03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа №22-ц/796/5265/2013 Головуючий у 1-й інстанції:Савлук Т.В.
Доповідач: Українець Л.Д.
24 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
Головуючого - Українець Л.Д.
суддів - Оніщука М.І.,
- Шебуєвої В.А.,
при секретарі - Товарницькій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3
на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 лютого 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та головного редактора Інтернет-видання «Українська правда» ОСОБА_5 про захист честі, гідності та ділової репутації
У липні 2012 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.
З усіма уточненнями просив:
«Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на сайті за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 в статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» в наступних тезах та висловах: «предводитель украинского Евро - 2012 секс-рабынь в итальянские бордели поставлял»; «новоявленный футбольный функционер учился чиновничьему многоборью (откатный спорт, фигурное подлизывание вышестоящему начальству, бюджетний распил на скорость и прочие непубличные, но весьма доходные занятия)»; «даже несмотря на природную изворотливость и врожденную беспринципность (люди, проработавшие в МИД многие годы, говорять, что по беспринципности ОСОБА_2 абсолютний чемпион)»; «этот прищ кабинетный, вечный вылизыватель задов ОСОБА_18, ОСОБА_19 и компании»; «для человека его уровня и моральных (точнее аморальных) принципов это совсем нетипично»; «Его папочка был некогда послом в Чехии и наворовался так, что во время ревизии бухгалтерша посольства выбросилась из окна, а ему светит вполне конкретний строк за хищение в особо крупних размерах. Только ОСОБА_8 боязнь криков националистов о «преследовании сведомых украинцев» спасла «митця» от ознакомлением с тюремными порядками»; «Недаром на Михайловской у него была негламурная кличка «свиня» из-за редкого совпадения внешних и внутренних данных. Карьеру ОСОБА_2 предпочитал делать стуком, что было достаточно широко известно»; «Там за чашечкой кофе за сотню гривен (учитывая редукую жадность ОСОБА_2 - платил ОСОБА_10) он выкладывал будущему министру целый ворох сведений - от ксерокопий документов до подобного отчета, как ОСОБА_7 называл ОСОБА_8 «желтым земляным червяком»; «Когда стал ясен отказ ОСОБА_6 от наведення конституционного порядка адекватными методами, ОСОБА_6 подсуетился организовать «письмо протеста дипломатов против преступного режима». Однако и тут (на всякий случай!) смотался в штаб ОСОБА_16 и заверил, что «его заставили», но он всегда «останется верен» ОСОБА_9. Наградой за майданний «героїзм» ОСОБА_6 стала должность на Банковой, где деньги сами пошли в руки»; «Замглавы секретариата, а потом советнику президента не представляло особой трудности вставлять в проекти указов на награждения несколько фамилий, что было поставлено буквально на конвеєр. Целыми днями он обзванивал еле знакомых бизнесменов среднего уровня и предлагал «обсудить важное дело». На встрече, позиционируя себя наиболее приближенным к ОСОБА_17 - не смущаясь, предлагал организовать награждение любым орденом за соответствующий взнос в «фонд президента». Цены начинались от 25 тисяч за орден «За заслуги» 3-й степени (1-я степень - 75 тисяч) до полутора миллиона долларов за звание героя Украины. Почетные звания стоили намного дешевле - от 10 тисяч. Прайс мог немного снижаться, если человек сам оформлял необходимые первичные документы, но в целом доходность промысла на воздухе (точнее, жестянках) преувеличить невозможно. Все бы так и дальше шло по накатанной, но новоиспеченного «крупного государственного деятеля» погубила жадность. Дело в том, что поступал он не «по- пацански». Тем же бизнесом с Орденами занималось (хоть и в разных масштабах) все руководство Секретариата, но крысятничал один ОСОБА_6 - не заносил наверх ничего из заработанного»; «Когда такая вопиющая наглость вскрилась, ОСОБА_2 «сослали» послом в Хорватию. Но и на новом месте ОСОБА_2 не терял зря времени, возобновив полезный контакт со старим знакомим»; «Согласно информации полиции, данный деятель (этнический албанец с хорватским паспортом) входил в албанскую наркомафию в Белграде и отвечал за транспортировку наркотиков через сербский канал. ОСОБА_2 был с ним знаком еще со времен работы в Сербии и уже тогда оказывал (понятно, не даром) мелкие услуги по визам и организации встреч с влиятельными людьми в Украине»; «На этот раз сотрудничество стало неизмеримо масштабнее. Посол Украины стал деятельным участником разветвленной организации албано-хорватской ОПГ, занимающейся торговлей наркотиками, оружием и живым товаром. Задача ОСОБА_2 била нетрудной, но ответственной. В частности, он выписывал все необходимые документы на украинских девушек, которых потом под видом украинского дипломатического багажа в Европу ввозились крупные партии героина (хотя доказательств тому найдено не било, поскольку таможенный досмотр дипбагажа запрещен - прим.ред.). Участвовал он и в «торговле смертью» - находил покупателей в странах Африки, на которые наложено эмбарго, и помогал в оформлений закупок стрелкового вооружения»; «На полученые доходы украинский посол купил большой роскошный особняк на берегу Адриатики. Мало того - вилла била куплена на свое имя как на гражданина Хорватии»; «Когда руководителей албано-хорватской ОПГ повязали, то имя ОСОБА_2 всплыло почти немедленно…».
Зобов'язати ОСОБА_5 та ОСОБА_4 спростувати недостовірну інформацію в статті ««ІНФОРМАЦІЯ_2» оприлюднену на сайті Інтернет видання «Українська правда» за адресою: www.ІНФОРМАЦІЯ_1 в розділі «Блоги» у підрозділі «Блог ОСОБА_4» (ІНФОРМАЦІЯ_3) шляхом публікації (звичайним типом та розміром шрифту, що використовується на вказаному сайті) тексту спростування наступного змісту:
«Спростування. ОСОБА_4 та Інтернет видання «Українська Правда» в особі ОСОБА_5, поширили про ОСОБА_2 недостовірну інформацію, яка до того ж посягає на його честь, гідність та ділову репутацію. ОСОБА_4 та Інтернет видання «Українська Правда» в особі ОСОБА_5, в судовому порядку, за позовом ОСОБА_2, не довели правдивість наведеної нижче інформації (в тезах та висловах), а відтак вона визнана судом недостовірною (неправдивою) та такою, що ганьбить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2: «предводитель украинского Евро - 2012 секс-рабынь в итальянские бордели поставлял»; «новоявленный футбольный функционер учился чиновничьему многоборью (откатный спорт, фигурное подлизывание вышестоящему начальству, бюджетний распил на скорость и прочие непубличные, но весьма доходные занятия)»; «даже несмотря на природную изворотливость и врожденную беспринципность (люди, проработавшие в МИД многие годы, говорять, что по беспринципности ОСОБА_2 абсолютний чемпион)»; «этот прищ кабинетный, вечный вылизыватель задов ОСОБА_18, ОСОБА_19 и компании»; «для человека его уровня и моральных (точнее аморальных) принципов это совсем нетипично»; «Его папочка был некогда послом в Чехии и наворовался так, что во время ревизии бухгалтерша посольства выбросилась из окна, а ему светит вполне конкретний строк за хищение в особо крупних размерах. Только ОСОБА_8 боязнь криков националистов о «преследовании сведомых украинцев» спасла «митця» от ознакомлением с тюремными порядками»; «Недаром на Михайловской у него была негламурная кличка «свиня» из-за редкого совпадения внешних и внутренних данных. Карьеру ОСОБА_2 предпочитал делать стуком, что было достаточно широко известно»; «Там за чашечкой кофе за сотню гривен (учитывая редукую жадность ОСОБА_2 - платил ОСОБА_10) он выкладывал будущему министру целый ворох сведений - от ксерокопий документов до подобного отчета, как ОСОБА_7 называл ОСОБА_8 «желтым земляным червяком»; «Когда стал ясен отказ ОСОБА_6 от наведення конституционного порядка адекватными методами, ОСОБА_6 подсуетился организовать «письмо протеста дипломатов против преступного режима». Однако и тут (на всякий случай!) смотался в штаб ОСОБА_16 и заверил, что «его заставили», но он всегда «останется верен» ОСОБА_9. Наградой за майданний «героїзм» ОСОБА_6 стала должность на Банковой, где деньги сами пошли в руки»; «Замглавы секретариата, а потом советнику президента не представляло особой трудности вставлять в проекти указов на награждения несколько фамилий, что было поставлено буквально на конвеєр. Целыми днями он обзванивал еле знакомых бизнесменов среднего уровня и предлагал «обсудить важное дело». На встрече, позиционируя себя наиболее приближенным к ОСОБА_17 - не смущаясь, предлагал организовать награждение любым орденом за соответствующий взнос в «фонд президента». Цены начинались от 25 тисяч за орден «За заслуги» 3-й степени (1-я степень - 75 тисяч) до полутора миллиона долларов за звание героя Украины. Почетные звания стоили намного дешевле - от 10 тисяч. Прайс мог немного снижаться, если человек сам оформлял необходимые первичные документы, но в целом доходность промысла на воздухе (точнее, жестянках) преувеличить невозможно. Все бы так и дальше шло по накатанной, но новоиспеченного «крупного государственного деятеля» погубила жадность. Дело в том, что поступал он не «по- пацански». Тем же бизнесом с Орденами занималось (хоть и в разных масштабах) все руководство Секретариата, но крысятничал один ОСОБА_6 - не заносил наверх ничего из заработанного»; «Когда такая вопиющая наглость вскрилась, ОСОБА_2 «сослали» послом в Хорватию. Но и на новом месте ОСОБА_2 не терял зря времени, возобновив полезный контакт со старим знакомим»; «Согласно информации полиции, данный деятель (этнический албанец с хорватским паспортом) входил в албанскую наркомафию в Белграде и отвечал за транспортировку наркотиков через сербский канал. ОСОБА_2 был с ним знаком еще со времен работы в Сербии и уже тогда оказывал (понятно, не даром) мелкие услуги по визам и организации встреч с влиятельными людьми в Украине»; «На этот раз сотрудничество стало неизмеримо масштабнее. Посол Украины стал деятельным участником разветвленной организации албано-хорватской ОПГ, занимающейся торговлей наркотиками, оружием и живым товаром. Задача ОСОБА_2 била нетрудной, но ответственной. В частности, он выписывал все необходимые документы на украинских девушек, которых потом под видом украинского дипломатического багажа в Европу ввозились крупные партии героина (хотя доказательств тому найдено не било, поскольку таможенный досмотр дипбагажа запрещен - прим.ред.). Участвовал он и в «торговле смертью» - находил покупателей в странах Африки, на которые наложено эмбарго, и помогал в оформлений закупок стрелкового вооружения»; «На полученые доходы украинский посол купил большой роскошный особняк на берегу Адриатики. Мало того - вилла била куплена на свое имя как на гражданина Хорватии»; «Когда руководителей албано-хорватской ОПГ повязали, то имя ОСОБА_2 всплыло почти немедленно…».
Зазначена вище раніше поширена інформація є недостовірною (неправдивою) та такою, що ганьбить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2.
Заборонити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 будь-яким способом (в друкованих засобах масової інформації, через мережу Інтернет, на телебаченні тощо) поширювати про ОСОБА_2 недостовірну та негативну Інформацію, що порушує його честь, гідність та ділову репутацію, в тому числі, тотожну або схожу за семантичним значенням з наступною інформацією: «предводитель украинского Евро - 2012 секс-рабынь в итальянские бордели поставлял»; «новоявленный футбольный функционер учился чиновничьему многоборью (откатный спорт, фигурное подлизывание вышестоящему начальству, бюджетний распил на скорость и прочие непубличные, но весьма доходные занятия)»; «даже несмотря на природную изворотливость и врожденную беспринципность (люди, проработавшие в МИД многие годы, говорять, что по беспринципности ОСОБА_2 абсолютний чемпион)»; «этот прищ кабинетный, вечный вылизыватель задов ОСОБА_18, ОСОБА_19 и компании»; «для человека его уровня и моральных (точнее аморальных) принципов это совсем нетипично»; «Его папочка был некогда послом в Чехии и наворовался так, что во время ревизии бухгалтерша посольства выбросилась из окна, а ему светит вполне конкретний строк за хищение в особо крупних размерах. Только ОСОБА_8 боязнь криков националистов о «преследовании сведомых украинцев» спасла «митця» от ознакомлением с тюремными порядками»; «Недаром на Михайловской у него была негламурная кличка «свиня» из-за редкого совпадения внешних и внутренних данных. Карьеру ОСОБА_2 предпочитал делать стуком, что было достаточно широко известно»; «Там за чашечкой кофе за сотню гривен (учитывая редукую жадность ОСОБА_2 - платил ОСОБА_10) он выкладывал будущему министру целый ворох сведений - от ксерокопий документов до подобного отчета, как ОСОБА_7 называл ОСОБА_8 «желтым земляным червяком»; «Когда стал ясен отказ ОСОБА_6 от наведення конституционного порядка адекватными методами, ОСОБА_2 подсуетился организовать «письмо протеста дипломатов против преступного режима». Однако и тут (на всякий случай!) смотался в штаб ОСОБА_16 и заверил, что «его заставили», но он всегда «останется верен» ОСОБА_9. Наградой за майданний «героїзм» ОСОБА_2 стала должность на Банковой, где деньги сами пошли в руки»; «Замглавы секретариата, а потом советнику президента не представляло особой трудности вставлять в проекти указов на награждения несколько фамилий, что было поставлено буквально на конвеєр. Целыми днями он обзванивал еле знакомых бизнесменов среднего уровня и предлагал «обсудить важное дело». На встрече, позиционируя себя наиболее приближенным к ОСОБА_17 - не смущаясь, предлагал организовать награждение любым орденом за соответствующий взнос в «фонд президента». Цены начинались от 25 тисяч за орден «За заслуги» 3-й степени (1-я степень - 75 тисяч) до полутора миллиона долларов за звание героя Украины. Почетные звания стоили намного дешевле - от 10 тисяч. Прайс мог немного снижаться, если человек сам оформлял необходимые первичные документы, но в целом доходность промысла на воздухе (точнее, жестянках) преувеличить невозможно. Все бы так и дальше шло по накатанной, но новоиспеченного «крупного государственного деятеля» погубила жадность. Дело в том, что поступал он не «по- пацански». Тем же бизнесом с Орденами занималось (хоть и в разных масштабах) все руководство Секретариата, но крысятничал один ОСОБА_2 - не заносил наверх ничего из заработанного»; «Когда такая вопиющая наглость вскрилась, ОСОБА_2 «сослали» послом в Хорватию. Но и на новом месте ОСОБА_2 не терял зря времени, возобновив полезный контакт со старим знакомим»; «Согласно информации полиции, данный деятель (этнический албанец с хорватским паспортом) входил в албанскую наркомафию в Белграде и отвечал за транспортировку наркотиков через сербский канал. ОСОБА_2 был с ним знаком еще со времен работы в Сербии и уже тогда оказывал (понятно, не даром) мелкие услуги по визам и организации встреч с влиятельными людьми в Украине»; «На этот раз сотрудничество стало неизмеримо масштабнее. Посол Украины стал деятельным участником разветвленной организации албано-хорватской ОПГ, занимающейся торговлей наркотиками, оружием и живым товаром. Задача ОСОБА_2 била нетрудной, но ответственной. В частности, он выписывал все необходимые документы на украинских девушек, которых потом под видом украинского дипломатического багажа в Европу ввозились крупные партии героина (хотя доказательств тому найдено не било, поскольку таможенный досмотр дипбагажа запрещен - прим.ред.). Участвовал он и в «торговле смертью» - находил покупателей в странах Африки, на которые наложено эмбарго, и помогал в оформлений закупок стрелкового вооружения»; «На полученые доходы украинский посол купил большой роскошный особняк на берегу Адриатики. Мало того - вилла била куплена на свое имя как на гражданина Хорватии»; «Когда руководителей албано-хорватской ОПГ повязали, то имя ОСОБА_2 всплыло почти немедленно…».
В мотивування вимог посилався на те, що зазначена поширена інформація є недостовірною (неправдивою) та такою, що ганьбить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19 лютого 2013 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Зазначає, що якби інформація була достовірною, то її можливо було б перевірити на предмет відповідності дійсності, а тому оспорювана інформація є фактичними даними і не може вважатися оціночними судженнями.
Судом не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та всупереч вимогам ч. 1,2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», ст. 277 ЦК України не було досліджено оскаржувану інформацію, поширену в статті, на предмет можливості її перевірки на відповідність дійсності. Здійснивши таку перевірку, суд би встановив, що таку інформацію можливо перевірити на правдивість отримавши певні докази, що абсолютно виключає можливість визнання її оціночними судженнями та особистим ставленням автора до позивача.
Також судом взагалі не було здійснено навіть аналізу наданого Експертного дослідження № 72-2/12.
Крім того, відмова суду першої інстанції в задоволенні позову на підставі того, що спосіб захисту не передбачений цивільним законодавством, є незаконним та не відповідає нормам, закріпленим в ст. ст. 16,278 ЦК України.
ОСОБА_5 в судове засідання не з»явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена, що підтверджується розпискою про вручення їй 10.04.2013 року поштового відправлення.
ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився 03.04.2013 року та 24.04.2013 року, про час та місце розгляду справи повідомлявся за місцем останнього відомого місця реєстрації та шляхом вручення повістки Житловій ремонтно-експлуатаційній організації №420.
До суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 подав заяву про часткову відмову від позовних вимог та закриття в цій частині провадження у справі.
Ухвалою колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва від 24 квітня 2013 року прийнята часткова відмова від позовних вимог, а саме відмова від:
1. визнання недостовірної та такої, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 в статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» в наступних тезах та висловах:
«новоявленный футбольный функционер учился чиновничьему многоборью (откатный спорт, фигурное подлизывание вышестоящему начальству, бюджетний распил на скорость и прочие непубличные, но весьма доходные занятия)»;
«даже несмотря на природную изворотливость и врожденную беспринципность (люди, проработавшие в МИД многие годы, говорять, что по беспринципности ОСОБА_2 абсолютний чемпион)»;
«этот прищ кабинетный, вечный вылизыватель задов ОСОБА_18, ОСОБА_19 и компании»;
«для человека его уровня и моральных (точнее аморальных) принципов это совсем нетипично»;
«Когда такая вопиющая наглость вскрилась, ОСОБА_2 «сослали» послом в Хорватию. Но и на новом месте ОСОБА_2 не терял зря времени, возобновив полезный контакт со старим знакомим»;
«Когда руководителей албано-хорватской ОПГ повязали, то имя ОСОБА_2 всплыло почти немедленно…».
2. зобов»язання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 спростувати поширену недостовірну інформацію в статті ««ІНФОРМАЦІЯ_2» оприлюднену на сайті Інтернет видання «Українська правда» за адресою: www.ІНФОРМАЦІЯ_1 в розділі «Блоги» у підрозділі «Блог ОСОБА_4» (ІНФОРМАЦІЯ_3) шляхом публікації (звичайним типом та розміром шрифту, що використовується на вказаному сайті) тексту спростування наступного змісту:
«новоявленный футбольный функционер учился чиновничьему многоборью (откатный спорт, фигурное подлизывание вышестоящему начальству, бюджетний распил на скорость и прочие непубличные, но весьма доходные занятия)»;
«даже несмотря на природную изворотливость и врожденную беспринципность (люди, проработавшие в МИД многие годы, говорять, что по беспринципности ОСОБА_2 абсолютний чемпион)»;
«этот прищ кабинетный, вечный вылизыватель задов ОСОБА_18, ОСОБА_19 и компании»;
«для человека его уровня и моральных (точнее аморальных) принципов это совсем нетипично»;
«Когда такая вопиющая наглость вскрилась, ОСОБА_2 «сослали» послом в Хорватию. Но и на новом месте ОСОБА_2 не терял зря времени, возобновив полезный контакт со старим знакомим»;
«Когда руководителей албано-хорватской ОПГ повязали, то имя ОСОБА_2 всплыло почти немедленно…».
3. заборони ОСОБА_4 та ОСОБА_5 будь-яким способом (в друкованих засобах масової інформації, через мережу Інтернет, на телебаченні тощо) поширювати про ОСОБА_2 недостовірну та негативну Інформацію, що порушує його честь, гідність та ділову репутацію, в тому числі, тотожну або схожу за семантичним значенням з наступною інформацією:
«предводитель украинского Евро - 2012 секс-рабынь в итальянские бордели поставлял»;
«новоявленный футбольный функционер учился чиновничьему многоборью (откатный спорт, фигурное подлизывание вышестоящему начальству, бюджетний распил на скорость и прочие непубличные, но весьма доходные занятия)»;
«даже несмотря на природную изворотливость и врожденную беспринципность (люди, проработавшие в МИД многие годы, говорять, что по беспринципности ОСОБА_2 абсолютний чемпион)»;
«этот прищ кабинетный, вечный вылизыватель задов ОСОБА_18, ОСОБА_19 и компании»;
«для человека его уровня и моральных (точнее аморальных) принципов это совсем нетипично»;
«Его папочка был некогда послом в Чехии и наворовался так, что во время ревизии бухгалтерша посольства выбросилась из окна, а ему светит вполне конкретний строк за хищение в особо крупних размерах. Только ОСОБА_8 боязнь криков националистов о «преследовании сведомых украинцев» спасла «митця» от ознакомлением с тюремными порядками»;
«Недаром на Михайловской у него была негламурная кличка «свиня» из-за редкого совпадения внешних и внутренних данных. Карьеру ОСОБА_2 предпочитал делать стуком, что было достаточно широко известно»;
«Там за чашечкой кофе за сотню гривен (учитывая редукую жадность ОСОБА_2 - платил ОСОБА_10) он выкладывал будущему министру целый ворох сведений - от ксерокопий документов до подобного отчета, как ОСОБА_7 называл ОСОБА_8 «желтым земляным червяком»;
«Когда стал ясен отказ ОСОБА_6 от наведення конституционного порядка адекватными методами, ОСОБА_2 подсуетился организовать «письмо протеста дипломатов против преступного режима». Однако и тут (на всякий случай!) смотался в штаб ОСОБА_16 и заверил, что «его заставили», но он всегда «останется верен» ОСОБА_9. Наградой за майданний «героїзм» ОСОБА_2 стала должность на Банковой, где деньги сами пошли в руки»;
