Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"14" липня 2006 року Справа № 11/217-05
Колегія суддів у складі: головуючого судді Слюсаревої Л.В.,
судді Білоконь Н.Д.,
судді Шепітько І.І.
при секретарі -Криворученко О.І.
за участю представників:
ТОВ«Харківський будинок науки і техніки» - Звєрєвої Н.І. за дорученням б/н від 19.05.2005 року
Виконавчий комітет Харківської міської ради -Воронової Ю.В. за дорученням № 656/08-11 від17.05.2006 року
Харківської міської ради -не з'явився
Спілки наукових та інженерних об'єднань України -Білоконь А.М. за дорученням № 6 від 16.06.2006 року
Регіонального відділення Фонду держмайна - Калініченка Ю.Л. за дорученням № 61 від 13.03.2006 року
КП »Харківське міське БТІ» -не з'явився
ТОВ «Нове місто» -Котляра А.О. за дорученням б/н від 02.08.2005 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги Харківської міської ради (вхідний № 1230Х/1) та Спілки наукових та інженерних об'єднань України (вхідний № 1231Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 14 березня 2006 року по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський будинок науки і техніки», м.Харків
до 1. Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області, м.Харків
2. Харківської міської ради, м.Харків
треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідачів
1. Спілка наукових та інженерних об'єднань України, м.Київ
2. Регіональне відділення Фонду державного майна по Харківській області,
м.Харків
про визнання права власності
за позовом Спілки наукових та інженерних об'єднань України, м.Київ
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський будинок науки і техніки», м.Харків
2. Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області, м.Харків
3. Харківської міської ради, м.Харків
4. КП »Харківське міське бюро технічної інвентаризації, м.Харків
про визнання права власності, виселення, визнання недійсним реєстраційного
посвідчення та зобов'язання провести реєстрацію
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нове місто», м.Харків
до 1. Спілки наукових та інженерних об'єднань України, м.Київ
2.Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський будинок науки і техніки», м.Харків
3. Харківської міської ради, м.Харків
4. Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області, м.Харків
про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні майном, визнання права власності
встановила:
25.01.2002 року до господарського суду Харківської області звернулося ТОВ "Харківський будинок науки і техніки" з позовом до Виконавчого комітету Харківської міської ради, в якому просить визнати право власності на будівлю 26 розташовану на пл. Конституції у м. Харкові. (т.1 а.с.4-6)
Рішенням господарського суду Харківської області від 25 лютого 2002 року позов задоволено, визнано право власності на нежитловий будинок, який розташований за адресою: м. Харків, площа Конституції, 26 за ТОВ "Харківський будинок науки і техніки". (т.3 а.с. 41-43)
На вказане рішення Виконавчий комітет Харківської міської ради подав апеляційну скаргу Харківського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05 серпня 2002 року до участі у справі в якості другого відповідача залучено Харківську міську раду. (т.3 а.с. 105-106)
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2002 року рішення господарського суду Харківської області від 25 лютого 2002 року у справі № 1272/4-20 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. (т.3 а.с.129-132)
Виконавчий комітет Харківської міської ради не погодився із вказаними судовими рішеннями та подав касаційну скаргу до Вищого господарського суду України. 16 січня 2003 року постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 25 лютого 2002 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2002 року у справі №1272/4-20 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області. ( т.3 а.с. 164-168)
При новому розгляді, справі № 1272/4-20 присвоєний новий номер 33/268-03.
