Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"27" липня 2006 р. Справа № 11/515-05
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Слюсаревої Л.В., судді Білоконь Н.Д. , судді Фоміної В.О.
при секретарі Рильовій В.В..
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача -Гавриленка Т.С.( дов. № 2266 від 26.07.2006 року);Якуніна М.М. ( дов. № 2265 від 26.07.2006 року) .
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№ 757Х/1-13) на постанову господарського суду Харківської області від 23.01.06 р. по справі № 11/515-05
за позовом Ізюмського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства, м. Ізюм, Харківська область
до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради, м. Ізюм , Харківська область
про визнання недійсним акту ненормативного характеру
встановила:
Ізюмське житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство -позивач, звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради про визнання недійсним рішення Ізюмської міської ради Харківської області 45 сесії 4 скликання № 2027 від 23.09.2005 року “Про внесення змін та доповнень до рішення 29 сесії Ізюмської міської ради 4 скликання № 1259 від 03.09.2004 року “Про надання згоди на передачу нерухомого майна комунальної власності Ізюмської міської територіальної громади під заставу».
Постановою господарського суду Харківської області від 23 січня 2006 року (суддя Черленяк М.І) в задоволенні позову відмовлено.
Позивач з постановою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою , в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Просить оскаржувану постанову господарського суду Харківської області скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Представник позивача у судове засідання не прибув .
13.06.2006 року ( вх. № 4243) через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання , в якому позивач зазначив , що апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі і просить розглянути справу за відсутності представника позивача у зв*язку з неможливістю фінансування витрат на явку представника .
Колегія суддів , враховуючи право позивача надане ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України , задовольнила клопотання позивача.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги , заслухавши суддю-доповідача , вислухавши у судовому засіданні пояснення відповідача , перевіривши рішення господарського суду Харківської області на вірність застосування норм матеріального та процесуального права , колегія суддів встановила наступне.
На підставі рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради № 4063 «Про оформлення права власності за територіальною громадою в особі міської ради на будівлі та споруди , розташовані за адресою : м. Ізюм, вул. Жукова , 2а .»від 11 травня 2000 року , територіальній громаді в особі міської ради було видано Свідоцтво про право власності від 23.06.2000 року , згідно з яким адміністративна будівля А-1 та споруди :Б, В,І,З,Ж,Е,Д,Г , розташовані в м.Ізюмі по вул. Жукова , 2а , належать територіальній громаді в особі міської ради на праві комунальної власності.
Рішенням 7 сесії 24 скликання Ізюмської міської ради від 27 грудня 2002 року № 188 «Про надання згоди на використання комунальної власності Ізюмської територіальної громади під заставу» було надано згоду на передачу майна , що належить до комунальної власності Ізюмської територіальної громади та знаходиться на балансі Ізюмського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства під заставу для одержання кредиту Ізюмським житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством в відділенні Промінвестбанку в м. Ізюм . До переліку майна увійшли будівлі , розташовані в м. Ізюм, вул. Жукова , 2а.
23 вересня 2005 року 45 сесією 4 скликання Ізюмської міської ради було прийнято рішення № 2027 «Про внесення змін та доповнень до рішення 29 сесії Ізюмської міської ради 4 скликання № 1259 від 03.09.2004 року «Про надання згоди на передачу нерухомого майна комунальної власності Ізюмської міської територіальної громади під заставу». Відповідно до п.1.2 рішення було доповнено додаток до рішення № 1259 від 03.09.2004 року пунктом 4 :»Нежитлова будівля по вул. М.Жукова ,2-а», все інше залишено без змін.
Як на підставу скасування судового рішення першої інстанції в своїй апеляційній скарзі позивач посилається на ст.ст. 133, 136 Господарського Кодексу України , а також ст.ст. 6,7,37 Закону України «Про власність» та Статут підприємства.
Так відповідно до Статуту житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства , затвердженого Головою Ізюмської міської ради народних депутатів 08.01.1996 року , зареєстрованого розпорядженням виконавчого комітету Ізюмської міської ради народних депутатів від 02.04.1996 року та перереєстрованого розрядженням Голови виконкому Ізюмської міської ради народних депутатів № 502 від 14 липня 1997 року , все майно підприємства є комунальною власністю і належить йому на праві повного господарського відання ( Розділ 3, пункт 2 статуту).
Проте , посилаючись на ст.ст. 133,136 ГК України , апелянт дійшов помилкового висновку , що відповідач , хоч і є власником переданого майна , не має права розпоряджатись ним , оскільки на сьогоднішній день позивач визнаний банкрутом , а тому у даному випадку норми Закону України «Про визнання платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є спеціальним та пріоритетним , виходячи з наступного. Позивач є комунальним підприємством і майно ,закріплене за ним є комунальною власністю .
У відповідності до ст. 134 ГК України суб*єкт господарювання , який здійснює господарську діяльність на основі права власності ,на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб*єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому ( їм) майном … Згідно з приписами п.3 цієї ж статті Господарського Кодексу України визначений правовий режим власності та правові форми реалізації права власності власником майна , одним з яких і є право господарського відання.
Проте у відповідності до ст. 4 Закону України «Про власність», ст. 316 Цивільного Кодексу України правом власності є право особи на річ ( майно) , яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Пунктами 1,2 статті 321 ЦК України визначено , що право власності є непорушним . Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку , встановлених законом.
Згідно зі статтею 327 Цивільного Кодексу України у комунальній власності є майно , у тому числі і грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном , що є у комунальній власності , здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Таким чином , враховуючи , що адміністративна будівля , розташована в м.Ізюм, по вул..Жукова,2-а , є власністю територіальної громади м.Ізюм в особі міської ради , відповідач на свій розсуд розпорядився належним йому власним майном.
Суд першої інстанції , посилаючись на ст. 5, ч.3 ст. 6 Закону України «Про іпотеку « , дійшов вірного обґрунтованого висновку , що оскільки договір іпотеки не укладений , прийняттям спірного акту не порушені права позивача , позивач не втратив право повного господарського відання на нежитлові приміщення, розташовані в м. Ізюм, вул. М.Жукова ,2-а , та відмовив у задоволенні позовних вимог.
А тому судом першої інстанції при винесені оскаржуваної постанови правильно встановлено обставини справи та ухвалено законну судову постанову з вірним додержанням норм матеріального та процесуального права .
Керуючись ст.ст. 186,195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України ,-
Ухвалила :
Апеляційну скаргу залишити без задоволення .
Постанову господарського суду Харківської області від 23.01.2006 року у справі № 11/515-05 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом місяця з дня виготовлення повного тексту ухвали до Вищого адміністративного суду України .
Справу направити до господарського суду Харківської області.
Повний текст ухвали підписаний 28 липня 2006 року .
Головуючий суддя Слюсарева Л.В.
суддя Білоконь Н.Д.
суддя-дововідач Фоміна В.О.