Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"24" липня 2006 р. Справа № 13/21-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Слюсарева Л.В., судді Білоконь Н.Д. , Фоміна В.О.
при секретарі Гудковій І.В.
за участю представників сторін:
прокурора - Присяжнюка О.О.посв. № 161 від 22.04.03р.;
позивача - Заровного В.О., копія довіреності у справі;
відповідача - Щолок О.А., копія довіреності від 20.01.06р. б/н у справі;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1639Х/1-13) на постанову господарського суду Харківської області від 21.03.06 р. по справі № 13/21-06
за позовом Прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова, м. Харків
до ВАТ "Укргіпроруда", м. Харків
про стягнення 2034,05 грн.
встановила:
Прокурор Дзержинського району м.Харкова звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Харкова з позовом до ВАТ “Укргіпроруда» про стягнення 2034,05 грн. заборгованості з фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленою на загальних підставах.
Постановою господарського суду Харківської області від 21.03.06р. (суддя Водолажська Н.С.) в позові відмовлено.
УПФУ в Дзержинському районі м.Харкова -позивач, з постановою суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що судом не досліджено всіх обставин, що мають значення для справи. Просить оскаржувану постанову скасувати, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Обгрунтовуючи апеляційну скаргу , позивач посилається на п. 5 статті 24 Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність» та на статтю 2 Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств і організацій, згідно із Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність» , та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи», який затверджено постановою КМУ від 24.03.04р. № 372. Та вказує на те, що згідно з цими нормативними актами відповідач повинен внести Пенсійному фонду України суму на покриття сум наукових пенсій. При цьому позивач вказує на те, що перерахунок пенсії провадився на підставі довідки, яка була видана відповідачем.
Прокурор апеляційну скаргу позивача підтримує в повному обсязі.
Відповідач в запереченнях на апеляційну скаргу з її дводами не погоджується, посилаючись на те, що доводи позивача щодо проведення перерахунку пенсії на підставі довідки, яка була видана підприємством, не можуть бути підставою для скасування постанови суду. Оскільки, предметом даного спору є відшкодування різниці між сумою пенсій, а не факт правомірності призначення наукової пенсії.
Відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заперечень на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи та було встановлено господарським судом першої інстанції, на підприємстві відповідача у період з 25.12.1973р. по 25.12.1990р. працювала Першина Л.М. на наступних посадах: з 25.12.1973р. по 14.12.1973р. -старший інженер гідротехнічного відділу; з 01.12.1988р. по 25.12.1990р. - керівник групи гідротехнічного відділу (що підтверджується довідкою № 17/265 від 19.03.2002р., арк. спр. 6 ).
Згідно з Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність» Першиній Л.М. було нараховано та виплачено пенсію у розмірі 7885,87 грн. за період з липень 2004 р. по березень 2005р. ( довідка від 31.03.2005р., арк. спр. 7).
Як встановлено судом першої інстанції різниця між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, призначеної на загальних підставах (за віком) у період з липня 2004р. по березень 2005р. складає 4067,28 грн. Частка відповідача в сумі цієї різниці складає 50,01 %, а саме, 2034,05 грн.
Відповідно до п. 8 Порядку, розмір витрат на виплату різниці у розмірі пенсії, що підлягають фінансуванню за рахунок державних не бюджетних організацій, визначає орган Пенсійного фонду, який надсилає організації повідомлення про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення (арк. спр. 8) про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" , і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за вказаний період.
Направивши вказане повідомлення на адресу відповідача, позивач за період з липня 2004р. по березень 2005р. визначив суму в розмірі 2034,05 грн., яка на його думку підлягає відшкодуванню відповідачем.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, посилається на те, що позивач безпідставно проводить нарахування ВАТ “Укргіпроруда» суми відшкодування різниці наукової пенсії виплаченої Першиній Л.М. за період з липня 2004р. по березень 2005 року, оскільки наукова пенсія Першиній Л.М. була призначена на підставі статті 24 Заону України “Про науково-технічну діяльність та на підставі “Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність» (затверджений постановою КМУ від 22.11.01р. № 1571).
Щодо таких посилань відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч.4 п.5 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність» від 20.11.03р. № 1316-ІV Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 22-1, 22-2 цього Закону.
Є вірними посилання відповідача на те, що згідно з новим “Переліком посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність», який затверджено постановою КМУ № 257 від 04.03.04р. посади, які займала Першина Л.М. не входять до вказаного переліку, а отже, не відносяться до таких, які дають право на перерахунок наукової пенсії відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону України “ Про наукову і науково-технічну діяльність» від 20.11.03р. № 1316.
До того ж, щодо висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог , колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Оскільки з 01.01.2004 р. до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" внесені зміни, то відповідно до ч. 5 ст. 24 вказаного Закону різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується наступним чином :
- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій за рахунок коштів державного бюджету;
для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам сплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;
- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
З урахуванням внесених змін господарським судом першої інстанції вірно зазначено, що з 01.01.2004р. вимоги щодо відшкодування різниці між сумою призначеної пенсії за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, стосується тільки наукових установ.
Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність» передбачено, що результат наукової (науково-технічної) діяльності повинен містити елементи наукової новизни (нове знання, нове конструктивне чи нове технологічне рішення, нова розробка, тощо) та бути зафіксоване на носіях наукової (науково-технічної) інформації або у відповідній документації.
До підприємства відповідача не може бути застосовано вказану норму закону (з часу внесення змін до даного законодавчого акту), оскільки з наданої суду копії статуту підприємства (арк. спр. 55-67) та довідки відповідача № 03/497 від 21.03.06р. (арк.спр. 54) вбачається, що предметом діяльності ВАТ “Укргіпроруда» є виконання функцій проектно-вишукувальної організації -генерального проектувальника підприємств та окремих об»єктів промислового та житлово-цивільного будівництва. За результатами діяльності відповідача забезпечується складання пректно-кошторисної документації.
Як вірно встановлено судом першої інстанції підприємство відповідача, здійснюючи проектно-вишукувальну діяльність, не одержує та не розробляє наукової новизни та нових знань у галузях техніки та технології, а використовує типові проекти та проекти повторного застосування.
Із вказаного вбачається, що дане підприємство не має річних обсягів науково-технічного характеру в обсязі 70% річного обсягу виконаних робіт, як це передбачено нормами Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність» при визначенні поняття науково-дослідної (науково-технічної) установи.
На підставі вказаного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова господарського суду Харківської області щодо відмови в задоволенні позовних вимог є обгрунтованою та законною.
З урахуванням викладеного апеляційний суд вважає рішення господарського суду Харківської області обгрунтованим, прийнятим у відповідності до норм маеріального та процесуального права, при всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставни справи, яким суд надав відповідну правову оцінку, а отже, підстави для його скасування та для задоволення апеляційної скарги відповідача на думку колегії суддів відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 21.03.06р. по справі № 13/21-06 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня виготовлення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 26.07.2006 року.
Головуючий суддя Слюсарева Л.В.
Судді Білоконь Н.Д.
Фоміна В.О.