18.06.2003 року (т.4 а.с. 47-48) та 18.08.2003 року (т.4 а.с.155) Спілка наукових та інженерних об'єднань України подала суду клопотання клопотання про допуск її до участі у справі як третьої особи яка заявляє самостійні вимоги. Господарський суд Харківської області ухвалою від 18 серпня 2003 року клопотання задовольнив частково, залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Спілку наукових та інженерних об'єднань України. (т.4 а.с. 160-161)
22 серпня 2003 року Спілка наукових та інженерних об'єднань України звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Харківський будинок науки і техніки", Виконавчого комітету Харківської міської ради, Харківської міської ради, КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації в якій просила визнати право власності на нежитлову будівлю 26 на площі Конституції у м. Харкові за нею, виселити ТОВ "Харківський будинок науки і техніки" із вказаної будівлі, визнати недійсним реєстраційне посвідчення за реєстровим № 381 від 21.03.2002 року, зобов'язати КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації та зареєструвати будівлю за Спілкою наукових та інженерних об'єднань України. ( т.6 а.с.2-5)
Ухвалою господарського суду від 22.08.2003 року позовна заява Спілки наукових та інженерних об'єднань України прийнята судом до провадження та справі присвоєний № 40/487-03. ( т.6 а.с. 1)
Ухвалою господарського суду від 24 вересня 2003 року справа № 33/268-03 та справа № 40/487-03 об'єднанні в одну справу за номером 33/268-03. (т.5 а.с. 11)
Рішенням господарського суду Харківської області від 30 грудня 2003 року у справі № 33/268-03 позов ТОВ "Харківський будинок науки і техніки" задоволено, визнано право власності на нежитловий будинок, який розташований за адресою: м. Харків, пл. Конституції, 26 за ТОВ "Харківський будинок науки і техніки". У задоволенні позову Спілки наукових та інженерних об'єднань України відмовлено.( т.6 а.с.171-174)
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09 червня 2004 року у справі № 33/268-03 рішення господарського суду Харківської області від 30.12.2003 року залишено без змін. (т.7 а.с.57-60)
Харківська міська рада та Спілка наукових та інженерних об'єднань України на постанову апеляційної інстанції подали касаційні скарги. Постановою Вищого господарського суду України від 21 грудня 2004 року постанова Харківського апеляційного господарського суду від 09 червня 2004 року залишена без змін. (т.7 а.с. 140-144)
Верховний суд України постановою від 22 березня 2005 року постанову Вищого господарського суду України від 21 грудня 2004 року, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09 червня 2004 року та рішення господарського суду Харківської області від 30 грудня 2003 року скасував, справу передав на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. (т.7 а.с. 191-193)
Господарський суд Харківської області ухвалою від 21 квітня 2005 року справу № 33/268-03 прийняв до розгляду та присвоїв їй новий номер 11/217-05. До участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів по первісному позову господарський суд залучив Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області. (т.7 а.с.197-198)
Господарський суд Харківської області ухвалою від 25 липня 2005 року залучив ТОВ «Нове місто» до участі у справі як третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні ТОВ "Харківський будинок науки і техніки". (т.8 а.с.80-81)
23 серпня 2005 року до господарського суду Харківської області звернулося ТОВ "Нове місто" з позовною заявою до Спілки наукових та інженерних об'єднань України, ТОВ "Харківський будинок науки і техніки", Виконавчого комітету Харківської міської ради, Харківської міської ради в якій просить усунути перешкоди у здійсненні ТОВ "Нове місто" права користування та розпорядження своїм майном - нежитловою будівлею літ А-4, що знаходиться у м. Харкові, пл. Конституції, 26. (т.8 а.с.141-145)
Господарський суд Харківської області ухвалою від 23 серпня 2005 року змінив процесуальне становище ТОВ "Нове місто" з третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на третю особу яка заявляє самостійні вимогами на предмет спору, позовну заяву ТОВ "Нове місто" прийняв до провадження та призначив її до розгляду у судовому засіданні разом з позовами, що розглядаються по цій справі. (т.8 а.с.168-170)
06 жовтня 2005 року ТОВ "Нове місто" подало заяву про уточнення позовних вимог, якою просить визнати за ним право власності на нежитлову будівлю літ А-4, загальною площею 4350, 0 кв.м., що знаходиться у м. Харкові, пл. Конституції, 26. (т.9 а.с.1-3)
Ухвалою від 10.10.2005 року господарський суд Харківської області прийняв заяву ТОВ "Нове місто" про уточнення позовних вимог до провадження. (т.9 а.с.26-27)
Рішенням господарського суду Харківської області від 14 березня 2006 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Черленяка М.І., суддів Білоусової Я.О., Швидкіна А.О.) в задоволенні позову ТОВ «Харківський будинок науки і техніки» відмовлено. В задоволенні позову Спілки наукових та інженерних об'єднань України відмовлено. Позов ТОВ «Нове місто» до Харківської міської ради, Виконавчого комітету Харківської міської ради, Спілки наукових та інженерних об'єднань України задоволено. Визнано за ТОВ «Нове місто» право власності на будівлю «А-4», загальною площею 4350,0 кв.м., що з знаходиться за адресою: м.Харків, пл.Конституції,26. Стягнуто з Спілки наукових та інженерних об'єднань України на користь ТОВ «Нове місто» 2567,66 грн. витрат по сплаті державного мита та 39,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Харківської міської ради на користь ТОВ «Нове місто» 2567,66 грн. витрат по сплаті державного мита та 39,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Виконавчого комітету Харківської міської ради на користь ТОВ «Нове місто» 2567,66 грн. витрат по сплаті державного мита та 39,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Нове місто» до ТОВ «Харківський будинок науки і техніки» та в решті вимог. Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані господарським судом ухвалою від 08 серпня 2005 року. (т.9 а.с.123-124)
Спілка наукових та інженерних об'єднань України з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилася, звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 14 березня 2006 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Спілки наукових та інженерних об'єднань України задовольнити та визнати за ним право власності на будівлю «А-4», загальною площею 4350,0 кв.м., що з знаходиться за адресою: м.Харків, пл.Конституції,26. В якості забезпечення апеляційної скарги заборонити відчуження будівлі «А-4», загальною площею 4350,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Харків, пл.Конституції,26. Посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими. Вказує на те, що рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів № 82 від 22.03.1990 року спірна будівля була незаконно передана на баланс Харківського будинку науки і техніки Союзу НІО СРСР, оскільки у власності міськради, райради, облради чи комунальній власності будівля не перебувала. На думку Спілки наукових та інженерних об'єднань України, будівля перейшла у її власність на підставі постанови Президії СНІО СРСР № 32-9/6 від 11.09.1991 року та постанови Верховної Ради № 1545-XII від 12.09.1991 року. 20.10.1998 року постановою ради Спілки № 14 майно Харківського будинку науки і техніки було вилучено з оперативного управління Ради Харківської Спілки НІО і закріплене безпосередньо за Спілкою наукових та інженерних об'єднань України. На думку Спілки, рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 14.11.2001 року № 2011 про передачу будівлі в комунальну власність територіальної громади м. Харкова є незаконним та прийнято в порушення її прав. Також посилається на те, що 14.01.2002 року Харківський будинок науки і техніки СНІО незаконно реорганізовано у ТОВ "Харківський будинок науки і техніки", а у зв'язку з виходом 16.09.2004 року ТОВ «Нове місто» із складу засновників ТОВ "Харківський будинок науки і техніки" між ними укладено незаконну Угоду про передачу права власності на спірну будівлю.
Харківська міська рада також подала апеляційну скаргу, в якій, посилається на неповне з'ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, просить оскаржуване рішення скасувати в частині визнання за ТОВ «Нове місто» права власності на будівлю «А-4», загальною площею 4350,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Харків, пл.Конституції,26 та в частині стягнення з Харківської міської ради та виконавчого комітету Харківської міської ради судових витрат, в іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 14 березня 2006 року залишити без змін. Стягнути з ТОВ »Нове місто» на користь Харківської міської ради державне мито у розмірі 850,00 грн. за подання апеляційної скарги. Вказує на те, що станом на 1990 рік спірна будівля знаходилася в державній власності і відносилася до не житлового фонду міської ради. В комунальній власності територіальної громади м.Харкова будівля перебуває з 1992 року на підставі Постанови КМУ № 311від 03.11.1992 року і рішення Облвиконкому № 62 від 12.03.1992 року, рішення Х сесії Міської ради ХХІ скликання від 19.03.1992 року, згідно з якими до комунальної власності міста передано житловий та не житловий фонд місцевих рад. Факт передачі спірної будівлі на баланс Харківський будинок науки і техніки СНІО не підтверджує набуття ним права власності на будівлю.
ТОВ «Харківський будинок науки і техніки» у відзиві на апеляційні скарги зазначає, що рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, просить залишити його без змін, а апеляційні скарги залишити без задоволення. Посилається на те, що СНІО України не надано доказів, які б підтверджували законне набуття ним права власності на спірну будівлю, а саме: акт прийому-передачі, докази знаходження нежитлової будівлі на балансі протягом певного часу та докази понесених СНІО України витрат на відбудову та утримання нежитлової будівлі. Вказує на те, що Бюро технічної Інвентаризації 15.10.1993 року здійснило первинну реєстрацію права власності на нежитловий будинок 26, розташований за адресою площа Конституції у м. Харкові за Харківським Будинком науки і техніки СНІО України на підставі рішення Київської районної Ради від 17.04.1990 р. № 108-1(реєстраційне посвідчення №381). Твердження апелянтів про те, що спірна будівля залишилась у комунальній власності м. Харкова, у зв'язку з тим, що не увійшла до комунальної власності обласної Ради суперечить постанові Кабміну України №311 від 05. 11. 1991 року.
ТОВ «Нове місто» у відзиві на апеляційні скарги просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційні скарги залишити без задоволення. Вказує на те, що рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради № 2011 від 2001р. про визнання права власності на нежитлову будівлю за територіальною громадою рішенням господарського суду Харківської області від 15.10.2002 року визнано недійсним.
ТОВ "Харківський будинок науки і техніки" на протязі багатьох років відкрито володів та користувався нежитловою будівлею на підставі наявних у матеріалах справи документах, здійснював реконструкцію та утримував будівлю, яка є пам'яткою архітектури, у належному стані. 16.09.2004 року у зв'язку із виходом ТОВ «Нове місто" зі складу засновників ТОВ «Харківський будинок науки і техніки", між ними укладено Угоду про передачу права власності на нежитлову будівлю літ. «А-4", загальною площею 4074,9 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Харків, площа Конституції, будинок № 26, яку посвідчено нотаріально за реєстровим № 3566 та зареєстровано в державному реєстрі правочинів за реєстраційним № 109760. 15.11. 2004 року ТОВ «Харківський будинок науки і техніки" передав, а ТОВ «Нове місто" прийняло зазначену нежитлову будівлю, про що сторонами складено відповідний акт прийому-передачі. Таким чином, відповідно до ст. 328 ЦК України, новим власником нежитлової будівлі у встановленому законодавством порядку стало ТОВ «Нове місто".
Виконавчий комітет Харківської міської ради у відзиві на апеляційні скарги підтримує доводи, викладені у апеляційній скарзі Харківської міської ради, просить рішення господарського суду Харківської області від 14 березня 2006 року скасувати в частині визнання за ТОВ «Нове місто» права власності на будівлю «А-4», загальною площею 4350,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Харків, пл.Конституції,26, а також в частині стягнення з Харківської міської ради судових витрат. Вказує на те, що спірну будівлю було передано в порушенння «Положення про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ будинків і споруд, затверджене постановою Ради Міністрів УРСР № 285 від 28.04.1980 року, яке втратила чинність на підставі Постанови КМУ № 687 від 26 червня 1996 року.
КП »Харківське міське бюро технічної інвентаризації підтримує апеляційну скаргу Харківської міської ради, проте зазначає, що при здійсненні реєстрації будівлі керувалося чинним законодавством.
Регіональне відділення Фонду державного майна по Харківській області в поясненнях по справі вказує на те, що у 1992 році здійснено розмежування державної та комунальної власності, проте будівля, що знаходиться за адресою: м.Харків, пл.Конституції,26 не увійшла ні до одного з переліків майна, у зв'язку з чим, рішення по справі не вплине на його право та охоронювані законом інтереси.
У судовому засіданні розпочатому 11 липня 2006 року оголошено перерву до 14 липня 2006 року.
У судовому засіданні 14 липня 2006 року представник Спілки наукових та інженерних об'єднань України заявив клопотання про зупинення провадження у справі, мотивуючи його тим, що 10.07.2006 року подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Харківської області від 04.06.2006 року та на рішення господарського суду Харківської області від 01.07.2005 року у справі № 46/427-05, яка пов'язана з даною справою.
Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Колегія суддів, вислухавши думку сторін та розглянувши клопотання, дійшла висновку про те, що заявником клопотання не надано доказів прийняття апеляційної скарги до провадження, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання відмовлено.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційних скаргах доводи, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 26 жовтня 1956 року Президією науково-технічних товариств машинобудівної промисловості СРСР прийнято рішення про створення Харківського Будинку техніки науково-технічних товариств машинобудівної промисловості СРСР з правами юридичної особи.
В подальшому Харківський Будинок техніки науково-технічних товариств машинобудівної промисловості СРСР реорганізовувався та змінював свою назву:
12 лютого 1958 року на підставі постанови Всесоюзної Ради науково-технічних товариств (вищий орган науково-технічних товариств машинобудівної промисловості СРСР) Харківський Будинок техніки науково-технічних товариств машинобудівної промисловості СРСР реорганізований в Міжгалузевий Будинок техніки Всесоюзної ради науково-технічних товариств СРСР;
На підставі Постанови Правління Спілки науково-інженерних об'єднань СРСР № 12-3 від 17.04.1989 року Міжгалузевий Будинок техніки Всесоюзної ради науково-технічних товариств СРСР 01 вересня 1989 року реорганізований в Будинок науки і техніки Спілки науково-інженерних об'єднань СРСР;
03 грудня 1991 року Будинок науки і техніки Спілки науково-інженерних об'єднань СРСР перейменований в Харківський Будинок науки і техніки Союзу наукових та інженерних об'єднань, що підтверджується розпорядженням виконавчого комітету Київської районної ради м. Харкова від 03.12.1991 року № 872. Відповідно до рішення виконавчого комітету Київської районної ради м. Харкова від 02.12.1998 року Харківський Будинок науки і техніки Союзу наукових та інженерних об'єднань перейменований в Харківський Будинок науки і техніки Спілки науково-інженерних об'єднань України.
У 2002 році Харківський будинок науки і техніки Спілки наукових та інженерних об'єднань України реорганізувано згідно ст. 34 Закону України «Про підприємства в Україні", що діяв у той час, шляхом перетворення, в результаті чого було змінено його назву та організаційно - правову форму на Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський будинок науки і техніки».
ТОВ «Харківський будинок науки і техніки» зареєстрований в установленому порядку 14.01.2002 року є правонаступником Харківського будинку науки і техніки Спілки наукових та інженерних об'єднань України. Реорганізація здійснена на підставі рішення зборів трудового колективу відповідно до п. 8.2., 8.3. Статуту Харківського Будинку науки і техніки Спілки науково-інженерних об'єднань України в редакції 1998 року. Підставою для проведення реорганізації стали вимоги Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності" від 21.09.2000 року, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень якого суб'єкти підприємницької діяльності, створені в організаційних формах, не передбачених законами України, державна реєстрація яких проведена до набрання чинності цим Законом, зобов'язані привести організаційну форму у відповідність з вимогами законів України протягом п'яти років після набрання чинності цим Законом. Факт правонаступництва підтверджується положеннями Статуту, передаточним балансом та актом передачі активів та пасивів за передаточним балансом від 15.01.2002 року. Крім того слід зазначити, що код ЄДРПОУ ТОВ “Харківський будинок науки і техніки» залишився той, що був під час існування Харківського будинку науки і техніки Спілки наукових та інженерних об'єднань України.
Вирішуючи майновий спір щодо права власності на спірну будівлю, судом досліджені відносини між ТОВ "Харківський будинок науки і техніки" із іншими громадськими організаціями в тому числі, членом яких у різні періоди було товариство.
З матеріалів справи вбачається, що Харківський будинок науки і техніки був розміщений в будинку 26 за адресою: м. Харків, пл. Радянської України (в теперішній час пл. Конституції, 26) з 1965 року на правах оренди. Будинок перебував на балансі житлово-експлуатаційного об'єднання Київського району м. Харкова.
Постановою Правління Спілки наукових та інженерних товариств СРСР від 28.08.1989 року № 30/39 Будинок науки і техніки Спілки науково-інженерних об'єднань СРСР переведений на повний господарський розрахунок з правом придбання та відчуження майна.
На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 82 від 22 березня 1990 року “Про передачу на баланс будинку на площі Радянської України, 26» та рішення виконавчого комітету Київської районної ради № 108-1 від 17 квітня 1990 року житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району м. Харкова передало, а Харківський будинок науки і техніки Спілки наукових і інженерних об'єднань СРСР на підставі акту від 26 квітня 1990 року прийняв на свій баланс будинок, який розташований у м. Харкові, площа Конституції, 26.
Метою передачі спірної будівлі на баланс Харківського будинку науки і техніки (госпрозрахунковому підприємству громадської організації) була відбудова та збереження пам'ятки архітектури. Рішенням Харківського міськвиконкому № 82 від 22 березня 1990 року новий власник був зобов'язаний за власні кошти відновити зруйновану пам'ятку архітектури. Перехід права власності до підприємства громадської організації також підтверджується п. 4 цього рішення, з якого вбачається, що Харківський міськвиконком зобов'язує Харківський будинок науки і техніки, як нового власника, оформити Договори оренди згідно зі ст. 268 ЦК УРСР, діючого на той час. Відповідно до ст. 268 ЦК УРСР, “При переходе права собственности на сданное внаем имущество от наймодателя к другому лицу договор найма сохраняет силу для нового собственника. Договор найма сохраняет силу и при переходе имущества от одной государственной организации (наймодателя) к другой".
В 1991 році Харківський будинок науки і техніки на добровільних засадах із збереженням повної господарської самостійності вступив до Харківської Спілки наукових та інженерних об'єднань. Відповідно до п. 1.1. статуту Харківської Спілки наукових та інженерних об'єднань, Спілка є самостійним в господарсько-економічному відношенні об'єднанням на добровільних засадах його членів і діє згідно з Конституцією УРСР, діючим законодавством та статутом. Частиною 2 п. 6.1. Статуту встановлено, що все майно та кошти Спілки, його членів які були придбані ними в період їх попередньої діяльності, є їх власністю та охороняється законом. На час вступу до Харківської Спілки наукових та інженерних об'єднань, Харківський будинок науки і техніки залишився власником всього майна.
Харківський будинок науки і техніки у зв'язку з припиненням діяльності Харківської Спілки наукових та інженерних об'єднань вступив в члени Спілки наукових та інженерних об'єднань України, про що свідчить видане йому свідоцтво № 67.
Твердження Спілки наукових та інженерних об'єднань України про те, що Харківський Будинок науки і техніки Спілки науково-інженерних об'єднань України був створений Спілкою безпідставні, оскільки з матеріалів справи вбачається, що Спілка наукових та інженерних об'єднань України була створена та зареєстрована Міністерством юстиції України, як громадське об'єднання 06.03.1991 року, а Харківський будинок науки і техніки згідно Постанови Правління Спілки наукових та інженерних товариств СРСР від 28.08.89р, № 30/39 у 1989 році був переведений на повний господарський розрахунок з правом придбання та відчуження майна.
З матеріалів справи вбачається, що існує дві редакції протоколу № 16 пленарного засідання Спілки наукових та інженерних об'єднань України від 19.11.1998 року за підписом голови правління Кривулько В.С. Оригінальність підпису якого на обох протоколах підтверджено ним під час засідання суду першої інстанції, що підтвердили в апеляційній інстанції представники сторін.
За таких обставин, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що Спілка наукових та інженерних об'єднань України Харківского будинку науки і техніки не створювала Харківський будинок науки і техніки та не є його засновником, що також підтверджується рішенням виконавчого комітету Київської районної ради м. Харкова від 02.12.1998 року.
Відповідно до п. 1.5., 3.2 Статуту Харківського Будинку науки і техніки Спілки науково-інженерних об'єднань України в редакції 1998 року збережена повна господарська самостійність останнього, він володіє, користується та розпоряджається належним йому майном на свій розсуд, здійснює відносно нього будь-які дії, які не суперечать законодавству України.
Твердження Спілки наукових та інженерних об'єднань України про те, що передача будинку була проведена безоплатно безпідставне, оскільки з матеріалів справи вбачається, що згідно рішення виконкому Харківської міської Ради № 82 від 22.03.1990 року балансова вартість будинку на момент його передачі на баланс становила 327090 рублів.
Відповідно до Акту обстеження спірного будинку від 25.05.1988 року, підписаного представниками органів місцевої влади та самоврядування, фахівцями - спірна будівля має тріщини в конструктивних стінах та перегородках. Рекомендовано провести дослідження будинку та визначити розмір витрат на ремонт.
Як вбачається з Розпорядження виконавчого комітету Харківської міської ради № 179 від 20.05.1988 року, у зв'язку з будівництвом метрополітену на несучих стінах та перекриттях з'явилися багаточисленні тріщини в конструкціях будівлі, місцями відійшла штукатурка і ліпні вироби, деформовані віконні пройоми, в підвальному приміщенні має місце руйнування залізобетонних плит.
Виконуючи рішення органів місцевого самоврядування Харківський будинок науки і техніки за період з 1989 року по 1992 рік витратив на відновлення будинку, його капітальний ремонт та реставрацію 407540 рублів, які були отримані ним внаслідок господарської діяльності. Станом на 01.12.1998 р., будівля знаходиться в задовільному стані, що підтверджується актом від 01.12.1998 року, складеним Управлінням містобудування та архітектури Харківської облдержадміністрації.
Як свідчать матеріали справи, Спілкою наукових та інженерних об'єднань України ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не доведено факту фінансування Харківського будинку науки і техніки, у тому числі на утримання майна і спірної будівлі.
15 жовтня 1993 року КП "Харківське бюро технічної інвентаризації" здійснило первинну реєстрацію спірної будівлі за Харківським будинком науки і техніки Спілки наукових та інженерних об'єднань, видавши реєстраційне посвідчення за номером 381.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що передача спірного приміщення здійснена належними суб'єктами на підставі п. 6 »Положення про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд», затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 28 квітня 1980 року № 285 (втратило чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 1996 року № 687).
ТОВ "Харківський будинок науки і техніки", як правонаступник своїх правопопередників володів і користувався спірною будівлею з 1965 року та з 26.04.1990 року спірна будівля знаходилася на його балансі. За весь період знаходження спірної будівлі у володінні та користуванні, вона не вилучалася та не витребувалася із фактичного володіння Харківського будинку науки і техніки. Цього факту протягом розгляду справи також не спростували сторони. ТОВ "Харківський будинок науки і техніки" володіє спірним будинком на протязі більш 10 років відноситься до будівлі як власник.
Із Листа № 322 від 25. 04. 2003 року вбачається, що Управління майном комунальної власності Харківської області заперечує факт передачі спірної будівлі до власності територіальної громади міста, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає безпідставним ствердження про те, що спірна будівля з 1992 року перебуває у комунальній власності територіальної громади міста.
Постановою Кабінету міністрів України «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" № 311 від 05. 11. 1991 року державне майно України розподіляється на загальнодержавне та комунальне. Постанова передбачає також порядок розмежування комунальної власності між комунальною власністю областей, міст Києва та Севастополя та іншими адміністративними одиницями держави. До власності області згідно переліку, передавався житловий та нежитловий Фонд Рад народних депутатів.
Згідно рішення VI сесії Харківської обласної Ради народних депутатів XXI скликання від 21. 11. 1991 року «Про підготовку народного господарства області до роботи в умовах ринкової економіки, проведення роздержавлення та приватизації" та рішення Харківського облвиконкому № 68 від 12. 03. 1992 року житловий та нежитловий фонд області частково передано у власність територіальній громаді міста.
Рішенням X сесії Харківської міської Ради народних депутатів XXI скликання від 19.03.1992 року та рішенням XII сесії Харківської міської Ради народних депутатів XXI скликання від 28.09.1992 року затверджено перелік майна (поіменний перелік об'єктів), яке увійшло до комунальної власності міста. Спірний будинок до цього поіменного переліку об'єктів комунальної власності не увійшов.
Рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 14.11.2001 року за № 2011, про оформлення права власності на спірну будівлю за територіальною громадою м. Харкова, не є чинним, оскільки рішенням господарського суду Харківської області від 15.10.2002 року по справі №16258/4-11 визнано недійсним.
Відповідно до ст. 98 Цивільного кодексу Української РСР, яка діяла на момент передачі спірної будівлі, власністю громадських організацій, якою був Харківський будинок науки і техніки наукових та інженерних об'єднань СРСР, є майно, необхідне їм для здійснення власних статутних завдань, а відповідно до ст. 97 Цивільного кодексу Української РСР, яка також діяла на момент передачі спірної будівлі, громадські організації, володіли, користувались та розпоряджались належним їм на праві власності майном відповідно до їх статутів .
Відповідно до статутів Харківського будинку науки і техніки наукових та інженерних об'єднань СРСР, майно останнього складалося з основних і оборотних засобів та інших матеріальних цінностей і фінансових ресурсів, вартість яких відображена в самостійному балансі зазначеної юридичної особи. За таких обставин, після одержання Харківським будинком науки і техніки наукових та інженерних об'єднань СРСР спірної будівлі на свій баланс він, як підприємство -юридична особа, набув право власності на цю будівлю.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що ТОВ "Харківський будинок науки і техніки" набуло право власності на спірну будівлю правомірно, в установленому законом порядку.
З матеріалів справи вбачається, що 16 вересня 2004 року у зв'язку із виходом ТОВ "Нове місто" із складу засновників ТОВ "Харківський будинок науки і техніки" між ними укладено Угоду про передачу права власності на спірну будівлю, яку посвідчено нотаріально за реєстровим № 3566 та зареєстровано в державному реєстрі правочинів за реєстровим № 109760. 15.11.2004 року між сторонами підписаний акт приймання-передачі.
Таким чином, відповідно до ст.328 Цивільного Кодексу України, новим власником спірної будівлі є ТОВ "Нове місто".
23.12.2004 року ТОВ "Нове місто" уклало з Управлінням містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини № 208, договір на приймання стічних вод № П-6996/01-АК-1 від 02.02.2005 року з Державним комунальним підприємством «Харківкоммуночиствод", Договори з комунальними службами та Договори оренди.
Згідно зі ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна вправі пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
У зв'язку з тим, що право власності на спірну будівлю не визнається Харківською міською радою та оспорюється Спілкою наукових і інженерних об'єднань України, колегія суддів вважає, що господарський суд правомірно задовольнив позов ТОВ "Нове місто" до Харківської міської ради, Виконавчого комітету Харківської міської ради, Спілки наукових та інженерних об'єднань України та визнав за ТОВ "Нове місто" права власності право власності на будівлю «А-4», загальною площею 4350,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Харків, пл.Конституції,26.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Харківської області від 01.07.2005 року у справі № 46/301-05 за позовом ТОВ «Нове місто» до ТОВ «Харківський будинок науки і техніки» визнано за ТОВ «Нове місто» право власності на спірну будівлю.
