Справа №341/323/13-ц
Провадження №22ц/779/1084/2013
Категорія 45
Головуючий у І інстанції Мула О.Д.
Суддя-доповідач Горейко М.Д.
22 квітня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Горейко М.Д.
суддів: Горблянського Я.Д., Девляшевського В.А.
секретаря Турів О.М.
з участю апелянта ОСОБА_2 її представника за дорученням ОСОБА_3, представника відповідача по довіреності ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою відділу ДВС Галицького РУЮ про роз'яснення рішення Галицького районного суду від 13.04.2010 р. в справі за позовом ОСОБА_2 до Галицької міської ради, ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення Галицької міської ради про надання земельної ділянки та повернення земельної ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду Івано-Франківської області від 02 квітня 2013 року, -
Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 02 квітня 2013 року задоволено заяву відділу ДВС Галицького РУЮ про роз'яснення рішення Галицького районного суду від 13.04.2010 р. Роз'яснено, що абзац третій резолютивної частини рішення Галицького районного суду від 13.04.2010 року - «Зобов'язати ОСОБА_5: звільнити земельну ділянку площею 99,68 кв.м в АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 шляхом знесення зведеного на земельній ділянці фундаменту під будівництво житлового будинку; звільнити земельну ділянку площею 75 кв.м в АДРЕСА_1 для заїзду на земельну ділянку, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2, шляхом приведення земельної ділянки у придатний для використання стан та шляхом вивезення сміття з двох земельних ділянок і звільнення проїзду…» слід розуміти слідуючим чином - зобов'язати ОСОБА_5: звільнити земельну ділянку площею 99,68 кв.м в АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2, шляхом знесення зведеного на земельній ділянці фундаменту під будівництво житлового будинку, тобто знесенню підлягає лише частина фундаменту під житловий будинок, який знаходиться на земельній ділянці площею 99,68 кв.м в АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2
На вищевказану ухвалу ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом положень ч. 1 ст. 221 ЦПК України.
Зокрема апелянт вказує, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції безпідставно, оскільки з рішення Галицького районного суду від 13.04.2010 року абсолютно зрозуміло, що знесенню підлягає повністю весь незаконно зведений ОСОБА_5 фундамент, в тому числі і частина, яка знаходиться на її земельній ділянці. Резолютивна частина оскаржуваної ухвали про те, що знесенню підлягає лише частина фундаменту під будівництво житлового будинку, яка знаходиться на земельній ділянці площею 99,68 кв.м в АДРЕСА_1, що належить їй на праві приватної власності, суперечить змісту мотивувальної частини рішення Галицького районного суду від 13.04.2010 року, а також абзацу 3 пункту 3.26 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», згідно якого відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни треба приймати не менше 1 метра.
З наведених підстав апелянт просить ухвалу Галицького районного суду Івано-Франківської області від 02 квітня 2013 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою в роз'ясненні рішення Галицького районного суду від 13.04.2010 року відмовити.
У засіданні апеляційного суду апелянт та її представник доводи скарги підтримали з наведених в ній мотивів.
Представник відповідача ОСОБА_5 доводи апеляційної скарги не визнала, ухвалу суду вважала законною, просила в задоволенні скарги відмовити.
Представник Відділу ДВС Галицького РУЮ та повноважний представник Галицької міської ради в судове засідання не з'явилися, про час та день розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Причину неявки суду не повідомили.
З урахуванням положення ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за їх відсутності.
Заслухавши доповідача, пояснення апелянта та його представника, представника відповідача ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Згідно положень ч.ч. 1 та 2 ст. 221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Право на звернення державного виконавця в суд із заявою про роз'яснення рішення суду передбачено також ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у разі, якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в п. 21 постанови від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» відповідно до статті 221 ЦПК роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.
Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 10.04.2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Галицької міської ради народних депутатів №25 від 28.02.1995 року «Про надання земельної ділянки у безстрокове користування для індивідуального житлового будівництва» громадянці ОСОБА_5 в АДРЕСА_1. Зобов'язано ОСОБА_5: звільнити земельну ділянку площею 99,68 кв.м в АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 шляхом знесення зведеного на земельній ділянці фундаменту під будівництво житлового будинку; звільнити земельну ділянку площею 75 кв.м в АДРЕСА_1 для заїзду на земельну ділянку, (яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2) шляхом приведення земельної ділянки у придатний для використання стан та шляхом вивезення сміття з двох земельних ділянок і звільнення проїзду - протягом 30 календарних днів з моменту вступу рішення в законну силу; за власні кошти відновити межові знаки на земельній ділянці площею 99,68 кв.м в АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 - 1832 грн. завданої шкоди, вартості металевої огорожі та 12016 грн. збитків, вартості знищених дерев на земельній ділянці площею 99,68 кв.м в АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2, і 1500 грн. моральної шкоди. Вирішено питання судових витрат. В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. В зустрічному позові ОСОБА_5 до Галицької міської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення Галицької міської ради від 27.11.1998 року та скасування державного акту про право приватної власності на землю відмовлено.
05.10.2012 року відділ ДВС Галицького районного управління юстиції звернувся в суд із заявою про роз'яснення рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 13.04.2010 року, оскільки з резолютивної частини рішення не зрозуміло чи потрібно зносити весь фундамент, чи лише його частину, і яку саме; в якому місці земельної ділянки знаходиться фундамент, який підлягає знесенню; яка за розміром його частина має бути знесена.
Задовольняючи вищевказану заяву, суд першої інстанції вірно роз'яснив абзац третій резолютивної частини рішення Галицького районного суду від 13.04.2010 року, що знесенню підлягає лише та частина фундаменту під житловий будинок, яка знаходиться на земельній ділянці площею 99,68 кв.м в АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2, оскільки ухвалюючи вищевказане рішення та задовольняючи частково позов ОСОБА_2, суд виходив з порушення її прав власника спірної земельної ділянки і саме вказана в ухвалі про роз'яснення рішення суду частина фундаменту, що знаходиться на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, стосується прав та інтересів останньої.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням вимог процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для її задоволення не вбачається.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 311, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Галицького районного суду Івано-Франківської області від 02 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Горейко М.Д.
Судді: Горблянський Я.Д.
Девляшевський В.А.