22 квітня 2013 року Справа № 28/5005/3240/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Карабаня В.Я.,
суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Черненко А.А.
розглянувши касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2013р.
у справі № 28/5005/3240/2012 Господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз"
про стягнення 1378821,24грн.
Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про стягнення 1374122,07грн., в тому числі: пеня за прострочення виконання зобов'язання по оплаті за послуги транспортування природного газу за загальний період прострочення з жовтня по грудень 2011р. у сумі 309110,14грн., 3% річних у сумі 29380,78грн., 3355,87грн. втрат від інфляції, штраф 7% від суми простроченого платежу в сумі 1032275,28грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2012р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.08.2012р. позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" інфляційні втрати у розмірі 3355,87грн., 3% річних 29380,78грн., судовий збір 654,73грн. В решті суми позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2012р. вищезазначені судові рішення скасовані, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заявою № 4174/6 від 26.04.2012р. позивачем були збільшені позовні вимоги до 1378821,24грн. у зв'язку з перерахунком інфляційних втрат.
За новим розглядом справи рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012р. (суддя Соловйова А.Є.) позовні вимоги задоволені частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 8055,04грн. інфляційних втрат, 29380,78грн. три відсотки річних та 309110,24грн. пені.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2013р. (судді: Тищик І.В., Джихур О.В., Білецька Л.М.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012р. змінено: стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Дніпропетровськгаз" на користь Публічного акціонерного товариства „Укртрансгаз" 8055,04грн. інфляційних втрат, 29380,78грн. три відсотки річних, 309110,24грн. пені, 103227,53грн. штрафу та 37899,08грн. пені. В решті рішення залишено без змін.
Не погоджуючись частково з прийнятою у справі постановою, Публічне акціонерне товариство „Укртрансгаз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати в частині відмови у позові щодо стягнення 929047,75грн. - 7% штрафу та прийняти нове рішення про стягнення вказаної суми.
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Дніпропетровськгаз" також звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить прийняті у справі за результатами нового розгляду рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові в повному обсязі.
У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Дніпропетровськгаз" просить касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.
Розглянувши касаційні скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" не підлягає задоволенню, а касаційна скарга Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" - частковому задоволенню.
Господарськими судами встановлено:
14.10.2005р. Господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі № Б24/235/05 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз".
Пунктом 3 ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2005р. ухвалено: "Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, який згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
03.03.2011р. ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № Б24/235/05 проведено заміну боржника - Відкритого акціонерного товариства „Дніпропетровськгаз" на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Дніпропетровськгаз" та зупинено провадження у справі.
27.09.2011р. між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (замовником) було укладено договір № 1109011038/Н06 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, відповідно до якого позивач зобов'язався надати відповідачу послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газопровідних станцій, а відповідач зобов'язався оплатити надані послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та порядку, обумовленими цим договором.
Підставою для проведення остаточних розрахунків Замовника з Газотранспортним підприємством за фактично протранспортовані обсяги газу відповідно до п. 2.11.4 договору являються акти наданих послуг з транспортування газу.
Згідно п. 4 договору остаточний розрахунок за надані послуги з транспортування газу проводиться замовником до 20 числа місяця, наступного за звітним.
У разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Позивач свої зобов'язання за названим договором виконував в повному обсязі та своєчасно та протягом жовтня - грудня 2011р. протранспортував природний газ для відповідача обсягом 276259,933 тис. м. куб. на загальну суму 25393813,05грн.
Відповідно до умов договору 20 число місяця, наступного за звітним, є граничним терміном оплати отриманих послуг. Однак, відповідачем розрахунки за надані в жовтні 2011 року послуги з транспортування природного газу були здійснені 27.12.2011р., за послуги листопада 2011 року - 24.02.2012р., за послуги грудня 2011 року - 07.03.2012р., тобто, кожного місяця прострочення платежу перевищувало тридцятиденний термін.
За приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 629 Цивільного Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором правові наслідки, зокрема сплата неустойки - штрафу, пені, які обчислюється відповідно до ст. 549 цього Кодексу.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на встановлені судами обставини щодо прострочення відповідачем оплати за надані позивачем послуги, господарські суди правомірно задовольнили позовні вимоги в частині стягнення сум інфляційних втрат та річних.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:
мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що термін "мораторій на задоволення вимог кредиторів" означає зупинення виконання боржником, зокрема, грошових зобов'язань термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Термін "грошове зобов'язання" означає зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму за цивільно-правовим договором та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Як вже було зазначено, зобов'язання щодо сплати відповідачем вартості послуг з транспортування природного газу виникло між сторонами 27.09.2011р., після введення 14.10.2005р. мораторію.
Згідно п. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Як випливає із приписів даної правової норми та ст. 1 якою визначено значення термінів "мораторій на задоволення вимог кредиторів" та "грошове зобов'язання", протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, які визначені на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.
Оскільки зобов'язання щодо сплати відповідачем послуг з транспортування природного газу виникли після порушення справи про банкрутство та введення господарським судом мораторію на задоволення вимог кредиторів, то дія п. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на дані правовідносини не поширюється.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 25.06.2011р. у справі № 21-113а11 та від 11.06.2012р. у справі № 21-179а12.
З встановлених судовими інстанціями обставин вбачається, що спірні правовідносини щодо стягнення неустойки, виникли після порушення господарським судом справи про банкрутство відповідача та введення ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2005р. у справі №Б24/235/05 мораторію на задоволення вимог кредиторів, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, тому господарські суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позовні вимоги щодо стягнення суми пені.
Щодо вирішення спору в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми 7% штрафу, то судова колегія касаційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
З приписів наведених норм вбачається, що сім відсотків штрафу нараховуються у разі прострочення виконання зобов'язання щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг, тобто негрошове зобов'язання.
Однак, спір у даній справі виник у зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем наданих позивачем послуг, тобто невиконання боржником грошового зобов'язання.
Апеляційний господарський суд наведеного не врахував та помилково стягнув з відповідача на користь позивача суму 7% штрафу, а відтак, постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 103227,53грн. штрафу, тобто в частині зміни судового рішення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012р. - залишенню в силі.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2013р. у справі №28/5005/3240/2012 скасувати в частині зміни рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012р.
В решті постанову залишити без змін.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012р. у справі №28/5005/3240/2012 залишити в силі.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" 1032 (одна тисяча тридцять дві) грн. 28 коп. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.
Головуючий суддя Карабань В.Я.
Суддя Жаботина Г.В.
Суддя Ковтонюк Л.В.