03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/5772/2013 Головуючий у першій інстанції - Галаган В.І.
Доповідач - Оніщук М.І.
24 квітня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді Оніщука М.І.,
суддів Українець Л.Д., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Товарницькій А.В.,
за участю:
представника позивача ГриньовоїМ.І.,
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20 лютого 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У липні 2012 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості в розмірі 1832880,44 грн. та судові витрати. В обґрунтування заявлених вимог вказувало, що відповідачі не виконують взятих на себе зобов'язань щодо вчасного повернення кредиту та плати за його користування (відсотків), що призвело до виникнення заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20.02.2013 позов задоволено - стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/2556/85/62114 від 10.10.2007 року в сумі 1832880,44 грн. та судовий збір по 1609,50 грн. з кожного.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом реалізації цього майна через прилюдні торги, посилаючись на те, що судом порушено права відповідача саме як споживача кредитних послуг.
Відповідач ОСОБА_3, який одночасно є представником відповідача ОСОБА_5, в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував за її безпідставністю та необґрунтованістю і просив рішення суду залишити без змін, оскільки воно постановлено з дотриманням вимог закону.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Рішення суду оскаржено відповідачем фактично лише в частині неправомірного, на його думку, стягнення з відповідачів суми заборгованості за кредитним договором, замість ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом реалізації іпотечного майна через прилюдні торги.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі порушили взяті на себе зобов'язання, визначені кредитним договором щодо вчасного повернення кредиту та плати за його користування (відсотків), що призвело до виникнення заборгованості, яка підлягає, в силу вимог договору та закону, стягненню з відповідачів в солідарному порядку.
Вказаний висновок суду є законним та обґрунтованим, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що 10.10.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 014/2556/85/62114, відповідно до п. 1.1 - 1.4 якого, відповідачу було надано кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії з лімітом 2385250,00 грн., на строк до 10.10.2027 року, із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 13,75% річних.
Згідно п. 5.1. кредитного договору, відповідач зобов'язався здійснювати безготівковим платежем або готівкою в касу кредитора щомісячно до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно п. 1.3. цього договору та остаточне погашення отриманого кредиту до 10.10.2027 року на рахунок, зазначений в п. 1.4. цього договору; та здійснювати щомісячно до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, та при остаточному погашенні кредиту сплату процентів за фактичне використання кредитних коштів у попередньому місяці згідно з графіком на рахунок.
Кредитор має право вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом та штрафні санкції у випадку невиконання позичальником умов кредитного договору та/або договору застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту. Таке стягнення здійснюється за рахунок коштів, майна та майнових прав позичальника, включаючи забезпечення за цим договором, за умови попереднього (за 30 днів) повідомлення позичальника рекомендованим листом (п. 6.5 Кредитного договору).
За порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за ний день прострочення (п. 10.1 Кредитного договору).
Позивачем виконано умови кредитного договору № 014/2556/85/62114 від 10.10.2007 та надано відповідачу грошові кошти в сумі 2350000,00 грн., що підтверджується заявою про видачу готівки № 1 від 10.10.2007 та на суму 35250,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 1 від 12.10.2007 року.
В забезпечення виконання кредитних зобов'язань за кредитним договором № 014/2556/85/62114 від 10.10.2007, між ВАТ «РайффайзенБанк Аваль» та ОСОБА_5 було укладено договір поруки від 10.10.2007, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого сторони договору встановили, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по борговим зобов'язанням боржника ОСОБА_3, які виникають з умов кредитного говору № 014/2556/85/62114 від 10.10.2007, у повному обсязі цих зобов'язань.
Згідно п. 4.1. договору поруки, сторони договору встановили, що у випадку невиконання або належного виконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед банком за виконання боргових зобов'язань в повному обсязі у відповідності до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України.
27.02.2008 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 014/2556/85/62114 від 10.10.2007, в якій сторони домовились, що після отримання позичальником документа, який посвідчує право власності на об'єкт нерухомості та оформлення в іпотеку банку такої нерухомості, процентна ставка за користування кредитом складатиме 12,5% річних.
26.06.2009 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 було проведено реструктуризація кредиту. Відповідно на термін з 15.07.2009 по 15.07.2010 було надано кредитні канікули, шляхом зменшення розміру щомісячного платежу до розміру процентів та прострочену заборгованість було додано до тіла кредиту, що підтверджується Додатковою угодою № 2 до кредитного договору № 014/2556/85/62114 від 10.10.2007.
Судом встановлено, що відповідачами порушено умови зазначеного кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, внаслідок чого, станом на 24.04.2012, виникла заборгованість в сумі 1832880 грн. 44 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 1257447,26 грн., за відсотками - 241709,21 грн., пеня за прострочення сплати кредиту - 41132,07 грн. та пеня за прострочення сплати відсотків - 292591,90 грн.
Встановлені судом фактичні обставини справи, суму заборгованості та обов'язок повернення позивачу кредитних коштів відповідачами визнано та в апеляційному порядку не оскаржено. Разом з цим, відповідач вважає неправомірним стягнення суми заборгованості за кредитним договором, замість ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом реалізації іпотечного майна через прилюдні торги.
Вказані доводи відповідача не ґрунтуються на нормах процесуального і матеріального права, які встановлюють обов'язок суду розглянути справу в межах заявлених позовних вимог (позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості) та надають право кредитору обирати спосіб захисту порушеного права, як то стягнення суми заборгованості з боржника, або з метою погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки.
З наведеного вбачається, що як у суду першої інстанції, так і у суду апеляційної інстанції, з урахуванням заявлених позовних вимог, відсутні належні правові підстави для ухвалення у даній справі рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, як того просить відповідач.
Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими і висновків суду не спростовують.
При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, при цьому, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Отже, з огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду без змін.
Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20 лютого 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді