"02" квітня 2013 р. справа № 0870/6085/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
за участю секретаря судового засідання: Шкуропадської В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року у справі №0870/6085/12 за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Запоріжжя звернулася з позовом до суду про стягнення з рахунків фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 38313, 61 грн., який складається із сум узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 38140,75грн. та податку з доходів фізичних осіб у розмірі 172,86грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року у задоволені позову відмовлено. Постанова суду мотивована відсутністю підстав для визначення відповідачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на вимоги Податкового кодексу України, яким визначено порядок узгодження податкових зобов'язань та з цих підстав ДПІ вказувала на те, що податкові зобов'язання з ПДВ набули статусу податкового боргу. Крім цього, заявник апеляційної скарги зазначав про те, що суд першої інстанції залишив поза увагою ті обставини, які свідчать про наявність у відповідача податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб та не надав правової оцінки вимогам ДПІ щодо стягнення податкового боргу в цій частині.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що за результатами позапланової перевірки, яка оформлена актом №4/17-214/НОМЕР_1 від 25.01.2012р., ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.02.2012р. № 0000121702, яким ФОП ОСОБА_1 визначено суму зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 38643,75грн.
Згідно із відомостями облікової картки платника податків, враховуючи те, що на рахунку відповідача наявна переплата у розмірі 503,00грн., сума заборгованості з ПДВ складає 38140,75грн. (38643,75грн. - 503,0грн.).
Заборгованість із сплати податку з доходів фізичних осіб виникла в результаті самостійно поданого відповідачем по справі розрахунку податкових зобов'язань з податку на
доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності від 08.02.2012р. за № 69179, згідно якого ФОП ОСОБА_1 самостійно задекларував податкове зобов'язання по податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 173,48грн.
Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що загальна сума заборгованості становить 38313,61грн.
В той же час, вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для задоволення позову та стягнення податкової заборгованості з відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття ДПІ податкового повідомлення-рішення від 08.02.2012р. № 0000121702, яким ФОП ОСОБА_1 визначено суму зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 38643,75грн.
З такими підставами для відмови у задоволенні позову суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.
Так, відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідачем не розпочиналася процедура адміністративного та судового оскарження вищезазначеного повідомлення-рішення, у зв'язку з чим сума заборгованості набула статусу податкового боргу.
Таким чином, з огляду на особливий порядок узгодження податкових зобов'язань, суд першої інстанції, у межах цієї справи, безпідставно вдався до визначення правомірності нарахування відповідачу податкових зобов'язань з ПДВ.
Крім цього, судом першої інстанції залишено поза увагою заявлені вимоги ДПІ щодо стягнення з відповідача самостійно ним узгоджених податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб.
За таких обставин, приймаючи до уваги ті обставини, які свідчать про наявність у відповідача податкового боргу, який у добровільному порядку підприємством не сплачується, заходи, які вживалися ДПІ щодо погашення податкового боргу (направлення податкової вимоги №111 від 28.03.2012р.), та враховуючи повноваження ДПІ, які визначено п.95.1 - 95.3 ст.95 ПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової про задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1, ст. 198, ст. 202, ст.ст.205, 207 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя - задовольнити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду 08 серпня 2012 року у справі № 08570/6085/12 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (кодНОМЕР_1) заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 38 140,75грн., яку зарахувати на р/р 31112029700003, код платежу 14010100, отримувач: Державний бюджет у Жовтневому районі м.Запоріжжя, ЄДРПОУ 38025440, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (кодНОМЕР_1) заборгованість по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 172,86грн., яку зарахувати на р/р 33219801700003, код платежу 11010500, отримувач: Місцевий бюджет у Жовтневому районі м.Запоріжжя, ЄДРПОУ 38025440, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
(Повний текст постанови виготовлено 04.04.2013р.)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк