"26" березня 2013 р. справа № 2а-6563/2011
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 27 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої разової грошової допомоги інваліду війни,-
В червні 2011 року позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду, в якому просив зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому борг за недоотриману щорічну грошову допомогу до Дня Перемоги за 2011 рік, згідно п. 27 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» як інваліду війни ІІІ групи у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 27 вересня 2011 року в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повній мірі. Посилається на те, що суд виніс вказану постанову в порушення вимог ч. 4 ст. 9 КАС України, а саме не застосував акт, який має вищу юридичну силу.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.
Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
В своєму рішенні суд першої інстанції як на підставу свого висновку посилається на те, що відповідачем у 2011 році вірно нараховано та виплачено суму разової грошової допомоги до Дня Перемоги, оскільки у відповідності з Постановою КМУ №341 від 04.04.2011 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», допомога виплачується відповідно до обсягів фінансування, встановлених Законом України «Про Державний бюджет на 2011 рік».
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, у зв'язку з наступним.
Згідно матеріалів справи, позивач є інвалідом війни ІІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 11 листопада 2008 року (а.с. 5). Згідно довідки наданої відповідачем, позивач отримав разову грошову допомогу до Дня Перемоги в квітні 2011 року у розмірі меншому, ніж передбачено ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» (а.с. 19).
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції від 25.12.1998, щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Наявність у позивача права щодо отримання грошової допомоги у розмірах, які визначені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
В даному випадку, до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Постанова КМУ від 04.04.2011 р. №341 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та про «Жертви нацистських переслідувань», якими визначено розмір виплат разової грошової допомоги до 5 травня, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку разової грошової допомоги, слід керуватися Законом (Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не підзаконними нормативно-правовими актами (Постановою КМУ від 04.04.2011 р. №341).
Розмір разової грошової допомоги, який передбачено ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», визначається залежно від розміру мінімальної пенсії за віком.
Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Крім того, щодо строків звернення позивача до суду, колегія суддів вважає, що стосовно разової грошової виплати у 2011 році позивачем строк звернення до суду не пропущено, оскільки позивачу допомога виплачена в квітні 2011 року, а до суду він звернувся 06 червня 2011 року, тобто в межах шестимісячного строку.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини справи, що призвело до невірного застосування норм матеріального та процесуального права. Таким чином доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, в результаті чого, апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з постановленням нового рішення.
Керуючись п. 3 ч.1 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 27 вересня 2011 року - скасувати та винести нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги, як інваліду війни ІІІ групи у розмірах менших, ніж передбачено ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік як інваліду війни ІІІ групи, відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з розрахунку сім мінімальних пенсій за віком, розмір яких визначено ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням раніше проведених виплат.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова