22 квітня 2013 року Справа № 17/124-12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКота О.В.
суддівКролевець О.А. Саранюка В.І. - доповідача у справі
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області
на рішення відгосподарського суду Київської області 14.01.2013
та на постанову відКиївського апеляційного господарського суду 13.03.2013
у справі господарського суду№ 17/124-12 Київської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ"
доУправління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області
простягнення 86 498,28 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Василик Д.В.
від відповідача - не з'явились
Публічне акціонерне товариство "ПІРЕУС БАНК МКБ" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області про стягнення 86 498,28 грн., з яких: 78 634,80 грн. помилково перерахованих грошових коштів, 7 863,48 грн. пені.
Рішенням господарського суду Київської області від 14.01.2013 у справі № 17/124-12 (Горбасенко П.В.) позов Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" задоволено повністю; стягнуто з Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області на користь Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" 78 634,80 грн. помилково перерахованих грошових коштів, 7 863,48 грн. пені та 1 729,97 грн. судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2013 у даній справі (колегія суддів у складі: головуючого судді Синиці О.Ф., суддів Зеленіна В.О., Мальченко А.О.), за наслідками розгляду апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області, рішення господарського суду Київської області від 14.01.2013 залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 14.01.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2013 у даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "ПІРЕУС БАНК МКБ" просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що відповідач відповідно до ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" є неналежним отримувачем. Також позивач не погоджується з твердженнями скаржника про безпідставне зобов'язання відповідача сплатити судовий збір, оскільки згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільняється від сплати судового збору.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених обставин справи, а також правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.09.2006 між Відкритим акціонерним товариством "Міжнародний комерційний банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ПІРЕУС БАНК МКБ" (банк) та Луговою Олександрою Іванівною (клієнт) укладено договір на відкриття та банківське обслуговування поточного рахунку для виплати пенсій та грошової допомоги №П/06-ІВ/79, згідно з умовами якого банк зобов'язався відкрити клієнту поточний рахунок для виплати пенсії та грошової допомоги відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 (зі змінами).
18.01.2010 між Відкритим акціонерним товариством "ПІРЕУС БАНК МКБ" та Управлінням Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області укладено договір на зарахування і виплату пенсій та (грошової допомоги), що фінансуються з Пенсійного фонду України через установи Відкритого акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" по Київській області № 7. Відповідно до умов вказаного договору банк зобов'язався виконувати функції виплати пенсій, передбачені Порядком виплати пенсій і грошової допомоги за згодою пенсіонерів та отримувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1596 від 30.08.1999.
04.08.2011 відповідач звернувся до позивача з листом № 8299/06 від 04.08.2011, у якому просив останнього повернути переплату пенсії Лугової О.І. за період з 01.12.2009 по 31.07.2011 у сумі 78 634,80 грн.
04.08.2011 позивач повернув відповідачу 78 634,80 грн. переплати пенсії, що підтверджується меморіальними ордерами № 6758828 та № 6758712 від 04.08.2011.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 06.06.2012 у справі № 2-956/12 позов Лугової О.І. до Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ", третя особа - Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області про стягнення грошових коштів задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" на користь Лугової О.І. грошові кошти в сумі 78 634,80 грн., безпідставно списаних з поточного рахунку Лугової О.І., 6 440,58 грн. суми недорахованих відсотків на суму 78 634,80 грн. по договору та 8 000 грн. моральної шкоди. Вказаним судовим рішенням встановлено, що Публічне акціонерне товариство "ПІРЕУС БАНК МКБ" неправомірно перерахувало грошові кошти у сумі 78 634,80 грн. з рахунку Лугової О.І. на рахунок Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 24.07.2012 вищезазначене рішення скасовано в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" на користь Лугової О.І. 8 000 грн. моральної шкоди та в цій частині у задоволенні позову відмовлено, в іншій частині рішення залишено без змін.
Постановою Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження ВП № 34205886 від 13.09.2012 було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Ірпінського міського суду Київської області № 2-956/2012 від 22.08.2012 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" на користь Лугової О.І. боргу в сумі 85 075,58 грн.
04.10.2012 позивач на виконання виконавчого листа Ірпінського міського суду Київської області № 2-956/2012 від 22.08.2012 сплатив Луговій О.І. 85 075,38 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11296810 від 04.10.2012.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з повідомленнями про помилковий переказ, у яких просив останнього протягом трьох календарних днів від дати одержання повідомлень зарахувати суму 78 634, 80 грн. на користь позивача.
Відповідач листами від 19.06.2012, 10.08.2012 та 22.10.2012 повідомив позивача, що його твердження про помилковий переказ коштів 04.08.2011 на рахунки неналежного отримувача безпідставні та не підлягають виконанню Управлінням Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області.
Посилаючись на помилковий переказ відповідачу грошових коштів у сумі 78 634,80 грн. та неповернення їх позивачу, Публічне акціонерне товариство "ПІРЕУС БАНК МКБ" звернулось до суду з позовом про стягнення з Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області 78 634,80 грн. помилково перерахованих грошових коштів та 7 863,48 грн. пені.
Рішення господарського суду Київської області від 14.01.2013 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2013 мотивовані посиланням на ст.ст. 1, 32, 35 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", п. 2.36 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22. При цьому суди попередніх інстанцій виходили з встановлення у справі № 2-956/12 факту неправомірності перерахування позивачем 78 634,80 грн. грошових коштів з рахунку Лугової О.І. на рахунок відповідача.
В обґрунтування касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області посилається на те, що згідно із Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національні валюті помилкове списання/зарахування коштів - списання/зарахування коштів, внаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача, тоді як, на думку скаржника, грошові кошти у сумі 78 634,80 грн. були перераховані відповідачу на законних підставах. Також заявник касаційної скарги зазначає про порушення судами п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" внаслідок стягнення судом першої інстанції з відповідача 1 729,97 грн. судового збору.
Колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги з таких підстав.
Відповідно до п.п. 32.3., 32.3.1. ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону. У разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов'язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу.
Згідно з п. 35.1. ст. 35 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" неналежний отримувач зобов'язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.
Пунктом 35.2. ст. 35 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що у разі своєчасного повідомлення банком-порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку, встановленого пунктом 35.1 цієї статті, неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 06.06.2012 у справі №2-956/12 встановлено факт неправомірного перерахування позивачем на рахунок відповідача 78 634, 80 грн.
Згідно з ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
При цьому встановлені рішенням суду з цивільної справи, яке набрало законної сили, факти, які мають значення для вирішення спору, не підлягають доведенню перед господарським судом незалежно від суб'єктного складу сторін даної цивільної справи.
У рішенні від 25.07.2002 р. по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Враховуючи наведене, доводи скаржника про те, що грошові кошти у розмірі 78 634, 80 грн. перераховані на рахунок відповідача на законних підставах визнаються колегією суддів безпідставними, оскільки спростовуються рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 06.06.2012 у справі №2-956/12.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з повідомленнями про помилковий переказ 78 634, 80 грн. та їх зарахування позивачу протягом трьох календарних днів від дати одержання повідомлень, проте відповідач вказані грошові кошти не повернув.
З огляду на встановлені судами обставини щодо неправомірного перерахування грошових коштів у розмірі 78 634, 80 грн. на рахунок відповідача, отримання відповідачем повідомлень банку про здійснення ним помилкового переказу та неповернення вказаних коштів позивачу, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов правомірного висновку про стягнення з відповідача 78 634, 80 грн. помилково перерахованих грошових коштів та 7 863,48 грн. пені, нарахованої від неповернутої суми переказу.
Щодо посилання скаржника на порушення судами п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються Пенсійний фонд України та його органи; органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального захисту інвалідів і його відділення.
Разом з тим, порядок розподілу судових витрат визначено статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до ч. 4 якої стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.
Враховуючи викладене, розподіл судових витрат у даній справі здійснено місцевим господарським судом відповідно до вимог процесуального закону, а тому посилання скаржника на порушення судами п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" судова колегія визнає неправомірним.
За таких обставин підстав для зміни або скасування прийнятих у даній справі рішення господарського суду Київської області від 14.01.2013 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2013 колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Київської області 14.01.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2013 у справі № 17/124-12 залишити без змін.
Головуючий суддя Кот О.В.
Судді Кролевець О.А.
Саранюк В.І.