[1]
«19» квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - Мороза І.М.,
суддів - Васильєвої М.А., Верховець Т.М.,
за участю прокурора - Отроша В.М.,
засудженого - ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 лютого 2013 року.
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 24 лютого 2012 року ОСОБА_1 засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України на 9 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, та на підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі. на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2006 року, і остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді 11 років позбавлення волі.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 лютого 2013 року прокурору Вдовиченко О.О., що затвердив обвинувальний висновок, відмовлено в поновлені строку на апеляційне оскарження вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 24 лютого 2013 року, та визнано апеляцію такою, що не підлягає розгляду.
Не погоджуючись із вказаною постановою, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції? подав апеляцію в якій просить постанову місцевого суду від 14 лютого 2013 року скасувати, задовольнити клопотання прокурора Вдовиченка О.О., що затвердив обвинувальний висновок, про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Шевченківського районного суду від 24 лютого 2013 року щодо ОСОБА_1.
В апеляції прокурор зазначає, що рішення суду є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки копія вироку суду до прокуратури Шевченківського району м. Києва не надходила, що унеможливило прокурора, який затвердив обвинувальний висновок належним чином відреагувати на прийняте судом першої інстанції рішення.
Заслухавши доповідь судді; пояснення прокурора, який підтримав подану апеляцію, вважаючи постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, просив судове рішення скасувати, відновити апелянту строк на апеляційне оскарження; пояснення засудженого ОСОБА_1, який заперечував проти задоволення апеляції прокурора та просив залишити без зміни постанову суду пославшись на безпідставність обґрунтувань поважності пропуску строку на апеляційне оскарження; перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції прокурора, колегія суддів вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог КПК України, вирок суду може бути оскаржено сторонами, у тому числі прокурором, який затвердив обвинувальний висновок, протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
З матеріалів справи вбачається, що вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 24 лютого 2012 року було проголошено в цей же день за участю прокурора.
29 лютого 2012 року прокурору Шевченківського району м. Києва направлено повідомлення про виготовлення протоколу судового засідання та можливість ознайомлення з матеріалами кримінальної справи.
Апеляція разом із клопотанням про поновлення попущеного строку прокурором, який затвердив обвинувальний висновок подана лише 18 січня 2013 року, із значним порушенням строків передбачених ст. 248 КПК України. Відмовляючи апелянту - прокурору, який затвердив обвинувальний висновок, у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку суду від 24 лютого 2012 року, суд першої інстанції виходив з того, що 29 лютого 2012 року прокуратурою Шевченківського району м. Києва було отримано повідомлення про можливість отримання матеріалів кримінальної справи для ознайомлення, та відсутності обґрунтувань поважності такого пропуску, що не може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та поновлення строку на апеляційне оскарження, враховуючи тривалість пропуску строку на оскарження.
Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються функція підтримання державного обвинувачення в суді.
А тому, незалежно, який прокурор підтримував державне обвинувачення в суді першої інстанції та був обізнаний про прийняте рішення, є підстави вважати що і орган, який забезпечував підтримання державного обвинувачення по цій кримінальній справі в суді першої інстанції, був обізнаний про прийняте рішення та мав реальну можливість оскаржити вирок у встановлені законом строки, які рахуються для прокурора, з моменту проголошення цього рішення.
Такий висновок суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, відповідає матеріалам справи, а тому підстав для відновлення прокурору, який затвердив обвинувальний висновок, строку на апеляційне оскарження вироку суду від 24 лютого 2012 року не має.
З огляду на наведене, апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, на постанову суду від 14 лютого 2013 року слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України 1960 року, п.п. 9,11,15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора, який брав учать у розгляді клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 14 лютого 2013 року про відмову у відновленні строку на апеляційне оскарження вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 24 лютого 2012 року щодо ОСОБА_1, прокурору який затвердив обвинувальний висновок, залишити без зміни.
Судді:
_____________ ________________ _______________
Мороз І.М. Васильєва М.А. Верховець Т.М.
Справа №11/796/909/2013 Категорія КК: ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 115
Головуючий у першій інстанції: Овсеп ян Т.В.
Доповідач: Мороз І.М.