06 березня 2013 р.Справа № 2а-614/10/1624
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Водолажської Н.С.
Суддів: Філатова Ю.М. , Тацій Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 26.11.2010р. по справі № 2а-614/10/1624
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області
про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни",
02.11.2010 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, , в якому просив визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії як дитині війни з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 року по 30.09.2010 року.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Пирятинського районного суду Полтавської області від 26.11.2010 року задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача. Зобов'язано відповідача нарахувати передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щомісячне підвищення до пенсії позивачу з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - 30% мінімальної пенсії за віком: з 30.03.2010 року по 30.09.2010 року , з урахуванням проведених виплат та провести відповідні виплати.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати, ухвалити нове рішення, про задоволення адміністративного позову повністю з вимогами.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, що призвело до винесення неправильного рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 197 та ч. 1 ст. 195 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження та в межах доводів апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивач відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни та за приписами ст.6 цього закону має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позов суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права надавши перевагу ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" над постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. за № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", як нормативно-правовому акту, що має вищу юридичну силу. Також судом правильно визначено розмір мінімальної пенсії за віком, виходячи із приписів ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншими законами такий розмір не врегульовано.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" ( в редакції Закону до 19.06.2011 р.) обмежень щодо застосування ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" встановлено не було.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за період з 30.03.2010 року по 30.09.2010 року нарахування та виплата дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Виходячи з системного аналізу ч.2 ст.19 Конституції України, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та приписів ч.4 ст.9 КАС України, відповідач у 2010 році не мав підстав застосовувати постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року за № 530 та був зобов'язаний діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу ніж зазначена постанова, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Щодо доводів апеляційної скарги позивача про те, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог з 01.01.2006 року по 30.03.2010 року, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 26.11.2010 року позовні вимоги за період з 01.01.2006 року по 30.03.2010 року залишено без розгляду, а тому колегія суддів зазначає, що позовним вимогам за період з 01.01.2006 року по 30.03.2010 в оскаржуваній постанові правова оцінка судом першої інстанції не надавалась.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 26.11.2010р. по справі № 2а-614/10/1624 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Водолажська Н.С.
Судді Філатов Ю.М. Тацій Л.В.