«Замглавы секретариата, а потом советнику президента не представляло особой трудности вставлять в проекти указов на награждения несколько фамилий, что было поставлено буквально на конвеєр. Целыми днями он обзванивал еле знакомых бизнесменов среднего уровня и предлагал «обсудить важное дело». На встрече, позиционируя себя наиболее приближенным к ОСОБА_17 - не смущаясь, предлагал организовать награждение любым орденом за соответствующий взнос в «фонд президента». Цены начинались от 25 тисяч за орден «За заслуги» 3-й степени (1-я степень - 75 тисяч) до полутора миллиона долларов за звание героя Украины. Почетные звания стоили намного дешевле - от 10 тисяч. Прайс мог немного снижаться, если человек сам оформлял необходимые первичные документы, но в целом доходность промысла на воздухе (точнее, жестянках) преувеличить невозможно. Все бы так и дальше шло по накатанной, но новоиспеченного «крупного государственного деятеля» погубила жадность. Дело в том, что поступал он не «по- пацански». Тем же бизнесом с Орденами занималось (хоть и в разных масштабах) все руководство Секретариата, но крысятничал один ОСОБА_2 - не заносил наверх ничего из заработанного»;
«Когда такая вопиющая наглость вскрилась, ОСОБА_2 «сослали» послом в Хорватию. Но и на новом месте ОСОБА_2 не терял зря времени, возобновив полезный контакт со старим знакомим»;
«Согласно информации полиции, данный деятель (этнический албанец с хорватским паспортом) входил в албанскую наркомафию в Белграде и отвечал за транспортировку наркотиков через сербский канал. ОСОБА_2 был с ним знаком еще со времен работы в Сербии и уже тогда оказывал (понятно, не даром) мелкие услуги по визам и организации встреч с влиятельными людьми в Украине»;
«На этот раз сотрудничество стало неизмеримо масштабнее. Посол Украины стал деятельным участником разветвленной организации албано-хорватской ОПГ, занимающейся торговлей наркотиками, оружием и живым товаром. Задача ОСОБА_2 била нетрудной, но ответственной. В частности, он выписывал все необходимые документы на украинских девушек, которых потом под видом украинского дипломатического багажа в Европу ввозились крупные партии героина (хотя доказательств тому найдено не било, поскольку таможенный досмотр дипбагажа запрещен - прим.ред.). Участвовал он и в «торговле смертью» - находил покупателей в странах Африки, на которые наложено эмбарго, и помогал в оформлений закупок стрелкового вооружения»;
«На полученые доходы украинский посол купил большой роскошный особняк на берегу Адриатики. Мало того - вилла била куплена на свое имя как на гражданина Хорватии»;
«Когда руководителей албано-хорватской ОПГ повязали, то имя ОСОБА_2 всплыло почти немедленно…».
Скасовано заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 лютого 2013 року в частині відмови в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 про:
1. визнання недостовірної та такої, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 в статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» в наступних тезах та висловах:
«новоявленный футбольный функционер учился чиновничьему многоборью (откатный спорт, фигурное подлизывание вышестоящему начальству, бюджетний распил на скорость и прочие непубличные, но весьма доходные занятия)»;
«даже несмотря на природную изворотливость и врожденную беспринципность (люди, проработавшие в МИД многие годы, говорять, что по беспринципности ОСОБА_2 абсолютний чемпион)»;
«этот прищ кабинетный, вечный вылизыватель задов ОСОБА_18, ОСОБА_19 и компании»;
«для человека его уровня и моральных (точнее аморальных) принципов это совсем нетипично»;
«Когда такая вопиющая наглость вскрилась, ОСОБА_2 «сослали» послом в Хорватию. Но и на новом месте ОСОБА_2 не терял зря времени, возобновив полезный контакт со старим знакомим»;
«Когда руководителей албано-хорватской ОПГ повязали, то имя ОСОБА_2 всплыло почти немедленно…».
2. зобов'язання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 спростувати поширену недостовірну інформацію в статті ««ІНФОРМАЦІЯ_2» оприлюднену на сайті Інтернет видання «Українська правда» за адресою: www.ІНФОРМАЦІЯ_1 в розділі «Блоги» у підрозділі «Блог ОСОБА_4» (ІНФОРМАЦІЯ_3) шляхом публікації (звичайним типом та розміром шрифту, що використовується на вказаному сайті) тексту спростування наступного змісту:
«новоявленный футбольный функционер учился чиновничьему многоборью (откатный спорт, фигурное подлизывание вышестоящему начальству, бюджетний распил на скорость и прочие непубличные, но весьма доходные занятия)»;
«даже несмотря на природную изворотливость и врожденную беспринципность (люди, проработавшие в МИД многие годы, говорять, что по беспринципности ОСОБА_2 абсолютний чемпион)»;
«этот прищ кабинетный, вечный вылизыватель задов ОСОБА_18, ОСОБА_19 и компании»;
«для человека его уровня и моральных (точнее аморальных) принципов это совсем нетипично»;
«Когда такая вопиющая наглость вскрилась, ОСОБА_2 «сослали» послом в Хорватию. Но и на новом месте ОСОБА_2 не терял зря времени, возобновив полезный контакт со старим знакомим»;
«Когда руководителей албано-хорватской ОПГ повязали, то имя ОСОБА_2 всплыло почти немедленно…».
