17 квітня 2013 року Справа № 5023/1673/12
Вищий господарський суд України у складі судді:
головуючого:Владимиренко С.В.
суддів:Демидової А.М.
Мирошниченка С.В.
Плюшка І.А.
Шевчук С.Р.
розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 24.09.2012
у справі№5023/1673/12
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Геліантус"
простягнення коштів
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Геліантус" про стягнення 25213,56 грн. пені, 3143,75 грн. 3% річних, 24234,44 грн. інфляційних втрат, 46014,75 грн. штрафу у зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати товару, поставленого на підставі Договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №68.03.2008/БФ від 18.03.2008, укладеного відповідачем і Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро".
Рішенням господарського суду Харківської області від 22.05.2012 позов задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліантус" на користь позивача 25213,56 грн. пені, 3143,75 грн. 3% річних, 24234,44 грн. інфляційних втрат, 4000 грн. штрафу.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2012 рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.09.2012 у справі №5023/1673/12 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2012 залишено без змін.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 24.09.2012 у справі №5023/1673/12, у якій заявник просить вказану постанову скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції. Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 19.12.2012 у справі №5013/490/12 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у допуску справи №5023/1673/12 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Зі змісту постанов Вищого господарського суду України від 24.09.2012 у справі №5023/1673/12, про перегляд якої просить заявник, та від 19.12.2012 у справі №5013/490/12, на яку він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято залежно від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
У постанові від 24.09.2012 у справі №5023/1673/12, яку заявник просить переглянути, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо необґрунтованості позову про стягнення з відповідача пені, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу за порушення відповідачем строків оплати товару за договором купівлі-продажу, право на отримання якого перейшло до позивача (нового кредитора) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (первісного кредитора) на підставі угоди про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги). Відповідного висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що сторонами договору купівлі-продажу (ТОВ "Геліантус" та ТОВ "Тридента Агро") укладено угоду №2 про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до пункту 1 якої сторонами погоджено, що зобов'язання за договором купівлі-продажу припиняються у повному обсязі, а пунктом 3 закріплено, що підписання даної угоди сторонами свідчить про відсутність будь-яких претензій сторін одна до одної за вказаним договором купівлі-продажу, тобто дана угода свідчить про погашення боргу та повне припинення зобов'язань за договором купівлі-продажу як основного, так і додаткових, і про те, що на момент укладення угоди про зміну кредитора у зобов'язанні у ТОВ "Тридента Агро" (первісного кредитора) було відсутнє право вимоги до відповідача щодо сум, які заявлені у позові до стягнення в судовому порядку.
Водночас, в постанові від 19.12.2012 у справі №5013/490/12, на яку заявник посилається, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо задоволення позову про стягнення з відповідача пені, 30% річних, інфляційних втрат та штрафу за порушення відповідачем строків оплати товару за договором купівлі-продажу, право на стягнення якого перейшло до позивача (нового кредитора) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (первісного кредитора) на підставі угоди про відступлення права вимоги. Такого висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій про те, що угода про зарахування зустрічних однорідних вимог, укладена сторонами договору купівлі-продажу (відповідачем (боржником) та третьою особою (первісним кредитором) не містить умов, якими б було передбачено, що сторони не мають одна до одної претензій стосовно стягнення штрафних санкцій за порушення строків оплати товару.
Таким чином, відповідні правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 у допуску справи №5023/1673/12 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяС.Владимиренко
СуддіА.Демидова
С.Мирошниченко
І.Плюшко
С.Шевчук