[1]
[2]
25 квітня 2013 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду міста Києва Паленик І.Г. за участі:
особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - іншого учасника ДТП - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 14 березня 2013 року, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, -
ОСОБА_1, який народився 10 квітня 1987 року в м. Харкові, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1 -
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження по справі закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 15 листопада 2012 року о 20 годині 45 хвилин, керуючи мотоциклом НОМЕР_1, рухаючись по перехрестю бул. Л.України та пров. Щорса в м. Києві, не врахував дорожню обстановку під час ввімкнення жовтого сигналу світлофора, не забезпечив безпеку дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження.
Своє рішення суд мотивував тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні названого адміністративного правопорушення підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, протоколом огляду місця ДТП, та поясненнями другого учасника пригоди ОСОБА_2 Разом з цим суддею встановлено, що на момент розгляду справи закінчились строки накладення адміністративного стягнення, і відповідно прийнято рішення про закриття провадження у справі.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді районного суду та закрити провадження у даній справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зокрема, апеляційна скарга мотивована тим, що суддя районного суду фактично не досліджував обставини справи, розглянувши її не об'єктивно, однобічно, упереджено та поверхнево, що призвело до прийняття незаконної та необґрунтованої постанови. Так, визнаючи його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суддя в порушення вимог ст. 62 Конституції України зробив неправильні висновки, які ґрунтуються на припущенні, що він, ОСОБА_1 міг рухатись по перехрестю в той час, коли ввімкнувся жовтий сигнал світлофору, в результаті чого відбулося зіткнення транспортних засобів. Однак на переконання ОСОБА_1, за умови руху обох водіїв на дозволяючий сигнал світлофора потрібно було врахувати, що він рухався в своїй смузі не змінюючи напрямку руху, а водій ОСОБА_2 змінював напрямок руху, здійснюючи розворот, і отже саме він мав переконатись, що для нього відсутня перешкода праворуч перед виконанням маневру, у зв'язку з чим на останнього і було складено протокол про адміністративне правопорушення. З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 уважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а дорожньо-транспортна пригода сталася виключно з вини водія ОСОБА_2
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 15 листопада 2012 року керував мотоциклом «Хонда-СВ 400», рухався прямо по бул.Л.Українки з боку Бесарабської площі в напрямку площі Л.Українки. Під'їжджаючи до перехрестя з провулку Щорса, продовжив рух прямо на зелений сигнал світлофора. В цей час, автомобіль «Лексус» під керуванням водія ОСОБА_2, рухаючись по бул. Л.Українки у зустрічному напрямку, мав намір здійснити розворот, і відповідно до п. 10.4 ПДР України, повинен був надати йому дорогу, однак ОСОБА_2 цього не зробив у зв'язку з чим і сталося зіткнення транспортних засобів. Крім того, ОСОБА_1 наголошує на тому, що свідок ОСОБА_5, пояснення якого долучені до матеріалів справи, був очевидцем ДТП та також засвідчив порушення ПДР України саме ОСОБА_2 З урахуванням зазначеного, просив скасувати постанову судді районного суду та закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В свою чергу ОСОБА_2 - другий учасник ДТП, зазначив, що рухався по бул. Лесі Українки до перехрестя з провулком Щорса, зупинився в крайній лівій смузі з метою розвороту в сторону площі Л.Українки та чекав дозволяючий йому рух сигнал світлофора. Дочекавшись зеленого світла почав рух, та проїхавши близько 5 метрів в передню частину його автомобіля на великій швидкості в'їхав мотоцикл, в результаті чого автомобіль отримав пошкодження. Це також підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_6, які містяться в матеріалах справи. Вважаючи, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП повністю доведена матеріалами справи, а сам ОСОБА_1 не надав до суду доказів на спростування його вини у вчиненні названого правопорушення, просив залишити рішення судді районного суду без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Заслухавши пояснення учасників ДТП, відповідно ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, орган, який склав даний протокол про адміністративне правопорушення та суддя суду першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення цих вимог закону не виконали та не надали належної оцінки доказам, що містяться в матеріалах справи.
Загальновизнано і зазначено в п. 24 Постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зокрема, і щодо неприпустимості спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. Крім того, при розгляді справ зазначеної категорії судам необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків.
Відповідно до матеріалів справи, суд першої інстанції викликав у судові засідання учасника ДТП - ОСОБА_2, а також свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5, однак постанова судді районного суду не містить даних про надання останніми пояснень, або ж про причини їх неявки до суду.
Крім того, з матеріалів справи убачається, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 кожен з водіїв вказував на свій механізм дорожньо-транспортної пригоди.
При цьому пояснення водія ОСОБА_2 співпадали з поясненнями свідка ОСОБА_6
А в подальшому до суду першої інстанції були надані пояснення свідка ОСОБА_5, які підтверджували пояснення ОСОБА_1
Свідчення учасників ДТП, як в поясненнях наданих працівникам ДАІ, так і у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції містять у собі суттєві розбіжності, щодо причин та механізму утворення ДТП, що в даному конкретному випадку позбавляє суд можливості прийти до остаточних, безсумнівних висновків, щодо винуватості чи не винуватості ОСОБА_1 в даному ДТП.
Зокрема, кожен з учасників ДТП категорично стверджував, що їхав на дозволяючий рух зелений сигнал світлофора, однак у відсутність циклограми роботи світлофорів на ділянці де сталося ДТП, апеляційний суд також не може прийти до остаточно висновку про відповідність, чи не відповідність дій водія ОСОБА_1 ПДР України.
Крім того, відповідно до п. 6.1 наказу МВС про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 26 лютого 2009 року, на схемі місця ДТП повинні бути графічно зображені та зафіксовані, серед іншого, координати місця зіткнення, та розміщення частин і об'єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини та ін.), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїзної частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла. На зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються: марка (модель) пошкодженого транспортного засобу; номерний знак транспортного засобу; власник транспортного засобу; перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП. Зазначена інформація підтверджується підписами водіїв транспортних засобів.
Однак, всупереч зазначеним вимогам, на схемі місця ДТП не зображено місце зіткнення транспортних засобів, а також площа розсіювання уламків скла. Крім того, на її зворотному боці відсутній підпис ОСОБА_1
Таким чином, оскільки суддею місцевого суду під час розгляду справи не надано належну оцінку обставинам справи, прийнято рішення без всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, не враховано порушення, які були допущенні працівниками ДАІ при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення, вважаю, що постанову судді місцевого суду слід скасувати, а матеріали справи про адміністративне правопорушення направити для доопрацювання до ВДАІ Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві. Враховуючи при цьому те, що органи ДАІ наділені повноваженнями проводити усі передбачені законом дії для встановлення обставин, за яких відбулася дорожньо-транспортна пригода, у тому числі, витребувати та долучити до матеріалів справи циклограми роботи світлофорів, а за необхідності, залучити експерта для вирішення питань, які треба з'ясувати для прийняття об'єктивного рішення в справі, а також на підтвердження чи спростування доводів усіх учасників пригоди, зі складанням під час перевірки відповідних процесуальних документів, після чого, за наявності до того підстав, та з врахуванням вимог ст. 276 КУпАП, направити матеріали на новий судовий розгляд.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 14 березня 2013 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження по справі закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, скасувати.
Прийняти нову постанову, якою матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення серії АА2 № 312219 відносно ОСОБА_1 направити до ВДАІ Печерського РУ ГУМВС України в Києві, для доопрацювання.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва Паленик І.Г.
Справа № 33/796/518/2013 Категорія ст.124 КУпАП Суддя суду першої інстанції Юзькова О.Л. Доповідач: Паленик І.Г.