19 квітня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді Кияшка О.А.,
суддів Верховець Т.М., Васильєвої М.А.,
за участю:
прокурора Отроша В.М.,
обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,
захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 25 січня 2013 року,
Вказаною постановою залишено без розгляду апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 06 грудня 2012 року, якою справу за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, направлено прокурору Деснянського району м. Києва для організації проведення додаткового розслідування.
Своє рішення суд мотивував тим, що постановою суду від 21 грудня 2012 року апеляція прокурора на постанову суду від 06 грудня 2012 року про направлення справи щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для організації проведення додаткового розслідування була залишена без руху і йому було надано строк для усунення порушень вимог ст. 350 КПК України. Подавши у встановлений строк нову апеляцію, прокурор не виконав вимоги, зазначені в постанові.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію на вказану постанову суду, в якій просить апеляційний суд оскаржувану постанову скасувати, визнати апеляції прокурора від 09 січня 2013 року такою, що підлягає розгляду, а також дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання ним вимог ст. 351 КПК України. Обґрунтовуючи апеляцію, прокурор зазначив, що подана ним апеляція повністю відповідає вимогам ст. 350 КПК України та належним чином обґрунтована.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію, обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, які заперечили проти задоволення апеляції, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи без розгляду апеляцію прокурора на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 06 грудня 2012 року, якою справу за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, направлено прокурору Деснянського району м. Києва для організації проведення додаткового розслідування, суд першої інстанції не вказав, які саме вимоги закону, вказані у постанові суду від 21 грудня 2012 року, прокурором виконано не було.
Більш того, як вбачається з матеріалів справи, апеляція прокурора від 09.01.2013 року подана у відповідній кількості екземплярів, а її зміст, на думку колегії суддів, відповідає вимогам ст.350 КПК України, тому у суду першої інстанції не було підстав визнавати її такою, що не підлягає розгляду.
Керуючись п.п. 11, 15 розділу 11 КПК України 2012 року, ст.ст. 365, 366, 382 КПК 1960 року, колегія суддів,
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції- задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 25 січня 2013 року, якою залишено без розгляду апеляцію прокурора на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 06 грудня 2012 року, якою справу за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, направлено прокурору Деснянського району м. Києва для організації проведення додаткового розслідування - скасувати.
Визнати апеляцію прокурора на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 06 грудня 2012 року такою, що підлягає розгляду, і повернути справу суду першої інстанції для виконання вимог ст. 351 КПК України 1960 року.
_________________ _________________ _________________