого,

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Києва, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працюючого, який проживає у АДРЕСА_2, не судимого,

обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

встановив:

24 лютого 2011 року близько 10 год. ОСОБА_6 та ОСОБА_5, будучи в стані алкогольного сп'яніння, з корисливих мотивів з метою викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, прибули до земельної ділянки АДРЕСА_3 де ОСОБА_6 залишився біля сітки-огорожі, а ОСОБА_5 переліз через неї та на земельній ділянці проник до брезентової палатки, шляхом її пошкодженням ножем.

З палатки ОСОБА_5 з корисливих мотивів таємно вилучив майно потерпілого ОСОБА_7, зокрема:

- мідні дроти вагою 3,5 кг вартістю 175 грн.;

- мідний трубопровід на задні гальма автомобіля УАЗ вартістю 250 грн.;

- відео карту РСІ EXPRESS 1 GB ASUS вартістю 600 грн.;

- привід дисководу DVD RW SATA ASUS DRW вартістю 250 грн.;

- комплект кембриків до з'єднань до автомобіля УАЗ вартістю 15 грн.;

- електродвигун опалення до автомобіля УАЗ вартістю 180 грн.;

- звуковий сигнал до автомобіля УАЗ вартістю 50 грн.;

- електродвигун склоочисників до автомобіля УАЗ вартістю 480 грн.;

- паяльник 75 ВТ вартістю 120 грн.;

- блок плавких запобіжників до автомобіля УАЗ вартістю 65 грн.;

- котушку запалення до автомобіля УАЗ вартістю 160 грн.

Викрадене майно ОСОБА_5 передав через сітку-огорожу ОСОБА_6, які разом з місця події зникли і спільними діями таємно заволоділи майном потерпілого, розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдали потерпілому шкоду на загальну суму 2 345 грн.

Підсудний ОСОБА_5 у суді визнав частково свою вину та показав, що спільно з ОСОБА_6 викрав майно з палатки потерпілого в садовому товаристві. Переліз через сітку-огорожу, палатку розрізав ножем і взяв тільки мідні дроти та трубки. Іншого майна не брав. Викрадене віддав ОСОБА_6 біля сітки-огорожі. Майно спалили в багатті й випалені дроти збули за 144 грн., за що придбали спиртне та разом його вжили. Тоді ж їх виявив потерпілий і передав працівникам міліції. Погодився, що ними завдано шкоду в розмірі 2 000 грн.

Підсудний ОСОБА_6 фактично вину визнав частково. Показав, що після вживання спиртних напоїв, шукаючи можливість продовжити їх вживання, разом з ОСОБА_5 з палатки на території садового товариства викрали металеві вироби. ОСОБА_5 переліз через сітку-огорожу, з палатки дістав пакет з металевим дротом та трубкою і передав йому. Що ще знаходилося в пакеті йому не відомо. Вони викрали тільки предмети, які виглядали як дроти. Викрадення іншого майна в потерпілого заперечив. Неподалік у лісі в розпаленому багатті викрадені дроти обпалили і метал від них продали за 144 грн. На виручені кошти придбали та вжили спиртні напої, коли їх виявив потерпілий. Визнав, що ними завдано потерпілому шкоду в розмірі 2 345 грн.

Разом з тим вина підсудних у вчиненні інкримінованого їм злочину підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Показаннями в суді потерпілого ОСОБА_7 у тій частині, що близько 12 год. 30 хв. на своїй земельній ділянці в СТ «Лісова Поляна 2» (де він працював охоронцем), виявив сліди проникнення й порізу палатки, з якої викрадено мідні дроти, мідний трубопровід на задні гальма та інші електричні прилади, а також зняті ним з автомобіля УАЗ деталі, ремонт якого на той час він здійснював.

На снігу біля палатки виявив сліди ОСОБА_5, а на вулиці біля огорожі також і відбитки взуття ОСОБА_6 По цих слідах в лісопосадці знайшов підсудних, які спільно вживали спиртні напої біля багаття та уламків викраденого в нього майна. По характерним відбиткам взуття з'ясував, що виявлені на місці злочину сліди належать саме підсудним. У подальшому підсудних здав до міліції.

Оглядаючи місце погаслого багаття, біля підсудних, що вживали спиртні напої, потерпілий виявив поламані та обгорілі залишки викрадених у нього речей. Маючи змогу їх роздивитися, по їх неповторним і специфічним ознакам на місці події виявив сліди такого майна:

- обгорілої котушки запалення, на якій обпалено текстоліт чи ебоніт, впізнав її, тому що, під час ремонту міняв болт і замість мідного поставив стальний;

- комплекту кембриків до з'єднань, на обгорілій частині якого виявив здійснене ним під час ремонту маркування червоним та чорним фломастером;

- електродвигуна опалення, від якого лишилися обломки кріплення, які впізнав по силумінієвій коробці приводу з написом «Сделано в СССР» 1974 року випуску;

- звукового сигналу, від якого лишилася зовнішня частина сітки та задня частина пластини, які впізнав, бо сигнал старого зразка, металевий, круглий, чорного кольору;

- залишків плати кріплення блоку плавких запобіжників, яких зараз не випускають та які він впізнав по залишках від роз'ємів;

- вентилятору від електродвигуна склоочисників;

- паяльника без жала та проводів, якого впізнав по самостійно зробленому на ньому фіксаторі під час заміні спіралі;

- приводу дисковода, від якого лишилася частково обпалена зовнішня пластина, з характерною наклейкою;

- обпаленої відеокарти, на якій під час ремонту ним виявлено характерну відмітку.

Потерпілий наполягав, що це майно могли викрасти тільки підсудні, оскільки на місці події залишилися сліди тільки від їхнього взуття. Саме по цих слідах він і зміг їх викрити у вчиненні крадіжки.

Що стосується іншого майна, про викрадення якого твердив потерпілий в цій справі, то будь-які слідів цього він не виявив, про що в суді ствердити не зміг, коли прямих і достатніх доказів причетності до їх викрадення підсудними по справі не здобуто.

Крім того вина підсудних підтверджується наступними доказами.

Заявою потерпілого про виявлення близько 12 год. 30 хв. слідів проникнення та відсутності власного майна на земельній ділянці, що знаходиться в його володінні в СТ «Лісова Поляна 2» (а.с. 13).

Даними протоколу огляду місця події і схемою до нього про виявлення слідів проникнення через сітку-огорожу на земельну ділянку АДРЕСА_3 та до брезентової палатки, шляхом її пошкодження (прорізу), якими володіє потерпілий на території садового товариства «Лісова Поляна 2» у м. Вишгороді, а також відсутності належного йому майна - численних деталей від автомобіля УАЗ та інших електричних приладів, а також про виявлення пошкоджених та обгорілих фрагментів плат та електроприладів на місці погаслого багаття на території лісопосадки приблизно за 150 м. від вул. Шкільна, 1-а у м. Вишгороді (а.с. 5, 14-15, 18).

Показаннями потерпілого на досудовому слідстві, які він підтвердив у суді (а.с.25-27)

Довідкою -оцінкою про вартість викраденого в потерпілого майна ( а.с. 28-29, 31-33, 35-36).

Показаннями підсудних на досудовому слідстві в тій частині, що після вживання спиртних напоїв ОСОБА_5 через огорожу проник на земельну ділянку потерпілого, ножем розрізав брезентову стрічку і проник у палатку, звідки викрав дроти, мідний стержень від паяльника, мідну трубку, які передав ОСОБА_6, що очікував його поряд. Викрадене кинули в розпалене багаття в лісопосадці, а коли дроти оголилися, ізольований метал збули за винагороду в 144 грн., за отримані кошти придбали спиртні напої та разом їх ужили. Разом з тим викрадення іншого майна потерпілого підсудні заперечували (а.с. 45-46, 59-60, 68-69, 81-82, 102-109, 125-128, 135-137).

Даними протоколів відтворення обстановки та обставин події в тій частині, де підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на місці події детально показали обставини і спосіб проникнення до палатки потерпілого на земельній ділянці АДРЕСА_3 у м. Вишгороді, вилучення майна і місце де воно знаходилося в палатці, роль кожного з них у вилученні майна та його спільному збуті по вул. Шкільній, 35 у м. Вишгороді (а.с. 47-51, 70-73).

Оголошеними в суді показаннями ОСОБА_8 в тій частині, що наприкінці лютого 2011 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 продали їй моток мідного дроту із слідами обпалень, який у подальшому з її подвір'я зник (а.с. 97-98).

Та обставина, що саме підсудні продали ОСОБА_8 мідні дроти підтверджується даними протоколів впізнання свідком вказаних осіб та даними протоколів очної ставки між ними, де ОСОБА_8 підтвердила свої показання і безпосередньо вказала на підсудних (а.с. 110-115).

Оглянутими в суді предметами (деталями від автомобіля УАЗ), які повністю ідентичні тим, що викрадено в потерпілого, та які останній представив суду і ствердив про вичерпні, детальні та характерні їх ознаки, по яким на місці викриття підсудних, біля розпаленого багаття, він виявив їх обгорілі рештки та зміг достовірно ідентифікувати своє майно.

Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, згідно даних якого потерпілому належить автомобіль НОМЕР_1, в тій частині, що деталі саме цього автомобіля, розібраного в зв'язку з ремонтом, викрадено в потерпілого (а.с. 226).

Аналізуючи досліджені по справі докази, суд зазначає, що згідно встановлених обставин, підсудні на ґрунті пияцтва та вживання спиртних напоїв, за рахунок спільних і узгоджених між собою дій, незаконно проникли до володіння потерпілого спочатку земельної ділянки, а потім його палатки, звідки викрали майно - деталі від автомобіля УАЗ та електроприладів, що містили металеві складові.

В результаті спільних дій підсудні таємно заволоділи майном потерпілого. З цього майна шляхом спалення у вогні вилучили металеві складові, за збут яких отримали винагороду, за яку придбали спиртні напої та ужили їх.

Твердження підсудних про менший обсяг викраденого майна від визначеного в обвинуваченні є безпідставними, матеріалам справи не відповідають і спростовуються сукупністю досліджених доказів.

Дані про реальну вартість на час вчинення злочину викраденого «трансформатора зварювального інверторного» в ході судового слідства не здобуто, а тому сумніви в цій частині згідно ст. 62 Конституції України слід витлумачити на користь підсудних, яким у цій частині обвинувачення обґрунтовано не пред'являлося.

Таким чином, суд визнає доведеною вину ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у сховище, і кваліфікує дії підсудних за ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні підсудним покарання, суд враховує конкретні обставини справи, а також ступінь тяжкого злочину, вчиненого на ґрунті пияцтва і нагального бажання вжити спиртні напої, активну роль кожного з підсудних у його вчиненні.

Також суд ураховує дані про особи підсудних, з яких ОСОБА_6 злочин вчинив уперше, а ОСОБА_5 притягувався до кримінальної відповідальності. Обидва підсудних за місцем проживання характеризуються задовільно, постійного місця роботи не мають, офіційно не працюють, суспільно корисною діяльністю не займаються.

Крім того суд звертає увагу на негативну поведінку підсудного ОСОБА_6, який в суді допускав нецензурні вислови.

Доводи підсудного ОСОБА_6 про те, що він влаштувався на роботу належними і допустимими доказами не підтверджено, які є голослівними.

Такі ж голослівні твердження підсудних і про їх намір відшкодувати завдані потерпілому збитки, які достатніх засобів для існування не мають і впродовж усього часу вирішення справи з лютого 2011 року будь-які реальні заходи спрямовані на відшкодування шкоди потерпілому не здійснили.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудних згідно ст. 67 КК України слід визнати вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Не знайшов суд і ознак щирого каяття підсудних у вчиненому, які фактично вину визнали частково, без щирого осуду своєї поведінки та її належної критичної оцінки. Підсудні намагалися применшити обсяг злочинних дій та відповідальність за їх вчинення, викрадення ряду речей потерпілого заперечили, а з розміром завданої шкоди (2 345 грн.) погодилися під тиском зібраних і досліджених по справі доказів.

Беручи до уваги викладене, а також думку потерпілого, який наполіг на необхідності призначення підсудним реального покарання, які на його переконання своєї провини належно не визнали, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення підсудних і попередження нових злочинів призначити їм покарання згідно вимог ч. 2 ст. 65 КК України, в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином підлягає задоволенню відповідно до обсягу, який випливає із пред'явленого і доведеного в суді обвинувачення підсудних.

Таким чином позов про відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню на суму 2 345 грн.

Відшкодування моральної шкоди на користь потерпілого суд вважає необхідним здійснити частково, з огляду на доведені позивачем обставини перенесених душевних страждань, пов'язаних з крадіжкою майна, їх ступінь, глибину негативних наслідків та зміну життєвих планів, а також з огляду на засади розумності і справедливості, враховуючи поведінку підсудних та ступінь їх вини.

На підставі викладеного і керуючись статтями 323 і 324 КПК України 1960 року,

засудив:

визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і за цим законом призначити йому покарання 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і за цим законом призначити йому покарання 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 на відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди 2 345 грн. та 1 500 грн. відповідно, а всього 3 845 (три тисячі вісімсот сорок п'ять) грн.

Запобіжний захід ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою в СІЗО № 13 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київської області, яких взяти під варту в залі суду.

Строк відбування покарання рахувати з часу затримання ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подання апеляції через Вишгородський районний суд.

Суддя:

Попередній документ
30930049
Наступний документ
30930051
Інформація про рішення:
№ рішення: 30930050
№ справи: 1-42/13
Дата рішення: 29.03.2013
Дата публікації: 18.10.2013
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вишгородський районний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка