03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
справа № 22-ц/796/5720/2013 Головуючий в суді першої інстанції - Сухомлінов С.М.
Доповідач - Росік Т.В.
24 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Росік Т.В.
суддів: Прокопчук Н.О., Мазурик О.Ф.
при секретарі Мургі М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 лютого 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії, -
У вересні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до КП «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії.
Обгрутовував позов тим, що між ним як власником квартири АДРЕСА_1 та відповідачем 16.06.2007 року було укладено договір про проведення розрахунку за водопостачання та водовідведення за показниками квартирних приладів обліку споживання холодної та гарячої води. Вважає, що укладений договір суперечить вимогам чинного законодавства, а тому нарахування по ньому здійснюються відповідачем незаконно, чим порушуються його права. З урахуванням змінених позовних вимог просив визнати недійсним договір про проведення розрахунку за водопостачання та водовідведення за показниками квартирних приладів обліку споживання холодної та гарячої води від 16.06.2007 року, визнати незаконними дії відповідача щодо нарахування сум до оплати за послуги з постачання холодної та гарячої води і водовідведення за нормативами їх споживання за відсутністю договору про надання цих послуг та за наявності у позивача справних квартирних засобів обліку, належно встановлених відповідачем, без урахування їх показань, у сумі, визнати незаконним та скасувати борг позивача за послуги з постачання холодної та гарячої води і водовідведення, нарахований відповідачем з березня 2009 року за нормативами їх споживання за відсутністю договору про надання цих послуг та за наявності у позивача справних квартирних засобів обліку, без урахування їх показань у сумі - холодне водопостачання та водовідведення у сумі 1352, 17 грн., - гаряче водопостачання в сумі 3346,67 грн., гаряче водовідведення у сумі 350,06 грн., та внести зміни до особового рахунку ОСОБА_2 шляхом виключення боргу на послуги з постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12.02.2013 року у задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_2 вважаючи, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування обставин, які мають значення для справи, подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що спірний договір від 16.06.2007 року, який був чинним до 05.07.2012 року, не відповідає вимогам Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про захист прав споживачів» та вимогам типового договору про надання послуг з постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою КМУ від 21.07.2005 року №630. Суд не взяв до уваги подані позивачем докази щодо неодноразових, починаючи з липня 2009 року, звернень до відповідача з вимогами укласти договір про надання послуг з постачання холодної та гарячої води і водовідведення відповідно до типового договору, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630 та провести перевірку засобів обліку споживання холодної та гарячої води. Умови договору, що обмежують права наймача є несправедливими відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», сам договір відповідно до вказаної статті та ст. 61 ЖК України є недійсним. Судом незаконно відмовлено позивачу у скасуванні боргу.
В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 та представник КП «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач є власником АДРЕСА_1.
Відповідно до п. 3.1 статуту КП «Управління житлового господарства» Дарницького району м. Києва (змінено назву на КП «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва»), підприємство здійснює господарську діяльність з утримання, обслуговування, експлуатації житлового та нежитлового, комунальної власності району фонду, а також здійснення контролю за додержанням встановленого порядку використання жилих і інших приміщень житлового фонду та виконання громадянами Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями. Предметом діяльності підприємства відповідно до п.3.2. статуту є, зокрема, укладання угод з підприємствами комунального господарства та іншими організаціями на забезпечення житлового фонду водою, теплом, газом, електричною енергією, а також на одержання інших комунальних послуг.
16.06.2007 року між ОСОБА_2 та експлуатаційною організацією ЖЕК -203 ДКП УЖГ Дарницького району м. Києва укладено договір про проведення розрахунків за водопостачання та водовідведення за показниками квартирних приладів обліку споживання холодної та гарячої води кв. АДРЕСА_1, відповідно до умов якого виконавець зобов'язувався проводити розрахунки із споживачем за водопостачання та водовідведення, а споживач зобов'язувався своєчасно здійснювати оплату за споживання води і користування послугами по показниках квартирних приладів обліку споживання гарячої та холодної води на умовах цього договору. Предметом договору, відповідно до п.2., при наявності квартирних приладів обліку споживання холодної та гарячої води є розрахунки за послуги централізованого холодного та гарячого водопостачання та водовідведення.
Згідно п.10 вказаного договору виконавець має право переводити на нормативний розрахунок споживача у разі несвоєчасного внесення плати за спожиту холодну і гарячу воду за показниками квартирних приладів обліку споживання холодної та гарячої води та ненадання щомісячно з 17. до 20 числа до ЖЕКу -203 останніх показників по лічильникам ХВП та ГВП, порушення цілісності пломб квартирних приладів обліку споживання холодної та гарячої води, при ненаданні доступу представнику виконавця та/або спеціалізованої організації в квартиру.
Відповідно до п.11.4 договору виконавець зобов'язаний поновлювати розрахунки за показниками квартирних приладів обліку споживання холодної та гарячої води після усунення порушень, що призвели до переведення споживача на нормативний розрахунок за надані послуги з водопостачання та водовідведення.
Згідно листа начальника ЖЕД - 202 від 25.05.2009 року ОСОБА_2 був повідомлений про переведення його на нормативний розрахунок за гаряче та холодне водопостачання з 01.02.2009 року відповідно до п.10 договору від 10.06.2007 року про проведення розрахунків за водопостачання та водовідведення за показниками квартирних приладів обліку споживання холодної та гарячої води. Зазначене було здійснено у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 з часу підписання договору 10.06.2007 року не здійснював оплату за користування ГВП та ХВП і не надавав інформацію про показники приладів обліку.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором (п.3 ч.2 ст.21 Закону)
Відповідно до п.8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Як вбачається із змісту договору про проведення розрахунків за водопостачання та водовідведення за показниками квартирних приладів обліку споживання холодної та гарячої води в ньому було зазначено і предмет договору, і порядок надання послуг, і права та обов'язки сторін особливі умови та відповідальність сторін, тобто договір відповідав умовам типового договору затверджених Кабінетом Міністрів України в Постанові № 630 від 21.07.2005 року.
Спірний договір було укладено на підставі заяви позивача, в момент вчинення договору сторонами в установленій формі досягнуто вільної згоди з усіх його істотних умов, а позивачем не доведено тих обставин, з наявністю яких закон пов'язує визнання недійсним правочину.
Суд першої інстанції до спірних правовідносин правильно застосував ст. 627 ЦК України за якою відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Доводи апеляційної скарги про недійсність договору на підставі ст. 61 ЖК України не ґрунтуються на законі, оскільки зазначена норма регулює недійсність умов договору найму жилого приміщення, умови якого обмежують права наймача, а не договорів щодо надання житлово-комунальних послуг.
Статтями 18 і 19 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено підстави для визнання договору недійсним: укладення договору на умовах, що обмежують права споживача та вчинення правочину з використанням нечесної підприємницької практики. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами наведений у ч. З ст. 18 Закону, цей перелік не є вичерпним.
Позивачем на надано доказів на підтвердження укладення договору на умовах, що обмежують права споживача, тому колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги з цього приводу.
Оскільки підстави для визнання недійсним договору про проведення розрахунків за водопостачання та водовідведення за показниками квартирних приладів обліку споживання холодної та гарячої води відсутні, дії відповідача по нарахуванню сум до оплати за послуги з постачання холодної та гарячої води і водовідведення за нормативами їх споживання здійснювалися відповідно до п.10 договору, судом правильно відмовлено у визнанні їх незаконними. Відсутні також правові підстави для визнання незаконним та скасування боргу ОСОБА_2 за надані послуги по водопостачанню та внесення змін до особового рахунку шляхом виключення такого боргу.
Інші доводи апеляційної скарги правового значення при вирішенні спору, що був предметом розгляду не мають, на законність рішення не впливають.
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заявленого позову.
З урахуванням викладеного колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: