15 квітня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючої Пнівчук О.В.
Суддів Беркій О.Ю., Шишка А.І.
Секретаря Лисак І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 01 березня 2013 року,-
У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищевказаним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з 2004 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 Від шлюбу у них народилася дочка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак, сімейне життя не склалося і відповідач вже більше року проживає окремо, не цікавиться дитиною, не бере участі у її виховані та утриманні.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просила стягувати з відповідача в її користь 1161 грн. аліментів щомісячно на утримання дочки до досягнення нею повноліття.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 01 березня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Вирішено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 1000,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, розпочавши стягнення аліментів з 26.11.2012 року.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
ОСОБА_2 на дане рішення подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального права та неповне з'ясування суттєвих обставин справи.
Апелянт зазначив, що визначаючи розмір аліментів, суд не взяв до уваги стан здоров'я платника аліментів, оскільки він хворіє у зв»язку з чим систематично проходить лікування у медичних закладах.
Крім того, вважає, що у суду не було підстав для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, оскільки він не працює, не має ні стабільного, ні мінливого доходу.
З наведених підстав апелянт просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким розмір стягуваних аліментів зменшити.
У засіданні апеляційного суду апелянт ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 доводи скарги підтримали з наведених в ній мотивів.
Представник позивача ОСОБА_5 доводи апеляційної скарги не визнав, посилаючись на обґрунтованість висновків суду, просив в задоволенні скарги відмовити.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що з 20.02.2004 року сторони перебувають у шлюбі, від якого
народилась дочка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Відповідач проживає окремо від сім'ї та не надає належної матеріальної допомоги на утримання дочки, яка перебуває на утриманні матері.
Про способи виконання обов'язку утримувати дитину в досудовому порядку сторони не домовилися.
Керуючись ст.181 СК України, суд першої інстанції прийшов до переконання про стягнення з відповідача аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно.
Однак, погодитися в повній мірі з висновком місцевого суду колегія суддів не може, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.18 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991року), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
За змістом ст.ст.181,184 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує ряд обставин, в тому числі і стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів.
З огляду на відсутність у платника аліментів стабільного доходу, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі. Однак, визначаючи розмір аліментів, суд не у повній мірі врахував обставини, наведені у ст.182 СК України.
З огляду на матеріальне становище відповідача, те, що він не має постійного заробітку, стан його здоров'я, враховуючи те, що обов'язок по утриманню дітей лежить на обох батьках, колегія суддів приходить до висновку, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів в сумі 1000 грн. слід змінити та стягнути з ОСОБА_2 аліменти в твердій грошовій сумі по 650 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
В решті рішення суду залишити без зміни.
На підставі ст.ст. 180, 182, 184 СК України, керуючись ст.ст. 307, 309, 313 - 314, 316 - 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 01 березня 2013 року в частині стягнення аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_3 змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 650 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів розпочати з 26 листопада 2012 року.
В решті рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий О.В. Пнівчук
Судді О.Ю. Беркій
А.І. Шишко