у.н. 415/1819/13-ц
н.п. 2/415/720/13
19.04.2013
Лисичанський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Фастовця В.М.,
при секретарі судового засідання Бандуровій В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що у період з 30.08.2012р. по 31.12.2012р. відповідачкою, зі згоди та при допомозі її чоловіка ОСОБА_3 проводилось руйнування паркану, що розташований на його території, та котрий розділяє суміжні земельні ділянки по АДРЕСА_1, було викрадено металеву трубу опори забору. Просив стягнути з відповідачки матеріальну шкоду у розмірі 1838,5 грн.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, суду дав пояснення, аналогічні викладеному у позові. Доповнив, що відповідачка у будинку практично не мешкає, відзняти як вона ламає паркан, він не міг, бо вона робила це у його відсутність.
Відповідачка у судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що паркан між ділянками не ламала, одного разу тільки переставила під стіну будинку позивачу секцію, яка вже лежала на землі. Вимоги є наклепницькими. Паркан міг пошкодити собака позивача або сам позивач, щоб обмовити її.
У судовому засіданні були вивчені наступні докази: фото таблиця; копія листа виконавчого комітету Лисичанської міської ради; копія технічного паспорту; копія державного акту на право власності на земельну ділянку; розрахунок матеріальних витрат; копії товарних чеків; копія накладної; копії постанов про відмову у порушенні кримінальної справи; копія висновку; копія листа Лисичанського МВ УМВС України в Луганській області; копія постанови про закриття кримінального провадження; товарні чеки; накладна; диск.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна підтвердити ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень.
У судовому засіданні встановлено, що позивач на підставі договору купівлі-продажу від 26.09.2003 р. є співвласником АДРЕСА_1, відповідачка зареєстрована і мешкає у АДРЕСА_2.
Між сторонами склалися неприязні відносини з приводу межі між земельними ділянками вказаних домогосподарств.
Суд вважає, що позивачем не надано достатньо переконливих доказів того, що дерев'яний паркан між домогосподарствами був пошкоджений саме відповідачкою у справі.
На фотографіях зафіксоване тільки зняття огорожі, але не особа, що це зробила. На відеозапису відповідачка виймає з землі та викидає один металевий стовп, який згідно фото №3 (арк.7) знаходився не на території земельної ділянки позивача.
Свідок ОСОБА_4 бачив відповідачкою з сокирою в руках на земельній ділянці, де вона мешкає, однак не бачив, що саме вона рубала.
Що стосується свідка ОСОБА_5, то вона є дружиною позивача і співвласником будинку, тобто зацікавленою особою, яка згідно виписці з протоколу №02/13 від 03.04.2013 р., нібито не була повідомлена (!) про розгляд спору комісією з вирішення спірних питань землекористування, а тому не дала можливості вирішити спір між сторонами у справі згідно вже досягнутої між ними домовленості.
Зважає суд і на те, що позивачем не було доведено, яким чином відповідачка, яка за його словами майже не мешкала у буд.65, тим не менш знала про відсутність позивача та його дружини, і ламала паркан тільки у їх відсутності.
Тому у позові повинно бути відмовлено.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, -
У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду апеляційної скарги у 10-тиденний строк з моменту отримання його копії.
Суддя