Крім того, слід зазначити, що оскільки ТОВ "Харківський будинок науки і техніки" визнає право власності ТОВ "Нове місто" на спірну будівлю , на думку колегії суддів, господарський суд також правомірно відмовив в задоволенні позову.
Вимога ТОВ "Нове місто" про усунення перешкод у здійсненні ТОВ "Нове місто" права користування та розпорядження своїм майном - нежитловою будівлею, що знаходиться за адресою: м. Хрків, пл. Конституції, 26, на думку колегії суддів безпідставна, оскільки ТОВ "Нове місто" не надало доказів в підтвердження того, що відповідачі за його позовом чинять перешкоди у користуванні та розпорядженні будівлею.
Приймаючи до уваги, що ТОВ "Харківський будинок науки і техніки" передав спірну будівлю у власність ТОВ "Нове місто" колегія суддів вважає, що підстави для визнання за ТОВ "Харківський будинок науки і техніки" права власності на спірну будівлю відсутні, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ "Харківський будинок науки і техніки" задоволенню не підлягають.
Посилання Спілки наукових та інженерних об'єднань України на постанову президії правління Спілки НІТ СРСР № 32-9/6 від 11.09.1991 року, постанову Ради Спілки НІО України № 5 від 15.11.1991 року, постанову Ради Спілки НІО України № 14 від 20.10.1998 року та лист Міжнародної Спілки наукових та інженерних об'єднань Російської Федерації від 04.12.2003 року, як на докази виникнення у Спілки наукових та інженерних об'єднань України права власності на спірну будівлю безпідставне, оскільки право власності на майно може бути передано іншій особі, особою, яка володіє цим правом.
З матеріалів справи вбачається, що Центральні органи СНІТ СРСР не мали на своєму балансі спірної будівлі та не передавали його на баланс Спілки наукових та інженерних об'єднань України. СНІТ СРСР не приймав участі у відновленні та утриманні спірної будівлі. Враховуючи вищенаведене, СНІТ СРСР не мало юридичних підстав для розпорядження майном самостійного підприємства, а СНІО України не є його правонаступником, що підтверджується положеннями його статуту в редакціях 1990 року, 1991 року, 2002 року. Спілка НІО України згідно постанови установчої конференції була створена 30.11.1990 року, тобто через півроку з часу передачі спірної будівлі самостійному госпрозрахунковому підприємству.
Твердження СНІО України про те, що згідно статуту Харківський Будинк науки і техніки мав право власності лише на рухоме майно і оборотні кошти, а нерухомість була власністю Спілки наукових та інженерних товариств СРСР, на думку колегії суддів, безпідставне, оскільки Харківським Будинком науки і техніки надані редакції статутів 1991 року, 1998 року, 1999 року, 2002 року, в яких закріплені положення щодо повної господарської самостійності та його право власності на рухоме та нерухоме майно.
СНІО України також зазначає, що спірна будівля перейшла у власність Спілки на підставі постанови Президії СНЮ СРСР № 32-9/6 від 11.09.1991 р., Постанови Ради Спілки НІО України №5 від 15.11.1991 року та постанови Верховної Ради № 1545-ХІІ від 12.09.1991 р.
Постанова президії СНІТ СРСР № 32-9/6 від 11.09.1991 р. не може вважатися належним доказом, оскільки існує декілька редакцій Постанови президії правління СНІТ СРСР № 32-9/6 від 11.09.1991 року із різним змістом та назвою. Постанова Ради Спілки НІО України №5 від 15.11.1991 року також надана в двох редакціях з різними датами прийняття. Постанова Верховної ради № 1545-ХІІ від 12. 09. 1991 р. лише регулює порядок застосування законодавчих актів колишнього СРСР на території України і не має відношення до передачі спірної будівлі.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі ст. 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом.
Приймаючи до уваги, що Спілка наукових та інженерних об'єднань України не надала доказів права власності на спірну будівлю, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обгрунтованого висновку щодо відмови в задоволенні її позовних вимог.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 14 березня 2006 року прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 99,101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України,
постановила:
У задоволенні клопотання Спілки наукових та інженерних об'єднань України про зупинення провадження у справі відмовити.
Рішення господарського суду Харківської області від 14 березня 2006 року у справі № 11/217-05 залишити без змін, а апеляційні скарги Харківської міської ради та Спілки наукових та інженерних об'єднань України залишити без задоволення.
Головуючий суддя (підпис) Слюсарева Л.В.
суддя (підпис) Білоконь Н.Д.
суддя (підпис) Шепітько І.І.