Справа № 345/313/2013
Провадження 22ц/779/955/2013
Категорія 51
Головуючий у 1 інстанції Кардаш О.І.
Суддя-доповідач Девляшевський В.А.
17 квітня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В.А.
суддів: Ковалюка Я.Ю., Шалаути Г.І.
секретаря Турів О.М.,
з участю представника Калуського коледжу культури та мистецтв - Піруса П.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Калуського міськрайонного суду від 14 березня 2013 року,
В січні 2013 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Калуського коледжу культури та мистецтв про визнання протиправним наказу про застосування дисциплінарного стягнення. Позивач посилався на те, що наказом №81-ОД від 08.10.2012року на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за незадовільний рівень теоретичної підготовки, низьку вимогливість до виконання студентами анотацій, аналізів вокальних та інструментальних творів, що вивчаються, відсутність ведення студентами конспектів. Зазначає, що після його звернення до профспілкового комітету даний наказ був скасований, а натомість наказом від 19.10.2012року йому оголошено догану за відсутність на роботі 15 жовтня 2012 року з 17години до 20 годин 30 хвилин. Вважає зазначений наказ про накладення дисциплінарного стягнення незаконним, оскільки згідно розкладу навчальні зайняття у коледжі він проводив з 8 годин 10 хвилин до 10 годин 35 хвилин, а після 17 години перебувати в коледжі і займатись методичною роботою не зобов'язаний. Тому просив позов задовольнити.
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 14 березня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. Суд першої інстанції, відмовляючи в позові ОСОБА_3, виходив з того, що відповідачем правомірно, у відповідності до ст.ст. 147-149 КЗпП України застосовано до позивача дисциплінарне стягнення за порушення трудової дисципліни, оскільки ОСОБА_3 неодноразово порушувався графік робочого часу викладача.
Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що суд допустив неповноту при розгляді справи, неправильно встановив дійсні обставини справи та дав їм невірну оцінку. Так, на його думку, суд, при постановленні рішення взяв до уваги як належний доказ правила внутрішнього трудового розпорядку коледжу, однак не звернув увагу на те, що в порушення вимог ст.52 КЗпП України вони не погоджені з профспілковим комітетом. Вказує, що оскільки для педагогічних працівників коледжу не встановлено позмінного режиму роботи, то за вимогами закону графік робочого часу повинен визначатися правилами внутрішнього трудового розпорядку, які відповідно до ст.142 КЗпП України затверджуються трудовим колективом та профспілковим комітетом. Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції дав невірну оцінку показам свідка ОСОБА_4 Тому, на його думку, суд дійшов до помилкового висновку про безпідставність позову, в зв'язку з чим просить оскаржене рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов про визнання незаконним наказу про застосування дисциплінарного стягнення задовольнити.
В засідання апеляційного суду ОСОБА_3 не з'явився з невідомих причин, хоч судове повідомлення йому було вручено завчасно. Отже, є правові підстави для розгляду справи у його відсутності.
Представник відповідача вважає, що вимоги ОСОБА_3 про визнання незаконним наказу про застосування дисциплінарного стягнення є необґрунтованими, оскільки саме за його проханням був визначений і погоджений графік робочого часу, згідно якого він з 17год. до 20.30год. здійснював методичну роботу, так як поряд з основною роботу виконував додаткову роботу за суміщенням професій. Тому в графіку робочого часу, складеного ОСОБА_3, виконання ним організаційно-методичної роботи було сплановано після 17 години. Від пропозиції адміністрації змінити графік робочого часу позивач відмовився, про що свідчить пояснювальна записка голови комісії. В результаті позивачу за відсутність на роботі згідно графіка робочого часу правомірно оголошено догану. Вважаючи рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, представник відповідача просить апеляційну скаргу відхилити.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани чи звільнення.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 працював викладачем хорових дисциплін Калуського коледжу культури та мистецтв за строковим контрактом, укладеним 31 серпня 2012 року (копія контракту -а.с.2-3). Пунктом 2.1.2 контракту ОСОБА_3, зокрема, зобов'язувався дотримуватись розпорядку дня і режиму роботи коледжу.
Відповідно до ст.142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, установах в організаціях визначається Правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовим колективом за поданням власника і профспілкового комітету.
Встановлено, що "Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників Калуського коледжу культури і мистецтв", затвердженими наказом №121-ОДГ від 31.08.2012року та погодженими з профспілковим комітетом (протокол від 30.08.2012 року), в навчальному закладі для педагогічних працівників встановлено п'ятиденний робочий тиждень: 36 годинний для педагогічних та 40 годинний для інших працівників. В п.5.2 названих "Правил" вказано, що час початку і закінчення роботи, перерва для відпочинку та харчування викладачів встановлюється в залежності від розкладу групових та індивідуальних занять та графіка робочого часу викладачів. Пунктом 5.6 "Правил" конкретизовано, що тривалість щоденної роботи педагогічних працівників, в тому числі час початку і закінчення роботи, визначається окремими графіками, які погоджуються профспілковим комітетом і затверджуються наказом директора з дотриманням тривалості робочого часу за тиждень чи інший обліковий період.
За специфікою праці викладачів крім навчального навантаження в межах робочого дня педагогічні працівники коледжу повинні вести всі види навчальної, організаційно-методичної роботи, яка обліковується і враховується в загальну тривалість їх робочого часу, що становить не більше 1540годин на одну ставку на навчальний рік при середньо тижневій тривалості 36годин. Це відображено у п.5.14 "Правил".
З врахуванням специфіки роботи навчального закладу та з метою покращення контролю за виконанням роботи працівників, адміністрацією навчального закладу на підставі, зокрема, Наказу Міністерства освіти України №161 від 02 червня 1993 року (копія наказу - а.с28) викладачів коледжу було зобов'язано скласти графік робочого часу. Графік робочого часу ОСОБА_3 було складено з врахуванням його побажань, і затверджено наказом директора коледжу від 05 листопада 2012 року (копія - а.с.18).
З матеріалів справи вбачається, що позивач був ознайомлений з правилами внутрішнього трудового розпорядку коледжу та з наказом про затвердження графіків робочого часу викладачів, що підтверджується його особистим підписом.
Наказом №141-ОДГ від 19.10.2012року ОСОБА_3 оголошено догану за відсутність на роботі в коледжі 15.10.2012року з 17.00год до 20годин 30хвилин у відповідності із графіком робочого часу, складеного викладачем та затвердженого директором навчального закладу (а.с.5). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності, оскільки матеріалами справи доведено, що ним дійсно були порушені умови трудового контракту, "Правил внутрішнього трудового розпорядку" та графік робочого часу.
Доводи апеляційної скарги про те, що режим роботи позивача не відповідає вимогам ст.57 КЗпП України та Правилам внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу, не заслуговують на увагу, оскільки у матеріалах справи міститься графік робочого часу викладача ОСОБА_3, складений ним та затверджений адміністрацією (а.с.21). Крім того, від пропозиції адміністрації змінити графік робочого часу позивач відмовився, що підтверджується пояснювальною запискою (а.с.22).
Отже, встановивши вказані обставини та докази в їх підтвердження, суд прийшов до правильного висновку про відмову ОСОБА_3 в задоволенні позову. Підстав для визнання незаконним наказу №141-ОДГ від 19.10.2012року судом не встановлено.
Приймаючи до уваги вище наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дав належну правову оцінку наявним в справі доказам і обставинам, ухваливши в даній справі рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.218; 307; 308; 313; 314; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Калуського міськрайонного суду від 14 березня 2013 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий В.А. Девляшевський
Судді: Я.Ю. Ковалюк
Г.І. Шалаута