3. заборони ОСОБА_4 та ОСОБА_5 будь-яким способом (в друкованих засобах масової інформації, через мережу Інтернет, на телебаченні тощо) поширювати про ОСОБА_2 недостовірну та негативну Інформацію, що порушує його честь, гідність та ділову репутацію, в тому числі, тотожну або схожу за семантичним значенням з наступною інформацією:
«предводитель украинского Евро - 2012 секс-рабынь в итальянские бордели поставлял»;
«новоявленный футбольный функционер учился чиновничьему многоборью (откатный спорт, фигурное подлизывание вышестоящему начальству, бюджетний распил на скорость и прочие непубличные, но весьма доходные занятия)»;
«даже несмотря на природную изворотливость и врожденную беспринципность (люди, проработавшие в МИД многие годы, говорять, что по беспринципности ОСОБА_2 абсолютний чемпион)»;
«этот прищ кабинетный, вечный вылизыватель задов ОСОБА_18, ОСОБА_19 и компании»;
«для человека его уровня и моральных (точнее аморальных) принципов это совсем нетипично»;
«Его папочка был некогда послом в Чехии и наворовался так, что во время ревизии бухгалтерша посольства выбросилась из окна, а ему светит вполне конкретний строк за хищение в особо крупних размерах. Только ОСОБА_8 боязнь криков националистов о «преследовании сведомых украинцев» спасла «митця» от ознакомлением с тюремными порядками»;
«Недаром на Михайловской у него была негламурная кличка «свиня» из-за редкого совпадения внешних и внутренних данных. Карьеру ОСОБА_2 предпочитал делать стуком, что было достаточно широко известно»;
«Там за чашечкой кофе за сотню гривен (учитывая редукую жадность ОСОБА_2 - платил ОСОБА_10) он выкладывал будущему министру целый ворох сведений - от ксерокопий документов до подобного отчета, как ОСОБА_7 называл ОСОБА_8 «желтым земляным червяком»;
«Когда стал ясен отказ ОСОБА_6 от наведення конституционного порядка адекватными методами, ОСОБА_2 подсуетился организовать «письмо протеста дипломатов против преступного режима». Однако и тут (на всякий случай!) смотался в штаб ОСОБА_16 и заверил, что «его заставили», но он всегда «останется верен» ОСОБА_9. Наградой за майданний «героїзм» ОСОБА_2 стала должность на Банковой, где деньги сами пошли в руки»;
«Замглавы секретариата, а потом советнику президента не представляло особой трудности вставлять в проекти указов на награждения несколько фамилий, что было поставлено буквально на конвеєр. Целыми днями он обзванивал еле знакомых бизнесменов среднего уровня и предлагал «обсудить важное дело». На встрече, позиционируя себя наиболее приближенным к ОСОБА_17 - не смущаясь, предлагал организовать награждение любым орденом за соответствующий взнос в «фонд президента». Цены начинались от 25 тисяч за орден «За заслуги» 3-й степени (1-я степень - 75 тисяч) до полутора миллиона долларов за звание героя Украины. Почетные звания стоили намного дешевле - от 10 тисяч. Прайс мог немного снижаться, если человек сам оформлял необходимые первичные документы, но в целом доходность промысла на воздухе (точнее, жестянках) преувеличить невозможно. Все бы так и дальше шло по накатанной, но новоиспеченного «крупного государственного деятеля» погубила жадность. Дело в том, что поступал он не «по- пацански». Тем же бизнесом с Орденами занималось (хоть и в разных масштабах) все руководство Секретариата, но крысятничал один ОСОБА_2 - не заносил наверх ничего из заработанного»;
«Когда такая вопиющая наглость вскрилась, ОСОБА_2 «сослали» послом в Хорватию. Но и на новом месте ОСОБА_2 не терял зря времени, возобновив полезный контакт со старим знакомим»;
«Согласно информации полиции, данный деятель (этнический албанец с хорватским паспортом) входил в албанскую наркомафию в Белграде и отвечал за транспортировку наркотиков через сербский канал. ОСОБА_2 был с ним знаком еще со времен работы в Сербии и уже тогда оказывал (понятно, не даром) мелкие услуги по визам и организации встреч с влиятельными людьми в Украине»;
«На этот раз сотрудничество стало неизмеримо масштабнее. Посол Украины стал деятельным участником разветвленной организации албано-хорватской ОПГ, занимающейся торговлей наркотиками, оружием и живым товаром. Задача ОСОБА_2 била нетрудной, но ответственной. В частности, он выписывал все необходимые документы на украинских девушек, которых потом под видом украинского дипломатического багажа в Европу ввозились крупные партии героина (хотя доказательств тому найдено не било, поскольку таможенный досмотр дипбагажа запрещен - прим.ред.). Участвовал он и в «торговле смертью» - находил покупателей в странах Африки, на которые наложено эмбарго, и помогал в оформлений закупок стрелкового вооружения»;
«На полученые доходы украинский посол купил большой роскошный особняк на берегу Адриатики. Мало того - вилла била куплена на свое имя как на гражданина Хорватии»;
«Когда руководителей албано-хорватской ОПГ повязали, то имя ОСОБА_2 всплыло почти немедленно…»та провадження у справі в цій частині позовних вимог закрито.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності та необґрунтованості та визнав висловили оціночними судження.
Проте з таким висновком суду погодитися неможливо з огляду на таке.
Згідно ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
У відповідності до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 оприлюднена стаття «ІНФОРМАЦІЯ_2», яка розміщена на сайті Інтернет видання «Українська правда» за адресою: www.ІНФОРМАЦІЯ_1 в розділі «Блоги» у підрозділі «БлогОСОБА_4» (ІНФОРМАЦІЯ_3).
Згідно висновку №72-1/12 експертного дослідження у сфері телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів від 15 травня 2012 року, який надано головним судовим експертом лабораторії авторського права та суміжних прав Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності ОСОБА_13, на замовлення адвоката ТОВ «Дубинський і Ошарова» ОСОБА_14, встановлено, що Веб-сторінка, що містить статтю «ІНФОРМАЦІЯ_2» на веб-сайті (http:/ІНФОРМАЦІЯ_1) знаходиться з адресою: (ІНФОРМАЦІЯ_3). Дана веб - сторінка містить статичні елементи інформаційного наповнення, до яких належать: графічні елементи, що складають оформлення веб-сайту (графічні зображення, логотипи тощо), гіперпосилання на пов'язані матеріали, текстова інформація під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_2».
В силу п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року за №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, власником доменного імені http: ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_5, що підтверджується інформацією ТОВ «Інтернет Інвест», як реєстратора доменних імен, від 12 листопада 2012 року (вих.. .№786/1). (а.с.120)
Автором відповідного інформаційного матеріалу є ОСОБА_4.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Згідно ст.ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.
Відповідно частин 1,3 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.
Пункт 18 Постанови № 1 закріплює, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Заслуговують на увагу суду посилання представника позивача на те, що судом було не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та всупереч вимогам ч. 1,2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», ст. 277 ЦК України не було досліджено оскаржувану інформацію, поширену в статті, на предмет можливості її перевірки на відповідність дійсності, виходячи з наступного.
В силу статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
Відповідно до п.19. Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 р. за №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Проаналізувавши зміст інформація, колегія суддів вважає, що оскаржувана позивачем інформація містить в собі не оціночні судження відповідача ОСОБА_4, а твердження, в яких автор статті вказує на наявність фактів, які можливо перевірити на їх достовірність.
При цьому, наведена публікація не містить посилання на докази, які б підтверджували їх правдивість та достовірність.
В статті ОСОБА_4. викладає інформацію, як достовірну, не посилаючись на конкретні джерела отримання відомостей що позивач здійснював доноси, пропонував допомогу в отриманні нагород, входив в албанську наркоманію, відповідав за транспортування наркотиків через сербський канал, торгував наркотиками, зброєю та живим товаром, на отримані доходи придбав особняк на березі Адріатики, як громадянин Хорватії.
Інформація, яка була поширена відповідачами, містить прямі звинувачення позивача у скоєнні цілого ряду злочинів, а саме: сутенерства, хабарництва, контрабанди наркотичних засобів, крадіжки, привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, що не є судженнями та може доводитися лише обвинувальними процесуальними документами.
Колегія суддів погоджується з доводами представника позивача, що в оскаржуваній інформації відсутнє посилання ОСОБА_4 на те, що це його особисті думки і оцінка дій позивача. Весь текст статті викладений в такій формі, що пересічний читач вважатиме, що такі дії позивачем дійсно здійснювались.
Враховуючи те, що відповідачі не надали жодного доказу на підтвердження того, що поширена інформація відповідає дійсності, колегія суддів вважає, що поширена інформація є негативною та не є оціночним судженням, тому вона підлягає спростуванню в порядку, визначеному ст.277 ЦК України.
Так, у силу ч.ч.4,7 ст.277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Пунктом 24 Постанови Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 передбачено, що задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права.
Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформація, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).
У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.
Згідно п.25 зазначеної Постанови, спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.
Крім того, визначаючи спосіб спростування відомостей, суд відповідно до вимог статті 37 Закону про пресу та положень іншого відповідного законодавства може зобов'язати редакцію (видавництво) опублікувати спростування в спеціальній рубриці або на тій самій шпальті й тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення: у газеті - не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили, в інших періодичних виданнях - у запланованому найближчому випуску.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, оскільки відповідачами було поширено інформацію, яка за своїм змістом не є висловленням ними своїх суджень, а є відображенням фактів, які, як слідує зі статті, мали місце в особистому житті ОСОБА_2 При цьому відповідачами не надано жодного доказу, що поширена ними інформація відповідає дійсності, як це передбачено ч.4 ст.277 ЦК України.
Також згідно ч.5 ст.88 ЦПК України, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно з відповідачів слід стягнути судовий збір у розмірі 107,30 грн. з кожного.
Керуючись ст.ст.16,201,277,297,299 ЦК України, ст. 30 Закону України "Про інформацію", п.п.12,15,18,19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року за №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»ст.ст. 88, 303, 304,307,308, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 лютого 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2задовольнити.
Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на сайті за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 в статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» в наступних тезах та висловах:
«предводитель украинского Евро - 2012 секс-рабынь в итальянские бордели поставлял»;
«Его папочка был некогда послом в Чехии и наворовался так, что во время ревизии бухгалтерша посольства выбросилась из окна, а ему светит вполне конкретний строк за хищение в особо крупних размерах. Только ОСОБА_8 боязнь криков националистов о «преследовании сведомых украинцев» спасла «митця» от ознакомлением с тюремными порядками»;
«Недаром на Михайловской у него была негламурная кличка «свиня» из-за редкого совпадения внешних и внутренних данных. Карьеру ОСОБА_2 предпочитал делать стуком, что было достаточно широко известно»;
«Там за чашечкой кофе за сотню гривен (учитывая редукую жадность ОСОБА_2 - платил ОСОБА_10) он выкладывал будущему министру целый ворох сведений - от ксерокопий документов до подобного отчета, как ОСОБА_7 называл ОСОБА_8 «желтым земляным червяком»;
«Когда стал ясен отказ ОСОБА_6 от наведення конституционного порядка адекватными методами, ОСОБА_6 подсуетился организовать «письмо протеста дипломатов против преступного режима». Однако и тут (на всякий случай!) смотался в штаб ОСОБА_16 и заверил, что «его заставили», но он всегда «останется верен» ОСОБА_9. Наградой за майданний «героїзм» ОСОБА_6 стала должность на Банковой, где деньги сами пошли в руки»;
«Замглавы секретариата, а потом советнику президента не представляло особой трудности вставлять в проекти указов на награждения несколько фамилий, что было поставлено буквально на конвеєр. Целыми днями он обзванивал еле знакомых бизнесменов среднего уровня и предлагал «обсудить важное дело». На встрече, позиционируя себя наиболее приближенным к ОСОБА_17 - не смущаясь, предлагал организовать награждение любым орденом за соответствующий взнос в «фонд президента». Цены начинались от 25 тисяч за орден «За заслуги» 3-й степени (1-я степень - 75 тисяч) до полутора миллиона долларов за звание героя Украины. Почетные звания стоили намного дешевле - от 10 тисяч. Прайс мог немного снижаться, если человек сам оформлял необходимые первичные документы, но в целом доходность промысла на воздухе (точнее, жестянках) преувеличить невозможно. Все бы так и дальше шло по накатанной, но новоиспеченного «крупного государственного деятеля» погубила жадность. Дело в том, что поступал он не «по- пацански». Тем же бизнесом с Орденами занималось (хоть и в разных масштабах) все руководство Секретариата, но крысятничал один ОСОБА_6 - не заносил наверх ничего из заработанного»;
«Согласно информации полиции, данный деятель (этнический албанец с хорватским паспортом) входил в албанскую наркомафию в Белграде и отвечал за транспортировку наркотиков через сербский канал. ОСОБА_2 был с ним знаком еще со времен работы в Сербии и уже тогда оказывал (понятно, не даром) мелкие услуги по визам и организации встреч с влиятельными людьми в Украине»;
«На этот раз сотрудничество стало неизмеримо масштабнее. Посол Украины стал деятельным участником разветвленной организации албано-хорватской ОПГ, занимающейся торговлей наркотиками, оружием и живым товаром. Задача ОСОБА_2 била нетрудной, но ответственной. В частности, он выписывал все необходимые документы на украинских девушек, которых потом под видом украинского дипломатического багажа в Европу ввозились крупные партии героина (хотя доказательств тому найдено не било, поскольку таможенный досмотр дипбагажа запрещен - прим.ред.). Участвовал он и в «торговле смертью» - находил покупателей в странах Африки, на которые наложено эмбарго, и помогал в оформлений закупок стрелкового вооружения»;
«На полученые доходы украинский посол купил большой роскошный особняк на берегу Адриатики. Мало того - вилла била куплена на свое имя как на гражданина Хорватии».
Зобов'язати ОСОБА_4 та головного редактора Інтернет видання «Українська правда» ОСОБА_5 не пізніше одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію в статті ««ІНФОРМАЦІЯ_2» оприлюднену на сайті Інтернет видання «Українська правда» за адресою: www.ІНФОРМАЦІЯ_1 в розділі «Блоги» у підрозділі «Блог ОСОБА_4» (ІНФОРМАЦІЯ_3) шляхом публікації на тій самій шпальті і тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення, тексту спростування наступного змісту:
«Спростування.
ОСОБА_4 та Інтернет видання «Українська Правда» в особі ОСОБА_5, поширили про ОСОБА_2 недостовірну інформацію, що посягає на його честь, гідність та ділову репутацію і міститься в наступних тезах та висловах:
«предводитель украинского Евро - 2012 секс-рабынь в итальянские бордели поставлял»;
«Его папочка был некогда послом в Чехии и наворовался так, что во время ревизии бухгалтерша посольства выбросилась из окна, а ему светит вполне конкретний строк за хищение в особо крупних размерах. Только ОСОБА_8 боязнь криков националистов о «преследовании сведомых украинцев» спасла «митця» от ознакомлением с тюремными порядками»;
«Недаром на Михайловской у него была негламурная кличка «свиня» из-за редкого совпадения внешних и внутренних данных. Карьеру ОСОБА_2 предпочитал делать стуком, что было достаточно широко известно»;
«Там за чашечкой кофе за сотню гривен (учитывая редукую жадность ОСОБА_2 - платил ОСОБА_10) он выкладывал будущему министру целый ворох сведений - от ксерокопий документов до подобного отчета, как ОСОБА_7 называл ОСОБА_8 «желтым земляным червяком»;
«Когда стал ясен отказ ОСОБА_6 от наведення конституционного порядка адекватными методами, ОСОБА_6 подсуетился организовать «письмо протеста дипломатов против преступного режима». Однако и тут (на всякий случай!) смотался в штаб ОСОБА_16 и заверил, что «его заставили», но он всегда «останется верен» ОСОБА_9. Наградой за майданний «героїзм» ОСОБА_6 стала должность на Банковой, где деньги сами пошли в руки»;
«Замглавы секретариата, а потом советнику президента не представляло особой трудности вставлять в проекти указов на награждения несколько фамилий, что было поставлено буквально на конвеєр. Целыми днями он обзванивал еле знакомых бизнесменов среднего уровня и предлагал «обсудить важное дело». На встрече, позиционируя себя наиболее приближенным к ОСОБА_17 - не смущаясь, предлагал организовать награждение любым орденом за соответствующий взнос в «фонд президента». Цены начинались от 25 тисяч за орден «За заслуги» 3-й степени (1-я степень - 75 тисяч) до полутора миллиона долларов за звание героя Украины. Почетные звания стоили намного дешевле - от 10 тисяч. Прайс мог немного снижаться, если человек сам оформлял необходимые первичные документы, но в целом доходность промысла на воздухе (точнее, жестянках) преувеличить невозможно. Все бы так и дальше шло по накатанной, но новоиспеченного «крупного государственного деятеля» погубила жадность. Дело в том, что поступал он не «по- пацански». Тем же бизнесом с Орденами занималось (хоть и в разных масштабах) все руководство Секретариата, но крысятничал один ОСОБА_6 - не заносил наверх ничего из заработанного»;
«Согласно информации полиции, данный деятель (этнический албанец с хорватским паспортом) входил в албанскую наркомафию в Белграде и отвечал за транспортировку наркотиков через сербский канал. ОСОБА_2 был с ним знаком еще со времен работы в Сербии и уже тогда оказывал (понятно, не даром) мелкие услуги по визам и организации встреч с влиятельными людьми в Украине»;
«На этот раз сотрудничество стало неизмеримо масштабнее. Посол Украины стал деятельным участником разветвленной организации албано-хорватской ОПГ, занимающейся торговлей наркотиками, оружием и живым товаром. Задача ОСОБА_2 била нетрудной, но ответственной. В частности, он выписывал все необходимые документы на украинских девушек, которых потом под видом украинского дипломатического багажа в Европу ввозились крупные партии героина (хотя доказательств тому найдено не било, поскольку таможенный досмотр дипбагажа запрещен - прим.ред.). Участвовал он и в «торговле смертью» - находил покупателей в странах Африки, на которые наложено эмбарго, и помогал в оформлений закупок стрелкового вооружения»;
«На полученые доходы украинский посол купил большой роскошный особняк на берегу Адриатики. Мало того - вилла била куплена на свое имя как на гражданина Хорватии».
Зазначена поширена інформація є недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2».
Стягнути з ОСОБА_4 та Головного редактора Інтернет-видання «Українська правда» ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2по 107, 30 грн. судового збору з кожного.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий:
Судді: