Справа № 11/796/849/2013 Головуючий у першій інстанції - Дзюба О.А.
Категорія: ч. 3 ст. 187; Доповідач - Осіпова Л.О.
ч. 1 ст. 309; ч. 1 ст. 396 КК України
8 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Осіпової Л.О.,
суддів Бєлан Н.О., Шальнєвої Т.П.,
за участю прокурора Ємця А.А.,
захисника ОСОБА_2,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 29 січня 2013 року,
Дніпровським районним судом м. Києва в порядку ст. 409 КПК України 1960 року розглянуто заяву захисника ОСОБА_2 про скасування арешту на майно, належне засудженому ОСОБА_3, яку постановою від 29 січня 2013 року задоволено частково та знято накладений постановою слідчого Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 27 вересня 2010 року арешт з належної ОСОБА_4 1/2 частини квартири АДРЕСА_2.
В апеляції захисник ОСОБА_2 просить вказану постанову скасувати та зняти арешт з належної засудженому ОСОБА_3 1/2 частини квартири АДРЕСА_2.
При цьому захисник зазначає, що рішення суду є помилковим, оскільки постановою слідчого Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 27 вересня 2010 року арешт було накладено не на всю квартиру АДРЕСА_2, а лише на 1/2 частину цієї квартири, що належить на праві власності ОСОБА_3, і належна засудженому частина квартири відповідно до ухвали Апеляційного суду міста Києва від 11 жовтня 2012 року, якою вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 26 травня 2011 року щодо ОСОБА_3 змінено, конфіскації в доход держави не підлягає.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_2, який підтримав апеляцію, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію захисника в частині скасування арешту 1/2 частини квартири, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, в ході розслідування кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 396 КК України, ОСОБА_10 за ч. 1ст. 309 КК України та ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 187 КК України постановою слідчого Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_11 від 27 вересня 2010 року в порядку забезпечення можливої конфіскації майна накладено арешт на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_3 (т.3, а.с. 139-142).
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 26 травня 2011 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_11 же вироком засуджено ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; ОСОБА_6 - за ч. 3 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна; ОСОБА_7 - за ч. 3 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна; ОСОБА_8 - за ч. 3 ст. 187 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна; ОСОБА_9 - за ч. 1 ст. 396 КК України на 1 рік позбавлення волі; ОСОБА_10 - за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік.
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва від 11 жовтня 2012 року вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 26 травня 2011 року щодо ОСОБА_5 скасовано, і провадження по справі за його обвинуваченням за ч. 3 ст. 187 КК України закрито на підставі п. 8 ч. 1 ст. 6 КПК України.
Цей же вирок відносно ОСОБА_3 в частині визначення розміру майна, яке підлягає конфіскації в доход держави, змінено, зазначено, що конфіскації в доход держави підлягає майно, яке є власністю ОСОБА_3, крім 1/2 частини квартири АДРЕСА_2.
В решті вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 26 травня 2011 року щодо засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_10 залишено без зміни.
За змістом постанови від 29 січня 2013 року суд, розглянувши заяву захисника ОСОБА_2 про скасування арешту на належну засудженому ОСОБА_3 частину квартири АДРЕСА_2, враховуючи, що відповідно до ухвали Апеляційного суду м. Києва від 11 жовтня 2012 року конфіскації в доход держави підлягає майно, яке є власністю ОСОБА_3, крім належної йому 1/2 частини вказаної квартири, прийшов до висновку про необхідність скасування арешту, накладеного на цю частину квартири. Проте в резолютивній частині постанови суд помилково зазначив про скасування арешту з 1/2 частини квартири, належної матері засудженого - ОСОБА_4, тобто з частини квартири, арешт на яку не було накладено.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - зміні із вказівкою про скасування арешту з 1/2 частини квартири, належної засудженому ОСОБА_3
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України 1960 року, пунктом 15 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року, колегія суддів
апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 29 січня 2013 року змінити та скасувати накладений постановою слідчого Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 27 вересня 2010 року арешт на належну ОСОБА_3 1/2 частину квартири АДРЕСА_2.
Судді:
(підпис) (підпис) (підпис)
Осіпова Л.О. Бєлан Н.О. Шальнєва Т.П.