Апеляційний суд міста Києва
24 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого - судді Тютюн Т.М.,
суддів Журавля О.О., Ященка М.А.,
при секретарі Вендоліній А.М.,
за участю прокурора Гуменюк Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12013110070000195 по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м.Києва, що зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 19 березня 2013 року,
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 19.03.2013 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013110070000195 щодо ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, повернуто прокурору.
Своє рішення суд мотивував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, оскільки не містить даних про місце проживання обвинуваченого ОСОБА_1, а формулювання обвинувачення викладено не в повному обсязі і в ньому не зазначено, що дії ОСОБА_1, які виразились у таємному викраденні чужого майна, є крадіжкою. Також суд встановив наявність розбіжностей відносно дати внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) у розписках ОСОБА_1 про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову та в самому обвинувальному акті.
Справа № 11-кп/796/96/13
Категорія: ч.1 ст.185 КК України
Головуючий у першій інстанції: Отвіновський П.Л.
Доповідач: Тютюн Т.М.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги прокурор обґрунтовує тим, що рішення суду за своїм змістом спрямоване на порушення розумних строків кримінального провадження, адже суд пропонує прокурору вказати в обвинувальному акті іншу адресу проживання обвинуваченого, зазначити в дужках при формулюванні ОСОБА_1 обвинувачення, що інкримінований йому злочин є крадіжкою, та виправити дати, коли відомості про кримінальне правопорушення було внесено до ЄРДР.
Апелянт вказує, що суд порушив вимоги ч.3 ст.315 КПК України, оскільки через декілька неявок обвинуваченого повернув обвинувальний акт прокурору і залишив без розгляду клопотання останнього про можливість призначити судовий розгляд з одночасною зміною обвинуваченому запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту і оголошення його розшуку.
Прокурор зазначає, що недолік у формулюванні обвинувачення може бути усунутий шляхом зміни обвинувачення відповідно до вимог ст.338 КПК України, а невідповідність дат внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР пояснює технічною помилкою.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, провівши судові дебати, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, а ухвала суду - зміні з наступних підстав.
Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Як встановив суд першої інстанції, за зазначеною в обвинувальному акті щодо ОСОБА_1 адресою: АДРЕСА_1, останній не проживає більше чотирьох років.
Згідно з п.2 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Колегія суддів погоджується з висновками, викладеними в ухвалі суду першої інстанції, про те, що вказаним вимогам закону обвинувальний акт не відповідає, адже відомостей про місце проживання ОСОБА_1 обвинувальний акт не містить, а за зазначеним у ньому місцем реєстрації обвинувачений тривалий час не проживає, що підтверджується матеріалами, які надійшли на виконання ухвал суду першої інстанції про привід обвинуваченого (а.с.17, 20, 25-29).
Що стосується доводів прокурора про те, що суд відповідно до вимог ч.3 ст.315 КПК України повинен був призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, змінити ОСОБА_1 запобіжний захід та оголосити розшук обвинуваченого, однак не розглянув клопотання прокурора з вказаних питань, то вони є безпідставними.
З журналу судового засідання вбачається, що клопотання прокурором не заявлялося, а лише висловлювалася думка з приводу можливості призначити судовий розгляд та оголосити розшук обвинуваченого.
Крім того, згідно з ст.151 КПК України 1960 року підписка про невиїзд полягає у відібранні від підозрюваного або обвинуваченого письмового зобов'язання не відлучатися із зареєстрованого місця проживання чи перебування або з місця тимчасового знаходження без дозволу слідчого.
Колегія суддів зауважує, що на момент обрання запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд 18.06.2011 року у порядку, визначеному КПК України 1960 року, органом досудового слідства не було встановлено адресу, за якою ОСОБА_1 фактично проживав.
Також судом першої інстанції встановлено, що в розписці ОСОБА_1 про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування вказано, що це обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013110070000195, зареєстрованому в ЄРДР 29.11.2012 року, в той час як в самому акті зазначено про реєстрацію кримінального провадження в ЄРДР 8.01.2013 року, а в розписці ОСОБА_1 про отримання копії цивільного позову дата реєстрації - 9.01.2013 року.
Тому висновки суду першої інстанції про наявність сумніву щодо отримання копії обвинувального акту ОСОБА_1 саме в даному провадженні, враховуючи, що відносно нього розпочаті й інші кримінальні провадження (а.с.25, 27), є обґрунтованими, а доводи в апеляції прокурора про технічну помилку, допущену двічі, не заслуговують на увагу.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції навів в ухвалі ґрунтовні мотиви повернення обвинувального акта прокурору, а тому підстав для її скасування з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, не вбачає.
Разом з тим, посилання в ухвалі суду першої інстанції на те, що в обвинувальному акті не в повному обсязі викладено формулювання обвинувачення, є надуманими.
Згідно з п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Невідповідності обвинувального акта вказаним вимогам закону колегія суддів не вбачає, оскільки він містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, способу та інших обставин його вчинення, мотиву, виду і розміру шкоди, частини статті кримінального закону. Формулювання ж обвинувачення за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна без зазначення про те, що це є крадіжка, не впливає на обсяг обвинувачення і не свідчить про його неповноту або неправильність.
А тому висновки суду першої інстанції про неповне формулювання обвинувачення не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і є підставою для зміни ухвали відповідно до вимог ст.ст.409, 411 КПК України шляхом виключення вказівки про необхідність зазначення в формулюванні обвинувачення про те, що дії ОСОБА_1, які виразилися в таємному викраденні чужого майна, є крадіжкою, і часткового задоволення апеляційної скарги прокурора.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - старшого прокурора прокуратури Подільського району міста Києва Хавіна Валентина Олеговича задовольнити частково.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 19 березня 2013 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013110070000195 щодо ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, повернуто прокурору, змінити.
Виключити з мотивувальної частини ухвали Подільського районного суду м. Києва від 19 березня 2013 року вказівку про необхідність зазначення в формулюванні обвинувачення про те, що дії ОСОБА_1, які виразилися в таємному викраденні чужого майна, є крадіжкою.
У решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Судді:
Тютюн Т.М. Журавель О.О. Ященко М.А.