1[1]
23 квітня 2013 року
Суддя апеляційного суду м. Києва Лясковська В.І., розглянувши апеляційні скаргу представника Київської регіональної митниці Лич С.В. на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 22 березня 2013 року, -
згідно даних протоколу про порушення митних правил № 0060/10000/13 від 4 лютого 2013 року, складеного головним інспектором оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Київської регіональної митниці, 25 серпня 2011 року на митну територію України через пункт пропуску Рава-Руська-Хребенне Львівської митниці автомобільним транспортом на адресу ТОВ з іноземними інвестиціями «Юромаш» (в подальшому ТОВ «Юромаш») ввезені запчастини до екскаваторів «Hitachi» виробництва «Hitachi Construction Machinery».
Підставою для переміщення даних товарів через митний кордон України були митна декларація одержувача ТОВ «Юромаш» від 23 серпня 2011 року, а також товаросупровідні документи: інвойс від 22 серпня 2011 року, CMR від 22 серпня 2011 року.
28 серпня 2011 року після доставки у Київську регіональну митницю зазначені товари на підставі договору від 19 січня 2011 року були заявлені декларантом ТОВ «Логіс-Київ» ОСОБА_2 у вільний обіг на митному посту Київ-західний Київської регіональної митниці за митною декларацією. Разом із даною митною декларацією до митниці були надані наступні документи: контракт від 20 січня 2011 року, укладений між компанією «Verdex Investments» LLC (США) в особі директора ОСОБА_3 та ТОВ «Юромаш» в особі генерального директора ОСОБА_4, з додатками до нього від 10 серпня 2011 року, інвойс від 22 серпня 2011 року, CMR від 22 серпня 2011 року. Відповідно до вказаних товаросупровідних документів відправником товарів є компанія «Verdex Investments LLC» ( США).
Згідно з інвойсом від 22 серпня 2011 року, виставленим компаніє «Verdex Investments LLC» (США) для ТОВ «Юромаш», загальна вартість товарів становить 91 404,22 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на час переміщення товарів через митний кордон України складає 728 628,74 грн.
В ході проведення перевірки, за офіційною інформацією митних органів Королівства Нідерланди, наданою листом Департаменту боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Держмитслужби України від 28 грудня 2012 року, встановлено, що ТОВ «Юромаш» є постійним клієнтом компанії «Hitachi Construction Machinerу», яка продала і відправила вказані товари українській компанії ТОВ «Юромаш». Додатком до даного листа митними органами Нідерландів були надіслані копії експертних декларацій та оригінал інвойсу від 22 серпня 2011 року, виставленого компанією «Hitachi Construction Machinerу» для ТОВ «Юромаш».
В результаті вивчення документів, отриманих від митних органів Нідерландів, документів митного контролю та митного оформлення, наданих Київській регіональній митниці, встановлено, що співпадають: одержувач товарів - ТОВ «Юромаш», асортимент та кількість товарів, але не співпадають відомості щодо відправника, продавця та вартості товарів. Зокрема, згідно даних, які відображені у інвойсі від 22 серпня 2011 року, виставленого компанією «Hitachi Construction Machinerу» для ТОВ «Юромаш», загальна вартість товарів становить 182 699,88 доларів США на час їх переміщення через митний кордон України складає 1 456 392,09 грн.
Таким чином, товари - запчастини до екскаваторів «Hitachi» у асортименті, загальною кількістю 791 шт. та вартістю 182 699,88 доларів США, були переміщені через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення, документів, що містять неправдиві відомості щодо їх відправника, продавця та відомості, необхідні для визначення їх митної вартості.
На думку особи, яка склала протокол, дії ОСОБА_4 мають ознаки правопорушення, передбаченого ст. 352 МК України 2002 року. Виходячи з того, що протягом року ОСОБА_4 притягався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України 2012 року, вказані дії на момент виявлення у зв'язку із прийняттям нового МК мають ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 483 МК України 2012 року.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 22 березня 2013 року прийнято рішення про проведення додаткової перевірки у справі про порушення митних правил, передбачених ст. 352 МК України 2002 року, ч. 2 ст. 483 МК України 2012 року щодо генерального директора ТОВ «Юромаш» громадянина Німеччини ОСОБА_4.
Своє рішення суд мотивував тим, що: з даних протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається, в чому полягало приховування товару від митного контролю та які дії ОСОБА_4 були на це спрямовані; переклад документів, наданих Київською регіональною митницею, експортної накладної та інвойсу, що надійшли з Нідерландів, здійснено головним інспектором Толкачовим М.В., щодо якого немає даних про підтвердження його кваліфікації на здійснення перекладу з іноземної мови; в матеріалах справи відсутні дані про визначення дійсної митної вартості товарів; до справи за порушення митних правил, передбачених ч. 2 ст. 483 МК України 2012 року не долучено процесуального документу, який би підтверджував факт притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 482 або ст. 483 МК України 2012 року.
В апеляційній скарзі представник Київської регіональної митниці ЛичС.В. просить постанову суду скасувати та направити матеріали справи на новий судовий розгляд. При цьому він посилається на те, що прийняте рішення є незаконним, оскільки вина генерального директора ТОВ «Юромаш» ОСОБА_4 повністю доведена офіційними документами митних органів Королівства Нідерланди, а тому обставини справи не потребують проведення додаткової перевірки. Апелянт вказує на те, що дії ОСОБА_4 були спрямовані на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для його переміщення документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, а саме: контракт та додаток до нього на дану поставку товарів із заниженою вартістю, який подавався до митного оформлення, і які підписані ОСОБА_4 Що стосується достовірності перекладу документів, що підтверджують вину ОСОБА_4, то кваліфікація ОСОБА_6, який здійснював переклад, підтверджується копіями екзаменаційних листів центру підвищення кваліфікації. Крім того, до матеріалів справи було надано переклад документів, здійснений центром перекладів «Тріс».
В доповненнях до апеляційної скарги, наданої суду апеляційної інстанції до початку розгляду справи, представник Київської регіональної митниці просить прийняти таке саме рішення, що й в апеляційній скарзі. Він, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, вказує на порушення судом вимог ч. 4 ст. 526 МК України у зв'язку із розглядом справи у відсутності особи, яка притягається до відповідальності, та звертає увагу, що суд помилково вказав на відсутність у справі процесуального документу про вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України як особою, що протягом року притягалася до адміністративної відповідальності за ст. 482 або ст. 483 МК України. При цьому в апеляційній скарзі при посиланні на статті Митного кодексу апелянтом не конкретизовано редакція якого закону ним застосовується.
Заслухавши представника Київської регіональної митниці Глущенко Н.В., прокурора Сомолудченка С.М., які просили задовольнити апеляційну скаргу, представника ОСОБА_4, щодо якої складено протокол про порушення митних правил - ОСОБА_8, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як видно з матеріалів адміністративної справи, суд першої інстанції на підставі наявних в ній доказів прийшов до правильного висновку про те, що матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_4 слід повернути до Київської регіональної митниці для проведення додаткової перевірки.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 1 березня 2013 року матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_4 про порушення митних правил за ст. 352 МК України 2002 року, ч. 2 ст. 483 МК України 2012 року поверталися до Київської регіональної митниці для проведення додаткової перевірки з тих самих підстав, що зазначені і в оскаржуваній постанові.
Під час додаткової перевірки були додані до справи копії інвойсів та переклад до них, здійснений бюро перекладів «Тріс». Інші недоліки, які були вказані в постанові, не усунуті, а справу 20 березня 2013 року знову направлено до суду.
Наведене свідчить про те, що митний орган не усунув в повному обсязі ті недоліки, на які вказав суд в постанові від 1 березня 2013 року, яка ніким не оскаржувалася.
Перевіркою матеріалів справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що відносно ОСОБА_4 складено адміністративний протокол за вчинення дій, в яких маються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 352 МК України 2002 року, що на думку особи, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, відповідає ч. 2 ст. 483 МК України 2012 року за ознакою повторності, оскільки ОСОБА_4 протягом року притягався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України 2012 року.
При цьому поза увагою особи, яка склала даний протокол, залишилися положення ч. 3 ст. 3 МК України 2012 року щодо зворотної дії норм законів, які пом'якшують відповідальність. Зокрема, стаття 352 МК України 2002 року не містила частин та не передбачала відповідальності за вчинення такого правопорушення повторно протягом року, а санкція цієї статті є менш суворою ніж санкція нового закону. За змістом ч. 2 ст. 483 МК України 2012 року відповідальність за переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю настає лише у разі притягнення особи протягом року до адміністративної відповідальності або за ч. 1 цієї статті, або за ст. 482 МК України 2012 року, тобто за вчинення не аналогічних дій, передбачених ст. 352 МК України 2002 року, а за дії, які кваліфікуються за певними статтями МК України 2012 року. На це вказував суд першої інстанції при поверненні справи на додаткову перевірку, однак жодних рішень з цього приводу не прийнято. Наявні в справі постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 15 червня та 7 вересня 2012 року, якими визнано ОСОБА_4 винним у порушенні митних правил, передбачених ст. 352 МК України 2002 року, свідчать про те, що ОСОБА_4 вчинив ці правопорушення до прийняття нового МК, яким посилена відповідальність з дня набрання чинності цим кодексом - 1 червня 2012 року, а тому, у випадку наявності підстав для притягнення до відповідальності ОСОБА_4, слід було визначитися з правильністю юридичної кваліфікації його дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 367 МК України 2012 року, якщо справи про порушення митних правил розглядається судами, то адміністративне стягнення може бути накладено лише протягом трьох місяців з дня його вчинення і лише при триваючому правопорушенні - протягом не пізніше трьох місяців з дня виявлення правопорушення. Тому особі, яка складала протокол про порушення митних правил, слід було з'ясувати, чи є триваючими дії ОСОБА_4, за вчинення яких він притягається до відповідальності, чи незалежно від того, коли виявлені, вони закінчені в момент скоєння об'єктивної сторони правопорушення - переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто 25 серпня 2012 року.
При цьому слід врахувати, що згідно положень ст. 488 МК України 2012 року провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складання протоколу про порушення митних правил. Разом з тим, відповідно до п. 7 ст. 247 КупАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи сплинули строки накладення адміністративного стягнення.
З наведеного випливає, що з'ясування питання закінчення строку накладення адміністративного стягнення, з урахуванням положень ч. 3 ст. 3 МК України 2012 року, є обов'язковим.
Окрім того, особа, яка склала протокол про порушення митних правил по даній справі, не звернула увагу на те, що протокол, як того передбачає ст. 494 МК України 2012 року, повинен містити посилання на статтю цього кодексу, яка передбачає адміністративну відповідальність за порушення. А відтак, вказівка в протоколі на ознаки правопорушень, передбачених Митним кодексом в різних редакціях є такими, що не відповідає вимогам ст. 494 МК України 2012 року.
Отже, наведені недоліки судоми першої інстанції та виявлені недоліки під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції дають підстави для висновку про правильність прийнятого судом рішення про повернення матеріалів справи митному органу для доопрацювання.
Не може бути задоволено прохання в апеляційній скарзі про скасування постанови суду з поверненням справи на новий судовий розгляд і з тих підстав, що воно суперечить положенням ч. 8 ст. 294 КУпАП щодо повноважень суду апеляційної інстанції на прийняття рішень за апеляційними скаргами.
За таких обставин, підстав для скасування або зміни постанови суду не вбачаю. Під час додаткової перевірки слід врахувати викладені в постановах судів першої та апеляційної інстанцій вказівки та усунути вказані недоліки.
Керуючись ч. 6 ст. 530, ст. 391 МК України 2012 року, ст. 294 КУпАП, -
апеляційну скаргу представника Київської регіональної митниці Лич С.В. залишити без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 22 березня 2013 року, якою матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_4 про порушення митних правил за ст.352 МК України (2002 року), ч. 2 ст. 483 МК України (2012 року) повернуто до Київської регіональної митниці для проведення додаткової перевірки - без змін.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя В.І. Лясковська
Справа № 33/2690/1769/2011
Головуючий у першій інстанції Мельник В.В.
Доповідач Лясковська В.І.