23 квітня 2013 року Справа № 5015/586/12
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
головуючого - суддів:Грейц К.В., Бакуліної С.В., Поляк О.І. (доповідач)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
матеріали касаційної скарги КП "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Дрогобицької міської ради
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 03.01.2013 року
у справі № 5015/586/12
господарського судуЛьвівської області
за позовомФОП Бецка Богдана Богдановича
доКП "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Дрогобицької міської ради
простягнення 202441,00 грн.
за участю представників:
від позивача -Бецко Б.Б.
від відповідача -Зубрицька О.М., Недбальський Б.П., Савицька М.М.
Рішенням господарського суду Львівської області від 03.10.2012 року (суддя - Король М.Р.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.01.2013 року (головуючий суддя - Юрченко Я. О., судді - Давид Л.Л., Данко Л.С.), у справі № 5015/586/12 позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства „Житлово-експлуатаційне об'єднання" Дрогобицької міської ради на користь фізичної особи-підприємця Бецка Богдана Богдановича 92941,00 грн. основного боргу, 7104,30 грн. пені та 2000,92 грн. судового збору.
Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою у справі, КП "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Дрогобицької міської ради звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, вказуючи при цьому на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст. 180 ГК України.
Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 19.04.2013 року № 03-05/451 для розгляду касаційної скарги у даній справі було сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Грейц К.В., судді - Бакуліна С.В., Поляк О.І.
22.04.2013 року до Вищого господарського суду України надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач проти доводів касаційного оскарження заперечував та просив оскаржувані судові акти у даній справі залишити без змін.
У судове засідання 23.04.2013 року з'явилися представники сторін.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ФОП Бецко Богданом Богдановичем та КП „Будинкова управа №1", правонаступником якого є КП "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Дрогобицької міської ради, були укладені договір підряду № 9/11/6 від 03.11.2009 року, договір підряду № 9/11/3 від 03.11.2009 року, договір підряду № 9/9/3 від 03.09.2009 року, договір підряду № 9/11/4 від 03.11.2009 року, договір підряду №9/7/20 від 20.07.2009 року, договір підряду № 9/6/16 від 03.06.2009 року.
Згідно з п. 1.1 вказаних договорів підрядник зобов'язався на свій ризик виконати за завданням і використанням своїх матеріалів роботу, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити наступну роботу: ремонт покрівлі будинків № 60/1, 64, 76, 88, 90 по вул. Самбірській та ремонт покрівлі будинку № 7/1 по вул. П.Орлика в м. Дрогобич.
Пунктами 2.1, 2.2 договорів передбачено, що ціна роботи включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу, визначається згідно з кошторисами, які є додатками до цих договору та становить 10988 грн. (договір підряду № 9/11/6), 32315 грн. (договір підряду № 9/6/16), 7794 грн. (договір підряду № 9/7/20), 24247 грн. (договір підряду № 9/11/4), 41267 грн. (договір підряду № 9/9/3), 4416 грн. (договір підряду № 9/11/3).
У п. 3.1 договорів сторонами визначено, що строк оплати складає 10 календарних днів з моменту підписання акта здавання-приймання робіт - остаточний розрахунок.
Відповідно до п. 5.4 договорів замовник за ними несе наступну відповідальність: у випадку не оплати робіт - неустойку у розмірі 50 грн. за кожен день прострочення платежу.
Згідно підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) позивач виконав, а відповідач прийняв підрядні роботи на загальну суму 92941,00 грн.
Листом - претензією № 1 від 01.08.2011 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості в сумі 202441 грн., з яких 92941,00 грн. основного боргу та 109500,00 грн. неустойки, нарахованої на підставі п. 5.4 договорів.
Встановивши, що матеріалами справи підтверджується виконання підрядником та прийняття замовником підрядних робіт на суму 92941,00 грн. за відсутності доказів їх оплати останнім, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що строк виконання замовником взятого на себе обов'язку з оплати прийнятих робіт настав, а відтак позовні вимоги про стягнення 92941,00 грн. основного боргу та 7104,30 грн. пені, нарахованої позивачем за період з 07.08.2011 року по 07.02.2012 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з судами попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення з відповідача спірної суми заборгованості, однак, вважає, що господарські суди припустилися неправильного застосування норм матеріального, задовольнивши позовні вимоги в частині стягнення 7104,30 грн. пені, нарахованої позивачем за період з 07.08.2011 року по 07.02.2012 року, виходячи з наступного.
Укладені між сторонами договори за соєю правовою природою є договорами підряду, за якими одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст. 837 ЦК України).
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).
Виходячи з положень наведених норм, встановивши, що наявними в матеріалах справи актами за формою № КБ-2в підтверджується виконання позивачем та прийняття відповідачем підрядних робіт на суму 92941,00 грн., суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що у відповідача виник обов'язок з їх повної оплати, а відтак правомірно задовольнили позовні вимоги про стягнення спірної суми боргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В силу ч. 6 ст. 232 вказаного Кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Зі змісту вказаної норми слідує, що право на нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання виникає у позивача від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідачем, і припиняється через шість місяців, якщо інший строк не встановлений законом або договором.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення 7104,30 грн. пені, нарахованої позивачем за період з 07.08.2011 року по 07.02.2012 року, господарський суд апеляційної інстанції помилково виходив з того, що строк виконання зобов'язання з оплати прийнятих робіт умовами договору не встановлений, а тому має визначатися за правилами ч. 2 ст. 530 ЦК України, оскільки залишив поза увагою положення ч. 1 ст. 530 ЦК України та п. 3.1 договорів, згідно якого строк оплати робіт складає 10 календарних днів з моменту підписання акта здавання-приймання робіт.
Враховуючи, що позивачем не доведено, а судами не встановлено момент фактичного підписання сторонами актів за 2009 рік, а відтак - і початкової дати прострочення відповідачем виконання взятого на себе грошового зобов'язання, господарські суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про обґрунтованість та правомірність визначеного позивачем періоду нарахування пені з 07.08.2011 року по 07.02.2012 року.
Отже, як місцевий господарський суд, так і суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувані судові рішення в частині стягнення пені, припустилися порушень норми матеріального права, що мало своїм наслідком неправильне вирішення спору по суті в цій частині.
Посилання скаржника на те, що договори підряду у розумінні ст. 180 ГК України є неукладеними, не приймаються судом касаційної інстанції в силу приписів ч. 2 ст. 111-7 ГПК України.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга КП "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Дрогобицької міської ради підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Львівської області від 03.10.2012 року та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 03.01.2013 року у справі № 5015/586/12 в частині стягнення 7104,30 грн. пені - скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у позові.
В силу ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу КП "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Дрогобицької міської ради задовольнити частково.
Рішення господарського суду Львівської області від 03.10.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.01.2013 року у справі № 5015/586/12 в частині стягнення 7104,30 грн. пені скасувати.
Прийняти у цій частині нове рішення, яким у позові відмовити.
В іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.01.2013 року у справі господарського суду Львівської області № 5015/586/12 залишити без змін.
Здійснити новий розподіл судових витрат.
Стягнути з КП "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Дрогобицької міської ради на користь ФОП Бецка Богдана Богдановича 1858,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.
Стягнути з ФОП Бецка Богдана Богдановича на користь КП "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Дрогобицької міської ради 71,04 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та 71,04 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.
Видачу наказів на виконання даної постанови доручити місцевому господарському суду.
Повернути КП "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Дрогобицької міської ради 1399,55 грн. надлишково сплаченого судового збору за подання касаційної скарги за платіжним дорученням № 244 від 05.03.2013 року.
Головуючий суддя К.В. Грейц
Судді С.В. Бакуліна
О.І. Поляк